Паратрофія – це тип хронічного розладу харчування у дітей раннього віку, що супроводжується порушенням обмінних функцій організму і характеризується надмірною або нормальною масою тіла, а також гидролабильностью тканин.
Причиною паратрофії є перегодовування, при якому дитина може отримувати надлишок вуглеводів або рідше – білків, або надлишок всіх інгредієнтів.
Надлишок вуглеводів спостерігається при годуванні дитини по кілька разів в день толокном з водою, кашею, вермішеллю, печивом (борошняне вуглеводне розлад живлення) або при додаванні в їжу надмірної кількості цукру. У той же час в раціоні відсутня сир, жовток, м’ясо.
Перегодовування білком можливий при надлишковому введенні в харчування коров’ячого молока в збиток прикормам, при вживанні сиру у великому обсязі – 100-150 г/сут., м’яса.
Надлишок всіх інгредієнтів має місце при безладних частих годувань, використанні недостатньо розлучених адаптованих сумішей або розведення сухих сумішей молоком замість води.
Діти при перегодовування надлишково додають у масі і навіть зростання, але в подальшому перегодовування або інтеркурентне захворювання можуть призвести до зриву ферментативної діяльності ШКТ і внаслідок цього до погіршення засвоєння їжі з розвитком гіпотрофії.
У розвитку паратрофії можуть грати роль і ендогенні фактори: наявність атопічного або лімфатичного діатезу.
Клініка
Для паратрофії характерні:
1)симптом трофічних порушень:
— надлишок маси
— — порушення пропорційності статури
— — надлишкове відкладення підшкірно-жирового шару
— — блідість шкіри
— — пастозність
— — ознаки полігіповітамінозу
— — зниження тургору тканин
2)симптом порушеною харчової толерантності:
— вибіркові страви з перевагою молочних продуктів або каш
— нерівномірні високі прибавки маси тіла
— лабільність вагової кривої
— розлад стільця (запори)
— ознаки функціональних порушень ШКТ
3)симптом зниження імунобіологічної реактивності:
— схильність до частих інфекційних захворювань з затяжним або рецидивуючим перебігом
— легке розвиток алергічних реакцій
Виділяють, як зазначено в класифікації, 3 варіанти паратрофії та 3 ступеня тяжкості.
I ст. — надлишок маси 10-20%
II ст. — надлишок маси 20-30%
III ст. — надлишок маси >30%
При паратрофії I ст. показники харчової толерантності та адаптаційних можливостей до несприятливих факторів, як правило, не знижені. При паратрофії II-III ступеня виявляються значні зниження цих показників.
Клініко-біохімічні дані дозволяють розрізняти 2 форми паратрофії: липоматозную і липоматозно-пастозную.
Липоматозная форма характеризується спокійним поведінкою дитини, хорошим апетитом. Забарвлення шкіри і слизових оболонок нормальна, тургор тканин задовільний.
В крові – помірна гіперліпідемія і гіперхолестеринемія.
В основі цієї формули лежить аліментарний перегодовування в поєднанні з спадковою гиперлипосинтетической спрямованістю метаболізму, прискореним всмоктуванням в кишечнику і підвищеним засвоєнням жирів.
При пастозного формі зазначається не тільки надлишкове відкладення підшкірно-жирової тканини, але і суттєві зрушення в гомеостазі. Діти бліді, пастозні, мляві, тургор тканин знижений. Часті прояви атопічного дерматиту, шлунково-кишкові розлади. На 2-му році життя у них з’являються симптоми діенцефальних розладів: IRR, субфебрилітет, розлади сну. Часто виявляється тимомегалия. Виявляється анемія, гіпопротеїнемія, гіперліпідемія, гіперхолестеринемія.
В основі цієї форми лежать особливості ендокринно-обмінних процесів, порушення функції гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи.
Крім того, клінічно виділяють борошняне і молочне розлади харчування.
