У ДИТЯЧОМУ колективі свої закони — часто досить жорсткі. А колектив — це будь-яка компанія, наприклад, у дворі, в дитячому садку, на заняттях в Палаці або Будинку культури, тобто там, де діти часто бачаться. Буває так, що компанія уникає когось з хлопців, не приймає в гру. Батьки, бачачи таку несправедливість, як правило, просто відводять дитину подалі від кривдників. Але у самого малюка на душі залишається гіркота. Будинку є все: іграшки, книжки, комп’ютер, але ось друзів там немає.
Таким дітям особливо важко доводиться у дитячому садку, так як там постійний склад дітей. І дитина, яка є «знедолених», «ізгоєм», дуже важко переживає своє становище. Причин не сподобатися дитячої компанії безліч, найпоширеніша — дитина не вміє спілкуватися з однолітками, грати з ними, поступатися, домовлятися і т. д. І зрештою на нього обрушуються агресія і гнів однолітків. Як же бути і чим допомогти малюкові?
Необхідно грати разом з дитиною з ранніх років,
вчити приймати на себе певні ролі й діяти в певних рамках.
Якщо хлопці не приймають дитину в свій колектив, придумайте таку гру, де малюк буде більш успішний, і запросіть інших пограти разом з вами.
Будь-яка проблема вирішувана, чим раніше її розпочати вирішувати, тим легше дитині буде в майбутньому.
Як маленька
Моїй доньці 5 років, раніше вона добре говорила, а зараз ламає мову спеціально і все робить,
як маленька. Скажіть, чи пройде це?
Світлана, Санкт-Петербург
ШВИДШЕ за все, ваша донька пробує нове для себе дію. Її цікавить експеримент з самою собою, здатність керувати мовленням та окремими словами. Для дитини це розвага. Реакція дорослого в такій ситуації повинна бути адекватною. Переведіть коверкання слів дитини в жарт, гру. Спробуйте самі включитися в гру з дитиною. Наприклад, розучіть, граючи, нові, складні слова і т. д. Але майте на увазі, що дитина може почати перекручувати слова, якщо у вас відбулися які-небудь зміни або конфлікти в сім’ї (поява нового члена сім’ї,
сварки між домочадцями). Поспостерігайте за своїм чадом і дайте відповідь на наступні питання:
У чому ще змінилося поведінка малюка?
Чим дитина займається вдома, чи не став він більш замкнутим або, навпаки, легкозбудливою?
Які відносини з іншими членами родини і з однолітками?
Якщо помітили, що в дитини з’явилося багато змін, проаналізуйте ситуацію. При необхідності зверніться до психолога.
Анжела КИРИЧЕНКО, педагог-психолог
Аіф
