Цитостатичні препарати застосовують для лікування часторецидивирующего, стероидзависимого і стероидрезистентного НС при БМІ стероидрезистентного НС при ФСГС. Найчастіше застосовують циклофосфамід.
При стероидзависимом НС циклофосфамід призначають по 2 мг/кг/ добу протягом 8-12 тижнів.
■ Хлорамбуцил призначають по 0,2 мг/кг/добу; тривалість курсів така ж, як і при застосуванні циклофосфаміду.
Лікування цитостатиками поєднують з прийомом преднізолону у невеликій дозі (0,2-0,3 мг/кг/добу). По закінченні курсу лікування цитостатиками преднізолон відміняють поступово, протягом 2-4 тижнів. При відсутності у хворих з стероидзависимым або частореци-дивирующем НС небезпечних для життя ускладнень терапії ГК доцільно до початку прийому цитостатиків домогтися ремісії 2-не-слушною курсом преднізолону в стандартній дозі або пульс-терапією метилпреднізолоном.
При НС на тлі БМІ ефективність циклофосфаміду наближається до 100% (67-93%). При інших морфологічних типах ГН ефективність циклофосфаміду нижче. Подовження ремісії циклофосфамідом при часторецидивируюшем або стероидзависимом НС вдається отримати у 40-60% хворих. На тривалість ремісії впливає тривалість прийому циклофосфаміду — якщо вона перевищує 3 міс, то у 66% пацієнтів ремісії тривають більше 5 років. Призначенням циклофосфаміду при мезангиопролиферативном ГН вдається досягти ремісії у 46% хворих. При ФСГС, мембранопролиферативном ГН застосування циклофосфаміду не виправдано.
План спостереження за хворими під час лікування цитостатиками:
■ контроль за вмістом лейкоцитів, еритроцитів, тромбоцитів в крові (1-2 рази в тиждень);
• контроль за гематурією, характером сечовипускання з метою профілактики розвитку геморагічного циститу (1-2 рази в тиждень);
* Функціональні проби печінки, враховуючи ризик розвитку токсичесгепатиту (1 раз у 10-14 днів);
■контроль за станом підшлункової залози для попередження розвитку токсичного панкреатиту (амілаза крові, діастази сечі 1 раз у 14 днів);
■ контроль за концентрацією сечової кислоти в крові (гіперурикемія) (1 раз у 10-14 днів).
Для профілактика циститу циклофосфамід слід приймати першу половину дня, обов’язковий прийом рідини на ніч. При вмісті лейкоцитів крові менше ЗхЮ9/л препарат слід відмінити і збільшити дозу преднізолону. Після припинення лікування цитостатиками прийом преднізолону в невеликій дозі слід продовжити ще протягом 10-14 днів, потім поступово відмінити під контролем вмісту лейкоцитів у крові (можлива невелика лейкопенія після відміни преднізолону). Зниження вмісту еритроцитів і тромбоцитів у крові при прийомі цитостатиків спостерігають рідше, ніж лейкопенію, відміна препарату на короткий термін зазвичай призводить до швидкого відновлення кількості формених елементів. До серйозних побічних ефектів цитостатичної терапії відносять гонадотоксичность.
Циклоспорин
Препарат застосовують у хворих з частими рецидивами НС та ускладненнями терапії ГК по 5-6 мг/кг/добу* в поєднанні з преднизо-лоном в невеликих дозах протягом 12 місяцівз (повна відміна преднізолону можлива через 3 йес від початку лікування циклоспорином0). Призначення циклоспорину виправдано при стероидзависимом або часторецидивируюшем НС при неможливості продовження лікування ГК. Також доцільно застосування циклоспорину при стероидрезистентном НС. Тривалість терапії може досягати 2 років. У зв’язку з ризиком розвитку интерсти-соціального фіброзу до початку лікування бажано провести біопсію нирки, яку повторюють через рік. Лікування циклоспорином починають з невеликої дози (2-3 мг/кг/ добу), поступово підвищуючи її до 5-6 мг/кг/добу, під контролем концентрації препарату в крові (повинна складати 100-200 нг/мл). Ефект при стероидчувствительном НС досягається до кінця 3-го місяця лікування, тривалість курсу терапії 6-12 міс. План спостереження за хворими під час лікування циклоспорином:
■контроль за концентрацією креатиніну, сечовини, калію, амілази, сечовини, сечової кислоти, вмістом тромбоцитів в крові (1 раз в 7-10 днів); я контроль за концентрацією циклоспорину в сироватці (1 раз у 10-14 днів);
■ контроль діурезу (щоденно);
■контроль АТ (щодня).
При підвищенні концентрації креатиніну в сироватці крові вище вікової норми або на 30% від вихідного рівня дозу циклоспорину зменшують на 50%, при нормалізації вказаного показника терапію продовжують у попередній дозі. В іншому випадку лікування припиняють до нормалізації концентрації креатиніну в крові, після чого возобноатяют, зменшивши дозу препарату на 50% з подальшим її підвищенням до вихідної. При зниженні клубочкової фільтрації на 50% препарат відміняють. У разі розвитку АГ призначають бло-каторы кальцієвих каналів. При нейротоксичності (порушення свідомості, судоми) препарат відміняють до нормалізації стану.
