Досвідчені дерматовенерологи знають, що гнійники – це запальне захворювання шкіри. Інакше дана патологія називається піодермією. При відсутності належної допомоги гнійники можуть стати причиною ураження внутрішніх органів і сепсису. Це ускладнює перебіг основного захворювання.
1
Суть проблеми
Гнійничок – це утворення на шкірі різної величини, всередині якого розташований зеленуватий секрет. Він може утворитися на будь-якій ділянці тіла. Уражаються шкірні покриви і слизові оболонки. З подібною проблемою стикаються чоловіки, жінки і діти. Різновидом гнійника є абсцес.
Ці утворення бувають округлої, конусоподібної або плоскої форми. В більшості випадків їх діаметр не перевищує 1 див. Гнійнички розташовуються в поверхневому шарі шкіри або більш глибоко (в дермі). Нерідко після їх зникнення утворюються рубці. Відомі наступні види піодермії:
- абсцес;
- фурункул;
- карбункул;
- імпетиго;
- остіофоллікуліт;
- сикоз;
- гідраденіт.
Причинами утворення гнійників є:
- занесення інфекції при зниженні імунітету;
- травми шкіри;
- порушення обміну речовин;
- недотримання особистої гігієни;
- період гормональної перебудови;
- запальні захворювання (тонзиліт);
- вугрова хвороба;
- герпес;
- псоріаз;
- короста з сильним свербінням;
- апендицит.
До сприяючих чинників належать: переохолодження, гіповітаміноз, перегрівання, цукровий діабет, інтенсивний свербіж, захворювання центральної нервової системи, зміна складу шкірного секрету, себорея, порушення жирового обміну, прийом кортикостероїдів та алергія. Збудниками є стафілококи та стрептококи. Ці мікроби в нормі живуть на тілі. При зниження захисної функції шкіри вони викликають запалення.
2
Формування абсцесу
Гнійнички на шкірі можуть бути представлені абсцесами. Це патологія, при якій утворюється порожнина. М’які тканини при цьому запалюються. Усередині формування міститься гній. Дана патологія однаково часто виявляється у жінок і чоловіків. Улюбленою локалізацією є кінцівки, шия, голова. У жінок абсцеси часто формуються в пахвовій зоні.
Причинами є порушення цілісності шкіри і проникнення мікробів. Найбільш часто гнійники викликають золотисті стафілококи, протеї, стрептококи і кишкові палички. Іноді в процес втягуються слизові оболонки внутрішніх органів. Гнійники на тілі є частим ускладненням фарингіту, парапроктита, амебіазу, лобкового педикульозу і остеомієліту.
Можливі наступні ознаки:
- локальна біль;
- почервоніння;
- хворобливість при дотику;
- флуктуація;
- тахікардія;
- набряк;
- наявність на шкірі горбків і западин;
- підвищення температури.
Спочатку відбувається почервоніння. Потім з’являється ущільнення (інфільтрат). Через деякий час утворюється гнійник м’якої консистенції. Його вміст утворено лейкоцитами, живими і загиблими мікробами та іншими клітинами. Абсцес небезпечний тим, що може призвести до генералізації інфекції. Це відбувається при попаданні бактерій в кров.
3
Гнійничкові освіти при фолликулите
До стафілодермія відноситься фолікуліт. Це захворювання, що зачіпає волосяні фолікули. При даній патології запалюються глибокі шари шкіри. У більшості випадків збудниками є стафілококи. Мікроби проникають в шкіру через садна, порізи і подряпини. Нерідко гнійники при фолликулите утворюються на тлі захворювань з сильним свербінням.
Дані освіти мають наступні особливості:
- представлені пустулами;
- пронизані волосом;
- залишають після себе ранки і скоринки;
- множинні;
- локалізуються на голові, обличчі, в паховій зоні та області ніг;
- хворобливі;
- супроводжуються сверблячкою.
При відсутності належного лікування можуть виникати фурункули і абсцеси. При вторинному фолликулите симптоми багато в чому залежать від основного захворювання.
Гнійники на шкірі при гонореї з’являються в області крайньої плоті або промежини. Якщо причиною послужив вторинний сифіліс, то поряд з висипом спостерігається випадання волосся.
4
Ураження шкіри при фурункульозі
В групу стафілодермій входить фурункульоз. Це захворювання, при якому на шкірі утворюються гнійники. При даній патології в процес втягуються сальні залози і волосяні фолікули. Чоловіки стикаються з цією проблемою набагато частіше за жінок. Фурункули утворюються на ділянках шкіри, багатих сальними залозами.
Ці гнійники найбільш часто локалізуються на носі, задній стороні шиї, сідницях, стегнах, під пахвами і в області носогубного трикутника. Фурункули утворюються поступово. Розрізняють 3 стадії формування гнійників. Спочатку утворюється інфільтрат. Він представлений різними клітинами і домішками лімфи. Спостерігаються почервоніння, набряк і ущільнення ділянки шкіри.
Утворюється вузлик, який потім перетворюється в гнійник. При пальпації він дуже болючий. Такі нариви формуються навколо волосся. Фурункули збільшуються в розмірі. У стадію некрозу в центрі запаленої ділянки накопичується гній. Формується стрижень. Відбувається це на 3-4 день з моменту появи перших скарг.
Зовнішній кінець стрижня виглядає у вигляді пустули, яка підноситься над шкірою. Через деякий час гнійник розкривається. Місцеві та загальні симптоми стихають. Стан хворих поліпшується. Починається стадія загоєння. При фурункульозі на шкірі виникає відразу кілька гнійників. При їх локалізації на обличчі можливі наступні симптоми:
- сильний біль;
- лихоманка;
- озноб;
- болючість;
- швидке збільшення освіти;
- головний біль;
- загальне нездужання.
Фурункульоз небезпечний тим, що гній може поширюватися у головний мозок. Це призводить до менінгіту. Небезпечним ускладненням є сепсис.
5
Нагноєння при сикоз
У чоловіків часто розвивається таке захворювання, як сикоз. Це різновид стафілодермія. Дана патологія виникає внаслідок нейроендокринних порушень. Сикоз часто виявляється на тлі хронічного риніту та кон’юнктивіту. Вражаються області:
- слизова оболонка носа;
- шкіра в області бороди і вусів;
- крила носа;
- брови;
- повіки;
- лобкова зона.
Найчастіше поява гнійників спостерігається на волосистій частині особи. Спершу на шкірі виникає почервоніння, на місці якого формуються дрібні пустули. У них розташовується гній. Вони розташовані групами. Називається цей стан фолікулітами. Гнійники мають вид дисків. По мірі прогресування хвороби площа ураження збільшується.
У процес втягуються нові ділянки шкіри. Спочатку уражаються поверхневі шари. Гнійники можуть раптово зникати, а через деякий час з’являтися знову. Затяжний перебіг сикозу характеризується утворенням глибоких фолікулітів. З’являються наступні симптоми:
- набряклість шкіри;
- почервоніння;
- підвищена чутливість;
- болючість.
Гнійників може бути безліч. Вони розташовані близько один до одного. Підстави їх щільні, яскраво-червоного кольору. Після витікання гною на поверхні шкіри утворюється жовтувата кірка. Пустули з’являються по черзі. Симптоми інтоксикації найчастіше відсутні.
6
Інші гнійничкові захворювання
До пиодермиям змішаної етіології відноситься вульгарне імпетиго. Особливість цього захворювання в тому, що воно заразне. Є ризик ураження внутрішніх органів. У процес втягується сама шкіра та її придатки. При імпетиго утворюється гнійник на місці фліктени. Спочатку з’являється ділянка гіперемії. На ньому формуються пухирці з серозним секретом. Вони називаються фликтенами.
Через деякий час вміст стає гнійним. Хвороба розвивається гостро. Гній підсихає, на тлі чого утворюються кірочки. Найчастіше в процес втягується шкіра обличчя. Хворіють переважно діти. Іноді імпетиго набуває хронічного перебігу. У молодому віці часто утворюються карбункули.
Це різновид гнійників, захоплюючих відразу кілька волосяних фолікулів. Вони мають наступні відмітні ознаки:
- виникають переважно влітку;
- локалізуються на обличчі, шиї, сідницях і між лопатками;
- величиною кілька сантиметрів;
- хворобливі;
- дозрівають протягом 1-1,5 тижнів;
- супроводжуються лихоманкою;
- представлені пустулами;
- утворюють виразку і рубець;
- нерідко вимагають хірургічного лікування.
Гнійні пухирці на тілі утворюються на тлі эктимы. Уражається нижня частина тіла. Бульбашки, заповнені гноєм і геморагічним секретом.
7
Обстеження і лікувальна тактика
Люди з гнійними утвореннями на шкірі потребують лікування. Застосовуються такі засоби:
- місцеві ліки у вигляді розчинів, гелів та мазей;
- системні антибіотики;
- комбіновані препарати;
- анатоксин;
- вакцина;
- бактеріофаги;
- імуномодулятори.
Для обробки шкіри підходять антисептики. До них відносяться: Фукорцин, Фукасептол, Хлоргексидин С, Мірамістин, Бетадин. Ефективні марганцівка, розчин брильянтового зеленого і саліцилова кислота. Нерідко призначається такі ліки, як Лоринден C. У важких випадках для усунення гнійників застосовуються системні антибіотики (пеніциліни, цефалоспорини, макроліди, тетрацикліни, аміноглікозиди).
При необхідності хворим вводиться стафілококовий анатоксин. При карбункулах, фурункулах і наривах на тлі гидраденита часто потрібне хірургічне лікування. Таким чином, поява гнійників на тілі є приводом для звернення до дерматовенеролога. Самолікування може призвести до поширення гною і генералізації інфекції.
