РІВНЯННЯ НА АБОРТ
За статистикою, сім з десяти вагітностей в сьогоднішній Росії завершуються абортами. Після того як демографія стала темою президентського послання, про низької народжуваності в країні не говорить тільки ледачий. Але одну з ключових причин цього майже всі старанно обходять: жінки, измочаленные абортами, за визначенням не можуть багато народжувати. За кількістю абортів на 1000 жінок Росія займає друге місце в світі після Румунії. За рівнем підліткових абортів, які калічать майбутню матір майже гарантовано, — перше.
За оцінкою ВООЗ, щоб переламати ситуацію з абортами більше 70 — 75 відсотків жінок мають охоронятися сучасними методами. У Росії, за найоптимістичнішими оцінками, охороняється лише одна з чотирьох-п’яти жінок. І це не випадково.
Коли на початку 1980-х в СРСР з’явилися більш або менш сучасні таблетки, у Моз були впевнені, що при загальній невисокою сексуальної культури громадян впровадження таблеток призведе до катастрофічного зростання статевих інфекцій і загального падіння моралі. Так на світло з’явилися листи союзного міністерства охорони здоров’я, лікарям забороняли призначення таблеток з метою контрацепції. Але в кінці 80-х вже були усвідомлені масштаб трагедії з абортами і загроза епідемії Сніду. У 1991-му була створена Російська асоціація планування сім’ї.
— В союзний бюджет на 1992 рік були закладені величезні гроші на попередження епідемії, в тому числі і на пропаганду контрацепції. Але грянув перший путч, Союз розпався, а після з’ясувалося, що скарбниця порожня, — згадує Вадим Покровський, керівник Федерального науково-методичного центру по профілактиці і боротьбі зі Снідом.
Ситуація почала змінюватися в 1993 році, коли була обрана щодо ліберальна Держдума. На світ з’явилася федеральна програма планування сім’ї. Була створена мережа центрів планування сім’ї та репродукції. Почалася робота над шкільними програмами медичного лікнепу. У середині 90-х років в московській і регіональній пресі пройшла безпрецедентна хвиля публікацій про шкоду абортів і користь гормональної контрацепції. Кількість користувачів сучасної контрацепції почало стрімко зростати.
РОЗБЕЩЕННЯ ЯК НАУКА
Але лікарі, як це часто буває, запізнилися. Ортодоксально налаштовані громадяни, які ще в 1992 році звинувачували демократів депопуляції в Росії, тільки й чекали нових доказів «змови світової закуліси». До 1997 року статті про «розбещення російських дітей» з’явилися навіть у ліберальних ЗМІ, а авторів проекту «Статеве виховання російських школярів» викликали на допит в прокуратуру.
У 1997 році Міністерство освіти РФ призупинило роботу над контрацептивною лікнепом. Восени того ж року Дума за ініціативою ЛДПР і КПРФ викреслила з бюджету на 1998-й фінансування програм планування сім’ї. Депутат і лікар Катерина Лахова в серцях кинула колегам докір: викресливши рядок з бюджету, ви запланували 148 материнських смертей — в середньому саме стільки жінок щороку гине в Росії від абортів та їх наслідків. Аргумент не подіяв. З цих пір просувати контрацепцію за бюджетні гроші в Росії не можна.
А в 2002 році директор Інституту загальної генетики РАН академік Юрій Алтухов закликав керівництво країни заборонити і діяльність Російської асоціації планування сім’ї, оскільки протидія «завдає шкоди генофонду».
Нарешті, в 2005 році диякон Андрій Кураєв заявив, що за нинішньої демографічної ситуації в Росії нам не потрібні організації, що просувають планування сім’ї. Після виходу нового закону про НКО заклики закрити всіх і вся стали технічно здійсненні. Поки РІПАК (Російська асоціація планування сім’ї) та інші медичні НКО працюють в колишньому режимі. Чи довго вони протримаються, ніхто не знає.
— НКО,
які займаються заходами з профілактики Сніду, поки не чіпають, — зауважує координатор фонду «Здорова Росія» Ольга Волкова. — Але в будь-який момент можуть прищучити за те, що у них є іноземні спонсори та партнери.
СЕКС — ЦЕ СТРАШНО
Тиск на промоутерів безпечного сексу зростає. У Новосибірську віруючі вимагали очистити місто від реклами презервативів, а в Москві за ініціативою Мосміськдуми пройшла кампанія з дискредитації гумок під девізом «Безпечного сексу немає». Навесні цього року Євразійський союз молоді товариші провели в Петербурзі мітинг проти планування сім’ї, скандуючи: «РІПАК — геть з Росії!»
Боротьба проти оберігання проникла в шкільні підручники. Підлітків лякають, як можуть. Методичний посібник з біології для 8-го класу вимагає, щоб вчителі розповідали учням «не стільки про види протизаплідних засобів, скільки про їх неповної надійності». Підліткам тонко натякають на ненадійність презерватива: «.. Медики вважають, що віруси настільки дрібні, що можуть проникнути і крізь гуму. Тому небезпека захворювання пропорційна кількості й частоти статевих контактів». Це брехня: віруси крізь латекс не проникають, небезпечно не кількість контактів, а часта зміна партнерів.
А ось у підручнику «Основи медичних знань та здорового способу життя» для 10 — 11-х класів підлітків закликають взагалі обійтися без сексу: «Інтимні контакти між людьми,
не до кінця розібралися у своїх почуттях, можуть сильно налякати жінку і навіть прищепити на тривалий період неприязнь до інтимного життя…»
А ось про аборти та їх наслідки у підручниках не сказано майже нічого. А навіщо? Підростуть — самі все дізнаються.
Ціна невігластва
Росія займає друге місце в світі (після Румунії) за кількістю абортів на душу населення. Щорічно в Росії робиться 1,6 — 1,7 млн абортів, тобто сім з десяти вагітностей закінчуються штучним перериванням.
За рівнем підліткових абортів Росія займає перше місце в світі: 38 абортів на 1000 жінок у віці 14 — 19 років.
Не менше 40% жінок після аборту мають ускладнення, які можуть привести надалі до безпліддя.
Борис Гордон, Володимир Тихомиров
Журнал «Вогник»
