Вчені Лозаннського університету підготували для Всесвітньої організації охорони здоров’я доповідь за статистикою серцево-судинних захворювань в 34 країнах світу, починаючи з 1972 року. Росія зайняла перше місце по смертності від цих недуг, випередивши колишнього лідера – Румунію. Від хвороб серця і судин вмирають 57 відсотків наших співгромадян. Такого показника немає в жодній розвиненій країні світу.
Статистика по Росії виглядає просто приголомшливою: з кожних 100 тисяч чоловік тільки від інфаркту міокарда ми щорічно втрачаємо 330 чоловіків та 154 жінок, від інсультів – 204 чоловіки та 151 жінку. Всього ж від серцево-судинних захворювань щороку помирає 1 мільйон 300 тисяч чоловік в рік – населення великого обласного центру. Левова частка тут належить ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертонії з її ускладнень.
Головною причиною сумного першості названі відмінності в методах лікування. ІХС, наприклад, у всіх розвинених країнах світу лікують хірургічно, крім дуже запущених і особливо обумовлених випадків. А у нас, як і 100 років тому, переважають таблетки. У рік, наприклад, російські хірурги роблять 5-7 тисяч операцій на серці при ІХС, хоча потрібно в 10-15 разів більше! Такі методи інвазивної терапії, як балонну ангіопластику і стентування, в Росії отримують близько 1 відсотка хворих на ІХС. В країнах Заходу і США – 20-30 відсотків. Наскільки складні і дороги ці операції?
Балонна ангіопластика, коли в артерію вводять катетер з балончиком на кінці і, підвівши в зону атеросклеротичного ураження, роздмухують балон, сплющуючи бляшку і звільняючи прохід крові, оцінюється в середньому в 20 тисяч рублів. У США ще 10 років тому таких операцій проводили за 600 тисяч в рік. А у нас? Наприклад, єдиний у країні спеціалізований Центр інтервенційної кардиоангиологии в Москві робить щорічно близько 1 тисячі операцій, в інших клініках і центрах не дотягують і до цієї цифри.
Центр кардиоангиологии, створений за ініціативою уряду Москви, обслуговує, природно, майже виключно москвичів. Та й то, щоб збільшити його пропускну здатність, тутешнім лікарям доводиться йти на такі хитрощі, від яких голова іноземних колег пішла б обертом. Як розповідав мені директор, головний кардіолог столиці, професор Давид Іоселіані, лікарі пристосувалися одноразові балончики використовувати… по кілька разів, щоб заощадити на покупках з-за кордону нових.
Стентування – це якесь продовження ангіопластики, коли на балончик надягають якусь сітчасту конструкцію із спеціальних сплавів, потім доставляють і встановлюють її в місці звуження артерії. Металізований внутрішньосудинний каркас зберігає потрібний просвіт для струму крові. Якщо пацієнт не потрапив в мізерне число щасливчиків, які отримали направлення від Мінздоровсоцрозвитку, операція обійдеться йому вдвічі дорожче ангіопластики – приблизно в 40 тисяч рублів.
Такі технології бо і поширені на Заході, що не представляють особливої складності, ні ціни. У Росії є близько 70 центрів, де могли б робити подібні операції (у США – раз в 10 більше), але у більшості пацієнтів просто немає на це коштів. Але можливо, щось зміниться в майбутньому.
Заступник директора Кардіологічного науково-виробничого комплексу (колишній Кардіоцентр), член-кореспондент РАМН Валерій Кухарчук говорив мені, що вчені готують рекомендації уряд країни в рамках Федеральної програми з профілактики та лікування гіпертонії. Ми могли, сказав він, встановлювати стенти і робити ангіопластику, знаючи, що Фонд обов’язкового медичного страхування або Мінздоровсоцрозвитку оплатять всі витрати. Але в умовах нинішнього фінансування ми змушені відмовляти багатьом…
Інша пропозиція вчених – активно просувати одне з досягнень медицини останніх років, фібринолітичну терапію. Правда, це знову ж звичне лікарський напрямок. Суть його полягає в тому, щоб вводити хворому препарати, що розчиняють тромб і допомагають залишати просвіт пошкоджених судин. Показано, що якщо такі ліки вводити протягом перших двох годин після інфаркту, то можна знизити смертність на 20 відсотків. А це дуже важливо, оскільки основна смертність від інфарктів припадає саме на догоспітальний етап.
Правда, щоб визначити інфаркт протягом перших двох годин, потрібен цілий ряд складових: і хороша діагностика, і нормальна «Швидка», і, звичайно, поліклінічна допомога – адже людина повинна знати, що з ним може трапитися і бути готовим до неприємностей. Проте вчені-кардіологи можуть застосовувати для відтворення всього названого в масштабах всієї країни лише методи переконання. Бо поки до проблем сердечників країни ставлення суспільства саме що ні на є бессердечное, про що красномовно свідчить «фінансова недостатність» для здійснення не самих дорогих програм.
Що найприкріше, росіяни могли б бути в числі законодавців мод у високотехнологічних операціях на серці. Наприклад, в Інституті проблем лазерних та інформаційних технологій Російської академії наук у співдружності з медиками і зброярами створили і випробували в Бакулевському центрі унікальний лазерний апарат для реваскуляризації міокарда. По суті він є альтернативою аортокоронарного шунтування (нагадаємо, середня вартість АКШ – від 90 до 120 тисяч рублів).
Кардіохірург розміщує в невеликий надріз між ребрами настільки ж мініатюрний «стовбур» лазерної гармати», потужні імпульси якої раз за разом роблять у серцевому м’язі наскрізні отвори діаметром 100-300 мкм. «Стрілянина» ведеться за працюючого серця, без підключення апарата штучного кровообігу,
що різко здешевлює операцію. Навколо отворів — вони заростають через кілька місяців, формуються нові кровоносні канали натомість «вбитих» перш інфарктом міокарда. Причому найчастіше щільність їх буває вище, ніж до інфаркту, і це сприяє швидкому лікуванню.
Процедура займає всього 15-30 хвилин. Інша перевага — мала травматичність операції. Плюс до того вона менш небезпечна, ніж АКШ. Нагадаємо, що приблизно третина пацієнтів-сердечників, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, не можна піддавати шунтування, а самі шунти з плином років вимагають заміни. Причому до половини хворих повторну операцію можуть не витримати. Ще одна безумовна перевага: на перші три сотні операцій лазером довелося всього кілька невдач, що слід визнати видатним результатом. В перевагах цього методу змогли переконатися і пацієнти Московської обласної клінічної лікарні (МОНІКИ), оскільки керівництво області оснащено її не так давно такий же установкою лазерної хірургії. До слова сказати, «Ігуана» окупається всього лише за рік експлуатації – у чому ще черговий аргумент на користь новинки.
У світі такі системи створені тільки у нас і в США. Однак якщо там «лазерні хірурги» зробили більше 15 тисяч операцій, оскільки рахунок апаратів йде на сотні, у нас сотнями обчислюється лише кількість прооперованих пацієнтів.
