Апоптозное тільце при вірусному гепатиті B

Гепатит B — вірусна інфекція, що вражає печінку. Захворювання може протікати в хронічній, так і в гострій формі – все залежить від індивідуальних показників організму, способу життя та інших факторів.

Вірус передається через органічну рідину носія інфекції – наприклад, кров, слину та ін.

Поза організму носія вірус може жити і переноситися до 7 днів – тобто його можна «підхопити» навіть без прямого контакту із зараженим. Без вакцинації є ризик заразитися навіть при контакті з поверхнею в побутових умовах, якщо на ній залишилися органічні сліди людини, інфікованої вірусом.

Симптоми можуть не проявлятися тижнями і навіть місяцями, що дуже ускладнює лікування, т. к. заражена людина звертається до лікаря тільки в самому крайньому випадку.

Ацидофільні (апоптозні) тільця Каунсильмена – це один з неочевидних маркерів гепатиту В. За наявності цих тілець можна вчасно діагностувати хворобу, навіть якщо немає інших характерних симптомів.

Надмірна активація апоптозу, що спостерігається при ураженні клітин печінки вірусами гепатиту В, є причиною руйнування тканин печінки.

Велика частина хронічних захворювань печінки (у т. ч., пов’язаних з вірусним гепатитом В) – це результат знищення клітин внаслідок апоптозу.

Апоптоз – що це?

Апоптоз — це процес природного самознищення клітини, контрольований самим організмом. Така саморегуляція дозволяє своєчасно позбавлятися від непотрібних клітин.

Ця «програма самознищення» запускається з-за того, що при апоптозі відбувається пошкодження на рівні ДНК, що призводить до порушення роботи всіх основних систем (сповільнюється обмін речовин, спотворюється сприйняття рецепторами, сповільнюється або зупиняється ріст тощо).

Апоптоз може початися як на стадії утворення і розвитку ембріона, так і пізніше в будь-якому віці.

Що таке апоптозні тільця?

Вперше ознака вірусного гепатиту В був знайдений і описаний задовго до виникнення поняття «апоптоз» — це були округлі однорідні утворення, багато з яких містили в собі ядро. Дані утворення отримали назву тільця Каунсильмена (апоптозні тільця) – це гепатоцити в стані апоптозу.

У цьому вигляді клітини являють собою мембранні структури з частинками ядра – з морфологічної точки зору вони вже не є повноцінними клітинами.

Гепатоцити (клітини печінки) відповідають за розщеплення, переробку і зберігання речовин в печінці. Саме від гепатоцитів у величезній мірі залежить, наскільки ефективно протікають в організмі жировий і вуглеводний обмін. Також клітини печінки відповідають за вироблення основної маси білків, які знаходяться у плазмі крові.

Гепатоцити оновлюються повільно, але регулярно.

При апоптозу клітини печінки розпадаються на апоптозні тільця, які згодом знищуються навколишніми клітинами.

Ознаки і механізми апоптозу на клітинному рівні:

• В деяких ділянках зв’язків між нуклеосомами відбувається розщеплення ядерної ДНК на фрагменти – це веде до конденсації хроматину на клітинному рівні.
• Активність ферменту трансглутаміназа призводить до того, що клітини починають змінювати свій об’єм і розміри. Даний фермент є каталізатором зв’язку білків цитоплазми, які формуються в оболонку під мембраною з плазми.
• Апоптоз у високій мірі залежить від білкового синтезу і активації генів. За рахунок особливих стимулів відбувається збудження апоптозоспецифических генів – наприклад, протоонкогенів, а також білків теплового шоку.
• Частина генів, що беруть участь в розвитку раку, виконують роль регуляторів в активації апоптозу.

Апоптоз відповідальний за:

• Знищення популяцій клітин, які утворюються в ході ембріогенезу (формування ембріона).
• Руйнування популяцій клітин, розвиток яких залежить від гормонів (у дорослих) – наприклад, відторгнення і висновок клітин ендометрію при менструації, відсутність фолікулів в яєчниках у період менструальної паузи, відновлення форми і розміру грудей після закінчення грудного вигодовування та ін.
• Знищення клітин у популяціях, де вони активно і неконтрольовано розростаються (наприклад, епітелій крипт тонкого кишечника).
• Знищення клітин, що відповідають за відторгнення трансплантуються тканин.
• Знищення клітин в будь-яких пухлинах – як доброякісних, так і злоякісних.
• Знищення клітин-клонів Т-лімфоцитів, які є аутореактивными.
• Смерть клітин при ряді вірусних хвороб, у тому числі – при вірусному гепатиті Ст.
• Смерть клітин, спровоковану досить слабкими зовнішніми впливами, які у високих дозах можуть принести істотну шкоду (радіація, недолік кисню, високі температури тощо).
• Атрофію клітин органів після перекриття проток (нирок, підшлункової тощо).

Гепатит В

Гепатит В є однією з всесвітніх проблем охорони здоров’я, не вирішення якої спрямовуються комплексні заходи у всіх країнах.

Цей вірус дуже небезпечний для людини – він може стати причиною розвитку хронічних хвороб печінки. Зокрема, таких, як рак і цироз печінки, які часто закінчуються смертю. Тому дуже важливо приділяти пильну увагу своєму здоров’ю і регулярно проходити медичні обстеження.

Про викорінення хвороби говорити поки рано, але сучасні технології дозволяють звести до мінімуму її наслідки, при дотриманні основ гігієни і захисту, а також своєчасній діагностиці та лікуванні.

Ризик зараження

У тих регіонах, де спостерігається високе поширення вірусного гепатиту В, хвороба зазвичай передається від мами до дитини при пологах, а також у ранньому дитинстві (всередині сім’ї, компанії, громади).

Найнебезпечніший період – перші місяці життя немовляти. Якщо вірус передається дитині в утробі матері або в ранньому дитинстві – це багаторазово підвищує ризик розвитку різних хронічних захворювань (їх наявність діагностується у третини дітей спостерігається групі).

В яких обставинах можна заразитися?

Вірус може проникнути в організм, якщо кров інфікованої людини потрапить у відкриті пошкодження на шкірі або слизових оболонках (порізи, ранки, мікротравми тощо).

Слина, вагінальні виділення, сперма, менструальна кров – через ці рідини теж може передаватися гепатит Ст. Дуже поширена передача – в процесі сексу.

Але не варто думати, що «нерозбірливість» в інтимних зв’язках – це єдина причина зараження. У деяких випадках хвороба можна «підхопити» у найнесподіваніших обставинах, і довгий час вірус взагалі ніяк не буде себе проявляти.

Ще один фактор ризику – будь-які ін’єкційні процедури:

• Хірургічні операції;
• Стоматологія;
• Нанесення і зведення татуювань;
• Перукарські процедури з використанням лез;
• Забір аналізів.

У будь-яких випадках уникнути багаторазового застосування шприців, звертайтеся за медичною допомогою тільки перевірені клініки.

Окремо варто згадати вживання наркотиків з повторним використанням шприців – це просто величезний ризик зараження. У такому середовищі і оточенні вірус розповсюджується дуже швидко.

Будьте обережні у виборі статевих зв’язків, не контактуйте близько з незнайомими людьми, стежте за своїм здоров’ям – це дуже просто, і ці елементарні заходи допоможуть уникнути зараження гепатитом В на побутовому рівні.

Якщо відбувся контакт, який знаходиться в зоні ризику – пройдіть обстеження. При цьому не варто параноїдально боятися будь-яких контактів із зовнішнім світом, т. к. для зараження потрібно поєднання певних чинників (ослаблений імунітет, пошкодження тканин тощо).

На даний момент вважається, що Росія відноситься до країн з помірним показником зараження гепатитом В». Це непоганий показник на загальному світовому тлі, але ризик зараження все одно залишається високим – протягом усього життя він становить 20-60 %.

Симптоми

Одна з основних труднощів виявлення та лікування вірусного гепатиту В полягає в тому, що у нього досить великий інкубаційний період – в середньому він становить 75 днів, а в деяких випадках набагато більше – до 180 днів.

З моменту зараження повинно пройти не менше 30 днів, щоб можна було виявити вірус (в деяких випадках цей термін збільшується з 30 до 60 днів).

Коли інфекція входить у гостру фазу, багато хворі не відчувають ніякого дискомфорту, симптоми виявити на перший погляд неможливо (якщо не шукати спеціально).

Характерні симптоми, які проявляються у більшості інфікованих:

• Жовтуваті білки очей;
• Характерна жовтизна шкіри;
• Сеча темного відтінку.
• Постійна втома, брак сил.
• Нудота і блювання.
• Постійні різкі болі в животі.

Якщо не брати до уваги дані симптоми і не лікувати гепатит, наслідки можуть бути дуже важкими, аж до летального результату — гостра печінкова недостатність (фульмінантний гепатит), цироз, рак печінки.

Статистика

Статистика ВООЗ свідчить, що у всьому світі інфіковано вірусом гепатиту В близько 2 мільярдів людей на планеті, і 350 млн вже хворі. Це величезна цифра, яку скорегувати вже неможливо. Але ми можемо відповідально ставитися до свого здоров’я, щоб зупинити поширення хвороби і захистити себе.

Кожен рік від грипу та його наслідків помирає близько 800 000 чоловік. Основна частина смертей припадає на рак і цироз (близько 650 тисяч осіб), решта 130 000 помирають від хвороби в гострій формі.

Можливі сложнения

Вірус представляє небезпеку не тільки і не стільки сам по собі. Часто він веде до незворотних ускладнень, які можуть бути летальними — цироз і рак печінки.

Головна група ризику — діти, які були інфіковані до 6 років.

• хронічні інфекції можуть з’явитися у 85-90 % малюків, які були заражені протягом перших 12 місяців життя;
• хронічні інфекції можуть з’явитися у 35-50 % дітей, інфікованих до шести років.
• Близько 15-25 % дорослих, які придбали хронічну інфекцію в дитинстві, можуть померти від цирозу і раку печінки.

• у 25-35 % дорослих людей, хронічно інфікованих, розвиваються важкі хвороби печінки.

Повне лікування від хронічного гепатиту В – велика рідкість, із загальної кількості заражених виліковується всього близько 10%. При цьому ймовірність контролювати хворобу і підтримувати її в стані ремісії досить висока – в 80% випадків можна зберегти нормальний рівень життя і задовільний стан здоров’я.

Лікування

Основна медикаментозна допомога діагностованого гепатиту В зводиться до того, щоб забезпечити людині максимальний комфорт і мінімізувати побічні ефекти.

При хронічній формі призначаються оральні і ін’єкційні противірусні препарати, спрямовані на уповільнення руйнування клітин печінки. У довгостроковій перспективі регулярний прийом цих ліків дозволяє продовжити життя на роки і навіть десятиліття.

У ряді випадків може допомогти пересадка печінки – це радикальна міра, досить дорога і складна, до неї вдаються рідко.

Вакцинація

На даний момент вакцинація від гепатиту В проводиться практично у всіх розвинених країнах світу (всього їх понад 180).

Понад 90 держав надають спеціальні дози вакцини породіллям, щоб запобігти зараження немовляти гепатиту В при народженні.

Практика показує, що навіть у країнах, де 10-15 % дітей були заражені хронічним гепатитом B, вакцинація допомогла знизити цей показник до 1 %.