Слово «анемія» в перекладі з грецької означає бескровен. Під анемією розуміють патологічний стан організму, що характеризується зниженням кількості гемоглобіну або еритроцитів, або обох факторів в одиниці об’єму циркулюючої крові. Розуміння анемії, як захворювання, при якому знижена кількість еритроцитів і гемоглобіну в одиниці об’єму крові без врахування її загального обсягу неправильно. Так при набряковому синдромі вміст еритроцитів і гемоглобіну знижений, а при дегідратації – підвищено. При підозрі на анемію необхідно дослідження гематокриту, який в нормі становить 0.35-0.55.
Функції еритроцитів різноманітні. Основна з них є перенесення кисню від легень до тканин і вуглекислого газу з тканин в легені. Ця функція здійснюється за рахунок вмісту в еритроцитах гемоглобіну, становить близько однієї третини від загальної маси. Гемоглобін містить двовалентне залізо, завдяки яким набуває здатність вступати в з’єднання з киснем. Цю сполуку-оксигемоглобін, є дуже неміцним, гемоглобін при певних умовах легко віддає міститься в ньому кисень.
Хоча анемії різних видів надають різний вплив на організм хворого, багато з них є загальними. Зниження кількості еритроцитів і гемоглобіну веде до гіпоксемії, тобто дефіциту кисню в крові. Внаслідок цього виникає гіпоксія на рівні клітини, тобто гіпоксія тканин. Порушуються окисно-відновні процеси всередині клітини. Утворюється велика кількість недоокислених продуктів, що веде до розвитку ацидозу.
Включаються компенсаторні реакції організму. З’являється тахікардія, збільшується швидкість кровотоку. Обсяг циркулюючої крові зростає за рахунок викиду її з органів депо. Одним з великих депо крові є судини шкіри, які при анемії скорочуються, що проявляється блідістю шкірних покривів. За рахунок цих чинників у певній мірі покращаться оксигенація органів.
До тканинної гіпоксії, в першу чергу, чутливі центральна нервова і серцево-судинна системи. Діти стають млявими, малорухомими, дратівливими, легко втомлюються, у них знижується апетит, з’являється тахікардія, задишка при фізичному навантаженні, приглушеність серцевих тонів, систолічний шум на верхівці і підставі серця. Наявність супутніх захворювань посилює тяжкість анемії.
Вираженість клінічних симптомів анемії залежить від швидкості розвитку і ступеня важкості її.
Існують різні класифікації анемій.
За ступенем тяжкості анемії поділяють на:
— Легкі (гемоглобін 110-90 г/л, еритроцити знижені до 3.5х1012/л),
— Середньої тяжкості (гемоглобін 89-70 г/л, еритроцити 3.4-2.5х1012/л),
— Важкі (гемоглобін менше 70 г/л, еритроцити менше 2.5х1012/л).
По здатності регенерації кісткового мозку:
— Регенераторні (кількість ретикулоцитів 10-50 о/оо),
— Гиперрегенераторные (більше 50 о/оо),
— Гипорегенераторные (менше 5 о/оо).
По кольоровому показнику:
— Нормохромні (0.8-1.0)
— Гіперхромні (більше 1.0)
— Гипохромные (менше 0.8).
За середнім об’ємом еритроцитів:
— Нормоцитарні (7.0-7.9 мікрон),
— Микроцитарные (менше 7.0 мікрон),
— Макроцитарні (більше 7.9 мікрон).
З точки зору практичного лікаря найбільш прийнятною є класифікація, заснована на патогномонічно принципі.
Згідно цієї класифікації виділяють:
1. Гіпо – і апластичні анемії.
2. Анемії, викликані нестачею гемопоетичних факторів.
3. Постгеморагічні анемії.
4. Гемолітичні анемії.
