Аналіз на чутливість до антибіотиків: для чого потрібен і коли призначається

Антибіотики давно стали обов’язковим складовим елементом будь антибактеріальної терапії.

На жаль, ритм життя у багатьох людей такий, що вони не можуть дозволити собі тривалу відсутність на робочому місці.

З цієї причини вони самостійно призначають собі подібні препарати при найменших ознаках застуди.

Однак робити цього категорично не можна, адже бактерії здатні активувати особливий механізм захисту від тих чи інших лікарських засобів.

Аналіз на чутливість до антибіотиків виконують за допомогою лабораторних методів для виявлення збудника того чи іншого захворювання і його кількість в організмі. Дане дослідження дозволяє підібрати оптимальну схему прийому препарату.

Фахівці використовують для цього 2 основних способи:

1. емпіричний — інформацію отримують на підставі результатів спостережень або дослідів;
2. этиотропный — в цьому випадку спочатку виявляють збудника інфекції, а потім визначають ступінь його чутливості до тих чи інших засобів.

В залежності від чутливості до антибіотиків фахівці всі мікроорганізми поділяють на 3 групи:

• чутливі (S) — для їх усунення досить стандартної дози препарату;
• помірно стійкі (I) — їм потрібна максимальна кількість антибіотика;
• стійкі ^® — їх неможливо ліквідувати навіть підвищеною нормою.

При цьому у різних людей реакція тих чи інших категорій бактерій на антибіотики може відрізнятися. Тому рекомендація про прийомі препаратів лише на підставі усереднених статистичних даних іноді не приносить бажаних результатів. До того ж необхідно враховувати, що прийом даної групи медикаментів знищує не тільки хвороботворні бактерії, але і корисну мікрофлору.

Нерідкі ситуації, коли невірно призначений препарат ліквідував потрібні бактерії, а шкідливі мікроби залишалися неушкодженими. Для досягнення найбільшої ефективності при лікуванні аналіз на чутливість до антибіотиків необхідно проводити кожного разу при наявності підозр на бактеріальну природу захворювань.

Лікар може призначити проведення подібного дослідження з наступних причин:

• при виникненні необхідності в заміні препарату через розвилися алергічних реакцій;
• для виявлення найбільш ефективного медикаменту в даному конкретному випадку;
• при настанні фази звикання до ліків;
• із-за малої ефективності обраного засобу.

В даний час існує 3 основних способи визначення чутливості бактерій до антибіотика: диско-дифузійний, Е-тест і метод серійного розведення. Всі вони являють собою мікробіологічні дослідження, тому частіше їх називають бактеріологічним посівом. Найпростішим і найпоширенішим є диско-дифузний.

У спеціальній лабораторній посуді створюється сприятливе середовище для бактерій, куди їх згодом і засівають. Після цього в чашці Петрі розміщують просочені антибіотиком картонні диски, і бакпосів розміщується в термостаті на 12-18 годин. Після закінчення зазначеного часу фахівець оцінює ефективність кожного виду антибіотика щодо зони пригнічення росту патогенних мікроорганізмів. Е-тест проводиться таким же способом, як і попереднє дослідження. Тільки в цьому випадку замість дисків використовують смужку, на яку нанесений антибіотик у певній градації — його концентрація збільшується від мінімальних до максимальних показників.

Через 12 годин буде яскраво виражена зона пригнічення росту бактерій. Місце дотику цієї ділянки і смужки визначають як мінімальну пригнічуючу концентрацію (МПК) — у розшифровці цей показник означає найменшу кількість препарату, необхідного для знищення певного виду бактерій.

Даний вид аналізу на чутливість до антибіотиків коштує недешево, тому використовується нечасто. При використанні методу серійного розведення концентрація антибіотика зменшується. Склади з пробірок вносяться в живильне середовище (агар або бульйон) і засіваються мікроорганізмами. Після посуд поміщають в термостат на кілька годин, а потім аналізують отримані результати. Замутненное вміст пробірки говорить про наявність патогенної флори, концентрація антибіотика в ній мала. Кількість препарату в першій ємності без помутніння буде вважатися достатнім для лікування.

Мазок на чутливість до антибіотиків: підготовка до аналізу та його проведення

В якості біоматеріалу для мазка на чутливість до антибіотиків використовують різні зразки тканини або похідні функціонування організму людини. Зразок наноситься на лабораторне скло, а потім вивчається під мікроскопом.

При підозрі на ті чи інші хвороби береться різний матеріал. Хворого з можливою ангіну, лікар-отоларинголог (ЛОР) направить на здачу мазка із зіва і носа, а гінеколог при постановці на облік по вагітності та пологах обов’язково візьме слиз з цервікального каналу пацієнтки. Для отримання достовірного результату необхідно правильно підготуватися до аналізу. Коли мазок на чутливість до антибіотиків планується брати з сечостатевих органів (уретри або мікрофлори піхви) слід відмовитися від інтимних контактів за 1-2 дні. Безпосередньо перед аналізом не слід мочитися 5,5-6 годин чоловіків і не менше 2 годин — дамам. Якщо проводився курс лікування антибіотиками, то після його закінчення повинно пройти мінімум 2 тижні.

При наявності запалення рівень лейкоцитів буде підвищеним. У цьому випадку лікар запропонує або стандартну схему лікування антибіотиками, або проведення додаткових досліджень. Мокротиння на аналіз здають з ранку натщесерце. Перед парканом чистять зуби і полощуть рот. Для дослідження біоматеріал доставляють протягом 1 години. Зібрані проби засівають у спеціальне середовище.

Потім пробірки з аналізами встановлюють у термостат, де створені ідеальні умови для життєдіяльності бактерій. Приладу ставлять певні параметри: температуру, вологість і період часу. Після закінчення зазначеного терміну зразки виймають із термостата і приступають до контрольного огляду вирослих колоній. На підставі отриманих даних складають антибиотикограмму, що визначає чутливість виявлених мікроорганізмів до антибактеріальних засобів і бактеріофагів.

Залежно від методу дослідження лікар може отримати дані аналізів через 2-3 дні після здачі пацієнтом біоматеріалу в лабораторію. Результати мазка на чутливість до антибіотиків вважаються дійсними тільки під час перебігу того захворювання, з приводу якого його призначали. Причому цей термін не включає час прийому антибіотиків — прийом лікарських засобів може вплинути на результат дослідження.

Аналіз крові і сечі на чутливість до антибіотиків

Нерідко використовують для вивчення та інший біологічний матеріал. У поліклініках широко поширений аналіз крові на чутливість до антибіотиків. Особлива підготовка до нього не потрібно, єдина умова — дослідження проводиться до початку антибіотикотерапії.

У дорослих пацієнтів беруть мінімум 15 мл крові, у дітей — не менше 5 мл Алгоритм забору біоматеріалу простий — взяту за допомогою одноразового катетера кров поміщають в стерильну пробірку з гумовою пробкою, в якій створено живильна для збудників хвороби середовище. Як правило, через 12-18 годин результат аналізу крові на чутливість до антибіотиків вже відомий, проте, якщо мікроорганізми відносяться до класу медленнорастущих, то буде потрібно кілька днів спостережень. Не менш часто використовується аналіз сечі на чутливість до антибіотиків.

Показаннями для нього може стати цистит, уретрит, запалення нирок — пієлонефрит. У цьому випадку знадобиться підготовка. Для аналізу береться середня порція ранкової сечі, при цьому кілька перших і останніх крапель не повинні потрапляти в стерильну ємність. Збір біоматеріалу для аналізу сечі на чутливість до антибіотиків проводиться після ранкових гігієнічних процедур без застосування антисептичних засобів.

Хоча в сечовому міхурі сеча стерильна, після проходження через жіночі статеві органи вона може отримати непатогенних коків у малій концентрації, але в більшості випадків залишається чистою.

У чоловіків в цьому відношенні все інакше: з передньої частини уретри в сечу попадає цілий спектр мікроорганізмів — стафілококи, дифтероиды і деякі непатогенні бактерії. Невеликі відхилення в розшифровці аналізу сечі на чутливість до антибіотиків входять в категорію норми. У деяких випадках (наприклад, при лактаційний мастит) на аналіз беруть грудне молоко.

Проба береться перед годуванням дитини наступним чином:

• обробляють спиртом шкіру навколо соска;
• зціджує невелику кількість молока — близько 15 мл, наступні 5-10 мл рідини з кожної грудей збирається в окремий контейнер. Біоматеріал повинен бути доставлений до лабораторії не пізніше, ніж через 2 години.

Дослідження сперми проводиться при підозрі на запальний процес або інфекційне захворювання. Еякулят отримують при мастурбації або з допомогою вібромасажу статевого органу. Крім цього, можлива стимуляція еякуляторного центру електродами, що вводяться в пряму кишку.

Сперму збирають в попередньо прогрітий до температури тіла, чисту і суху ємність. Перед збором біоматеріалу необхідно ретельно вимити руки та статевий орган. Від інтимних стосунків краще утриматися за 3-5 днів до взяття проб. У цей же період не слід вживати алкоголь і відвідувати лазню. При проведенні аналізу крові на чутливість до антибіотиків, а також сечі, калу, грудного молока і сперми, пробу розташовують в спеціальному середовищі, сприятливого для життєдіяльності хвороботворних бактерій.

В процесі розмноження вони створюють колонії — їх потім і оцінює фахівець. На підставі отриманих даних складають антибиотикограмму — перелік антибактеріальних препаратів, до яких чутливі виявлені в організмі бактерії. Не можна однозначно відповісти на питання про терміни готовності аналізу. Вона безпосередньо залежить від біоматеріалу. Зазвичай для проведення дослідження досить 12-24 годин, але в деяких випадках може знадобитися тиждень і навіть дві.

Результати аналізу на чутливість до антибіотиків дійсні лише на період захворювання, при якому він був рекомендований. Після проведення антибактеріального лікування картина може суттєво змінитися. При виникненні підозри на інфекційне захворювання ні в якому разі не варто займатися самолікуванням і приймати антибіотики. Це загрожує серйозними наслідками. Приймати подібні рішення має виключно висококваліфікований фахівець.