Самойлик М. М.,
головний лікар
Інноваційного центру СТаР
стоматологічної клініки
ТОВ «Корона Дентал»
За даними ВООЗ в даний час в світі нараховується понад 177 млн. хворих на цукровий діабет, а до 2025 року їх кількість досягне 300 млн. чоловік [1]. У Російській Федерації в 1993-1996 рр. зареєстровано близько 2 млн. хворих на цукровий діабет, з яких близько 300 тис. припадає на хворих, що страждають на цукровий діабет 1 типу (ИЗСД), і близько 1 млн. 700 тис. — хворих на цукровий діабет 2 типу (ИНСД), однак, справжня захворюваність на цукровий діабет значно вище (реальна кількість хворих має складати 6-8 млн. осіб) [3, 6, 7].
До основних проявів діабету в порожнині рота можна віднести патологію пародонту, ксеростомія, грибковий стоматит. Не менш тяжкими наслідками діабету є зміни в слинних залозах і карієс зубів[2, 5].
Метою проведеного дослідження було підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію стоматологічного статусу хворих на інсулінонезалежний цукровий діабет шляхом використання сучасних препаратів місцевої дії, що містять ферментну захисну систему.
Матеріали і методи дослідження
Фірмою Laclede Ink. (США) була розроблена серія препаратів «Biotene», що складається з зубної пасти, ополіскувача, зволожуючого гелю.
Завдяки наявності в препаратах «Biotene» ферментів, що містяться і в звичайній слині, відбувається не тільки кількісне заміщення брак слини, але і якісне.
Зубна паста «Biotene» містить лізоцим, лактоферин, лактопероксидазу. Ополіскувач для порожнини рота «Biotene» містить ті ж три ферменту в більш високій концентрації, не містить спирту, володіє м’якою дією. Гель «Oral Balancе» створювався в якості замінника слини для замісної терапії. Він містить лактопероксидазу, оксидазу глюкози і ксилітол. Це прозорий гель, що діє близько 8-ми годин, тобто майже весь період сну.
Об’єктом дослідження було обрано 102 хворих на інсулінонезалежний цукровий діабет (далі ИНСД), які перебувають на диспансерному обліку. Для порівняння вихідних лабораторних показників стану органів і тканин порожнини рота групи спостереження була сформована група контролю (12 осіб), що складається з осіб, що не страждають ИНСД і належать до тих же вікових групах.
Обстеження пацієнтів, які страждають ИНСД, проводилося чотири рази: при первинному зверненні, через три місяці, шість місяців і через дванадцять місяців.
Всім пацієнтам проводилася санація порожнини рота з подальшим протезуванням.
Клінічне обстеження проводилося за стандартними методиками. Крім того, використовувалися сиалометрические, мікробіологічні, біохімічні, цитологічні методи дослідження.
Статистична обробка отриманих результатів проводилася з використанням методів варіаційної статистики.
Отримані результати
На момент початкового дослідження найбільш часто пред’являли скарги на відчуття сухості в порожнині рота в різний час доби (97,33%), неприємний запах з рота (74,42%), підвищену чутливість слизової оболонки порожнини рота (далі СОПР) до різних подразників (73%), кровоточивість ясен при чищенні зубів (72,09%), зубні відкладення (67,44%), відчуття печіння слизової оболонки порожнини рота в різний час доби (39,53%).
Гіперемія слизової оболонки ясен була виявлена у 63,
75% обстежених, набряклість — у 42,5%, кровоточила при пальпації у 41,88%, кровоточила спонтанно у 7,65%. Над – і підясенні зубні відкладення були виявлені у 87,5% і 68,13% хворих відповідно. При об’єктивному обстеженні СОПР у 78,13% обстежених вона була анемична, у 18,75% гіперемована, у 59,38% — блискуча.
Під час первинного звернення найбільшу кількість ДЕЩО мікроорганізмів виявлено у змивах з порожнини рота. Серед досліджуваних мікроорганізмів найбільш широко були представлені: S. mutans (679,17±71,05), S. salivarius (426,7±91,87), S. mitis (282,28±96,6), Enterococcus (567,19±201,3), C. albicans (85,54±40,31). Всі отримані дані достовірно перевершували дані групи контролю (p<0,05), що дозволяє констатувати наявність у хворих ИНСД дисмикробиоценоза порожнини рота (мікробна асоціація стрептококів, ентерококів і грибів). Швидкість секреції слини у хворих ИНСД склала 0,11±0,01 мл/хв. Отримані дані свідчать про наявність істиною ксеростомії середнього ступеня тяжкості [1, 5, 8, 10]. Концентрація лізоциму змішаної слини у хворих ИНСД склала 2,06±0,02 мкг/мл, активність пероксидази — 19,44±0,1 mU виявлені дані виявилися нижчими, ніж у групі контролю (р<0,05). Таким чином, при гипосаливации відбуваються так само порушення ферментного складу слини [4]. Після початку застосування препаратів в обох групах мала місце тенденція до зменшення скарг на сухість і печіння в порожнині рота в різний час доби. При проведенні об’єктивного дослідження була встановлена аналогічна динаміка. Так, якщо на момент початку дослідження надясенні і підясенні зубні відкладення виявлялися у 87,5% і 68,13% відповідно, то на момент четвертого відвідування надясенні зубні відкладення виявлялися у 21,79%, а підясенні — у 7,9% обстежених. До кінця дослідження пацієнтів з гіперемією слизової оболонки ясен знизилася з 63, 75% до 22,39%. Кровоточивість ясен при пальпації, виявлена при первинному обстеженні у 41,88% пацієнтів, зменшилася до четвертого відвідування в групі на 31,54%. При проведенні мікробіологічного дослідження встановлено, що до третього відвідування відбулося достовірне зниження обсіменіння (або елімінація) стрептококів, ентерококів і грибів роду Candida в зубному нальоті, вмісті пародонтальних кишень. У змивах з порожнини рота на момент другого відвідування спостерігалося збільшення ДЕЩО мікроорганізмів, проте виявлені зміни були статистично не достовірні (p>0,05). Подібна тенденція пов’язана, на нашу думку, з втратою бактеріями фактору адгезії до тканин, що веде до зниження їх патогенності. На момент третього відвідування у змивах з порожнини рота відзначалося достовірне зниження ДЕЩО стрептококів, ентерококів, грибів роду Candida.
Аналіз результатів сиалометрического дослідження показав, на всьому протязі спостереження не виявлено статистично достовірних змін у швидкості секреції слини.
Біохімічний аналіз змішаної слини дозволив встановити, що активність пероксидази зросла і до моменту четвертого відвідування склала 22,35±1,67 mU. Концентрація лізоциму слини збільшилася до 3,25±0,69 мкг/мл, що ми пов’язуємо з наявністю у складі препаратів «Biotene» ферментного комплексу «лізоцим-лактоферин-лактопероксідаза», а так само позитивним ефектом замісної терапії.
Висновки
На підставі проведеного нами вивчення стоматологічного статусу хворих ИНСД та аналізу його динаміки при використанні препаратів «Biotene» можна зробити висновок, що на тлі проведення санації, що включає раціональне протезування, встановлено поліпшення суб’єктивних і об’єктивних критеріїв стоматологічного статусу,
а так само лабораторних показників. Застосування препаратів «Biotene» дозволило підвищити ефективність проведених лікувально-профілактичних заходів, що пов’язано, на нашу думку, з наданням даними препаратами комплексної дії — з одного боку захисного (за рахунок входить до їх складу ферментної захисної системи), а з іншого боку як ефективного засобу замісної терапії.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Балаболкин М І. Діабетологія. — М: Медицина, 2000. — 672 с.
Данилевський Н.Ф., Леонтьєв Ст. До, Несін А. Ф. та ін Захворювання слизової оболонки порожнини рота. — М.: ВАТ «Стоматологія» (Рахній Ж. В.), 2001. — 271 с.
Про заходи щодо реалізації федеральної цільової програми «Цукровий діабет»: — Наказ : від 25.11.98 — №340 // охорона Здоров’я. — 1999. — №11 — С. 26 — 130.
Пожарицька М. М. Роль слини в фізіології і розвиток патологічного процесу у твердих і м’яких тканинах порожнини рота. Ксеростомія // Методичний посібник. — М.: ГОУ ВУНМЦ МОЗ РФ, 2001. — 48 с.
Пущенко А. В., Щербак А. В. Стан порожнини рота у хворих на цукровий діабет // Пробл. Ендокринології. — 1991. — Т. 37. — №3. — С. 39-43.
Цукровий діабет: Доповідь дослідницької групи ВООЗ: Переклад. Женева, 1987. — 126 с. — / Сер. техн. доповідей.
Сунців Ю. І., Дідів В. І., Кудрякова С. В. Державний регістр цукрового діабету: епідеміологічна характеристика інсулінонезалежного цукрового діабету // Цукровий діабет. — 1999. — №1(2). — С. 25-30
Удовицька Е. В. Ендокринологічні аспекти стоматології / М.: Медицина,1975. — 192 с.
Уоткінс П. Д. Цукровий діабет / Пров. з англ. — М. — СПб.: ЗАТ «Видавництво БІНОМ» — «Невський Діалект», 2000. — 96 с.
Collin H. L., Niskanen L. Uusitupa M. at ol Oral Symtoms and Signs in Olderly Patients With Type 2 Diabetes Mellitus. A Focus on Diabetic Neuropathy // Oral. Surg. Oral. Med. Oral. Pathol. Oral. Radiol. Endod. (Toyry J., Collin P., Koivisto A. M., Viinamaki H., Meurman J. N). — 2000. — №90 (3). — Р. 299 — 305.
