Першим антибіотиком із групи макролідів був Еритроміцин. Однак бактерії поступово виробили резистенцию до нього і тому з новими штамами цей препарат впоратися не в змозі.
На зміну Еритроміцину прийшли інші макроліди, в тому числі і нетоксичний препарат антибіотик Вильпрафен Солютаб, який має мінімум протипоказань і побічних дій і тому призначається людям будь-якого віку.
Відомий препарат з
Діюча речовина препарату — джозамицин, який ефективно справляється з багатьма бактеріями і тому застосовується:
- у стоматології для лікування пародонтиту та пародонту, гінгівіту;
- лор-захворювань: ларингіту, фарингіту, тонзиліту, синуситу, отиту, дифтерії, гаймориту;
- захворювань органів дихання: бронхіту, пневмонії, скарлатини, коклюшу;
- захворювань сечостатевої системи, в тому числі венерологічних, у чоловіків і жінок: циститу, простатиту, гонореї, уретриту, хламідіозу, уреаплазми, мікоплазми, пієлонефриту та інших;
- шкірних захворювань: фурункулів, вугрової висипки;
- офтальмологічних захворювань: блефарити, дакріоциститу;
- для лікування сибірської виразки.
Джозамицин — антибіотик-макролід природного походження. Його виробляють грунтові бактерії, актиноміцети. Бактерицидна дія даного антибіотика проявляється тоді, коли у вогнищі запалення досягається достатня терапевтична доза діючої речовини. Джозамицин блокує доставку амінокислот у клітини бактерій, за рахунок цього синтез білка стає неможливим, що перешкоджає розмноженню мікроорганізмів, так як в ядрі припиняється процес поділу.
Джозамицин знищує:
- грампозитивні аеробні мікроорганізми, які для живлення необхідний кисень;
- грамнегативні бактерії. У деяких випадках відносно цих бактерій препарат може виявитися неефективним, але тільки тоді, коли з’являються нові штами інфекції. Однак завдяки властивостям джозамицина резистентність бактерій до нього розвивається рідко на відміну від інших макролідів.
Діюча речовина Вильпрафен Солютаба чинить незначний вплив на ентеробактерії і в цьому його велика цінність, так як при своїй ефективності проти хвороботворних бактерій антибіотик не вражає природну мікрофлору шлунка і кишечника. Препарат практично не впливає на природню мікрофлору статевих шляхів, тому не викликає розвиток молочниці у жінок.
Джозамицин проникає в організм людини через шлунково-кишковий тракт, але ефективність Вильпрафен Солютаба не залежить від прийому їжі. Це робить даний антибіотик ще більш привабливим для застосування, так як діюча речовина швидко проникає в організм: протягом 1 години після прийому концентрація лікарського препарату стає максимальною і настає терапевтичний ефект.
Практично відразу після потрапляння в організм і початок дії відносно бактерій, препарат починає виводитися з потом і сльозами. З сечею виводиться лише 20 % речовини, а більша частина — з жовчю. Найбільша концентрація джозамицина за результатами досліджень зафіксовано в мокроті, а не в крові. Антибіотик не здатний проникати в кістковий мозок, однак накопичується в кістковій тканині.
Спосіб застосування
Зазвичай Вильпрафен Солютаб призначають два-три рази на добу до максимальної концентрації 2 грами. Якщо концентрація діючої речовини буде підібрана невірно, препарат виявиться неефективним і не виключено розвиток резистенції бактерій до джозамицину. Тому мінімальна рекомендована виробником препарату доза повинна становити не менше 1 грама на добу.
Лікарі рекомендують починати терапію з невеликих, але достатніх для терапевтичного ефекту доз. Якщо стан пацієнта важкий, йому може бути призначена підвищена доза препарату: 3 г в добу. Вильпрафен Солютабу віддають перевагу лікарі, коли у пацієнтів сформувалася стійкість до дії антибіотиків пеніцилінового ряду.
Форми випуску, склад, дозування та термін терапії препаратом
Медикамент випускається у формі:
- таблеток по 500 мг джозамицина і 1000 мг джозамицина;
- розчинних у воді таблеток з вмістом джозамицина 1 г;
- суспензії з вмістом джозамицина в 10 мл 300 мг.
При прийомі суспензії пацієнтами з цукровим діабетом необхідно враховувати, що препарат у даній формі містить 3,25 г декстрози. Термін прийому препарату складає від 5 діб до 3 тижнів, залежно від захворювання і бактерій, якими інфікований пацієнт. Наприклад, для того щоб впоратися з стрептококових тонзилітом медикамент необхідно приймати протягом 10 діб.
Крім діючої речовини, до складу препарату входить:
- целюлоза мікрокристалічна, яка не чинить на організм ніякого дії і необхідна для формування структури таблетки;
- гідроксипропілцелюлоза не рекомендована дітям до 16 років і людям, які страждають захворюваннями ШЛУНКОВО-кишкового тракту. За деякими даними ця речовина може підвищувати рівень холестерину в крові;
- натрію докузат і полісорбат 80 застосовуються тільки в складі;
- Вильпрофен Салютаба натрію докузат являє собою розчинне у воді воскоподібна речовина, завдяки якому таблетки легко розчиняються протягом 3 хвилин. Полісорбат 80 може викликати алергію, а при передозуванні призводить до розвитку гормональних збоїв;
- діоксид кремнію необхідний у складі таблеток для формування структури;
- магнію стеарат — наповнювач.
Протипоказаний цей антибіотик вагітним жінкам у першому триместрі і годуючим, так як діюча речовина легко проникає через плаценту до плоду і накопичується у грудному молоці.
Якщо виникає необхідність лікування хламідійної інфекції у першому триместрі вагітності, лікар-гінеколог може рекомендувати замінити препарат Азитроміцином. Проте в європейських країнах джозамицин рекомендований саме вагітним жінкам, як найбільш безпечний. Вагітним не рекомендується застосовувати препарат, тому що клінічні дослідження по вивченню впливу даного антибіотика на плід не проводилися.
Протипоказано застосування даного препарату:
- разом з антигістамінними препаратами, так як не виключено посилення аритмії, що може загрожувати життю пацієнта;
- дітям до року, так як джозамицин здатний сповільнювати ріст і це одна з причин, по якій препарат не рекомендується використовувати для лікування дітей до 14 років. У тяжких випадках препарат може бути призначений дітям до 1 року, але тільки за умови, що їх маса тіла буде більше 10 кг. Доза препарату розраховується для дітей тільки лікарем з урахуванням стану здоров’я дитини і виходячи з маси тіла: 45 мг на 1 кг ваги;
- одночасно з пеніциліном і його похідними, а також лінкоміцином і цефалоспоринами, так як не виключено зниження ефективності всіх препаратів.
Уважно потрібно поставитися до прийому медикаменту в період застосування гормональних контрацептивів, так як їх протизаплідний ефект може бути знижений. При необхідності в прийомі антибіотика необхідно використовувати додатково бар’єрні методи контрацепції.
Незважаючи на те, що антибіотик з діючою речовиною джозамицином має невеликий список протипоказань, не рекомендується його застосовувати при порушеннях функції печінки і нирок, при підвищеній чутливості до допоміжних речовин у складі препарату і спільно з алкоголем через можливість посилення негативного впливу на печінку.
Серед побічних ефектів з боку травлення виробники відзначають можливість виникнення нудоти, блювання, діареї в період застосування препарату. За деякими даними препарат може викликати порушення слуху. Для максимально ефективного лікування приймати Вильпрафен Солютаб необхідно кожні 12 годин для того, щоб підтримувати терапевтичну концентрацію діючої речовини і з великою кількістю води, щоб прискорити його розчинення.
Вильпрафен Солютаб: інструкція по застосуванню для лікування хламідіозу
Медикамент відмінно зарекомендував себе при лікуванні різних бактеріальних інфекцій, що передаються статевим шляхом, у тому числі хламідіозу, є венеричним захворюванням. Заразитися хламідіями в побуті практично неможливо.
За даними ВООЗ щорічно в світі хламідійною інфекцією заражаються близько 100 тисяч чоловік.
Після проникнення в організм бактерія хламідії вбудовується в здорову клітину, паразитує в ній, розмножується всередині неї і таким чином діє як вірус. Розмноження хламідії всередині клітини відбувається до тих пір, поки клітина не розірветься і не загине. Скритність протікання інфекції ускладнює діагностику захворювання особливо в початковій стадії.
Жінки схильні до захворювання хламідіозом частіше чоловіків, які в більшості випадків бувають носіями інфекції, при цьому у них не проявляються клінічні симптоми інфікування.
Симптоми хламідіозу у жінок можуть бути неяскравими, прихованими і проявлятися:
- свербінням і палінням в області статевих органів, які можуть сприйматися як симптоми молочниці;
- слизисто-гнійними виділеннями з піхви з неприємним запахом;
- болі під час менструації.
У чоловіків інфекція може проявлятися:
- виділеннями склоподібної консистенції;
- свербежем і легким печінням в процесі сечовипускання;
- періодичними болями в яєчках і в області мошонки.
Небезпека хламідіозу полягає ще й у тому, що він викликає розвиток спайок в маткових трубах і може стати причиною позаматкової вагітності та безпліддя. Якщо ж вагітність при наявності хламідіозу настала, не леченая інфекція може спровокувати викидень, передчасні пологи та розвиток патології у новонародженого, так як дитина заразитися від інфікованої матері під час проходження по родових шляхах.
Найбільш ефективним препаратом для лікування хламідіозу на сьогоднішній день лікарями визнається Вильпрафен Солютаб. Інструкція по застосуванню не дає точних рекомендацій по дозуванню і термінів терапії при хламідійної інфекції, тому призначається курс лікування лікарем індивідуально у відповідності зі станом здоров’я пацієнта.
За відгуками саме даний препарат справляється з поставленим завданням вже після першого курсу лікування, але для успішної терапії необхідний комплексний підхід, так як при неправильному лікуванні захворювання перейде в хронічну форму і боротися з ним буде складно. Якщо використовувати Вильпрафен Солютаб по інструкції із застосування, препарат дозволяє уникнути ускладнень, які викликає хронічний хламідіоз, а успішність лікування досягається в 97% випадків на відміну, наприклад, від Азитроміцину (55% випадків).
При лікуванні хламідіозу у вагітної та її статевого партнера схема лікування і дозування можуть відрізнятися, а призначити курс терапії має право тільки лікар.
Якщо препарат застосовується для лікування хламідіозу у підлітків, то доза розраховується виходячи з маси тіла дитини: 40 мг/кг. Серед пацієнтів, що вживали Вильпрафен Солютаб по інструкції по застосуванню, були ті, хто відзначав прояв побічних ефектів: слабкість, запаморочення. Якщо побічні ефекти проявляються сильно, необхідно звернутися до лікаря, який скоректує дозу і схему лікування. Хламідійна інфекція лікується даним препаратом у строк від 7 до 14 днів.
Вильпрафен Солютаб: інструкція по застосуванню для лікування інших захворювань
Поставляється разом з Вильпрафен Солютаб інструкція з докладним описом показань, протипоказань і дозуванням.
В інструкції повідомляється, що препарат показаний для лікування інфекційно-запальних захворювань, викликаних мікроорганізмами.
Серед багатьох захворювань, при яких Вильпрафен Солютаб по інструкції ефективний, вважаються захворювання, що передаються статевим шляхом: сифіліс, гонорея. Проте лікувати сифіліс і гонорею даним препаратом самостійно без лабораторного контролю не можна, так як є небезпека переходу, не недоліковані захворювання в приховану стійку форму, і тоді підібрати ефективний антибіотик буде значно складніше.
Вильпрафен Солютаб по інструкції застосовується також:
- в комплексній терапії з іншими препаратами для знищення хелікобактерної інфекції при виразці шлунка у дозі 1 мг два рази на день протягом
7-14 днів; - для лікування вугрового висипу. Призначається в дозі 500 мг
2-4 тижня по 2 рази на добу. Для підтримуючої терапії рекомендується прийом препарату протягом 8 тижнів 1 раз на добу по 500 мг.
Так як Вильпрафен Солютаб ефективно бореться з бактеріями, внедрившимися у клітину, препарат відмінно справляється з лікуванням бактеріального простатиту у чоловіків, причина якого мікоплазми, хламідії, уреаплазми і бліда трепонема. Лікування Вильпрафен Солютабом по інструкції від простатиту повинно тривати 10 днів.
Якщо черговий прийом препарату пропущено, не можна приймати подвійну дозу, так як це може спровокувати посилення прояв побічних ефектів через передозування.
При лікуванні уреаплазмоза у чоловіків і жінок необхідно застосовувати розчин Гексиона для промивання уретри і вагінальні свічки Вагінорм, Гинолакт, Гексион або Фермалак для відновлення мікрофлори піхви і протигрибковий препарат, наприклад, Клотримазол або Поліжінакс. Важливо пам’ятати, що для ефективного лікування необхідно постійно підтримувати концентрацію діючої речовини в організмі і не пропускати прийом чергової дози.
Вильпрафен Солютаб та його аналоги
Препарати з однієї групи називаються аналогами або дженериками, тому їх діюча речовина може відрізнятися. Коли постає питання про заміну ліки Вильпрафен Солютаб, аналоги має право тільки лікар, орієнтуючись на стан здоров’я пацієнта та причину захворювання.
Синонімічних Вильпрофен Солютабу аналогів не існує, тобто джозамицин в якості діючої речовини в інших препаратах не заявлений.
Замість Вильпрафен Солютаба лікарі призначають найчастіше Азитроміцин (Азилид, Азитрус, Азитрал, Сумамед, Зитролид, Хемомицин та ін), так як він є представником групи препаратів макролідів. Серед інших аналогів застосовується Еритроміцин, Рокситромицин (Брилид, Рулид, Элрокс, Роксибит та ін), Кларитроміцин (Биноклар, Клабакс, Коаліціада, Кларицин, Фромилид та ін), Спіраміцин (Ровамицин), Мидекамицин (Макропен).
Вильпрафен Салютаб виробляється в Італії, Нідерландах і Франції, тому вартість препарату починається від 600 рублів за упаковку. Інший дозволений в Росії антибіотик аналог Вильпрафен Салютаба — Вильпрафен, вартість якого починається від 550 рублів. В Європі дозволені до застосування препарати з діючою речовиною джозамицин — Josalid, Josacine, Iosalide, Josamina, в Японії — Josamy. Вильпрафен Солютаб і його аналоги — потужні антибіотики, тому лікуватися ними самостійно небезпечно.
