Інфекції що передаються статевим шляхом або ІПСШ — це патології інфекційного походження, основним шляхом передачі яких є статевий контакт з інфікованою людиною. Для таких захворювань, як і для всіх інших патологій, характерний інкубаційний або латентний період.
Інкубаційний або латентний період — це проміжок часу, який проходить від моменту виникнення патології до перших клінічних симптомів. Дане визначення справедливо і по відношенню до захворювань, що передається статевим шляхом (ЗПСШ), але в цьому випадку латентний період починається від моменту потрапляння збудника в організм здорової людини під час статевого акту.
Інкубаційний період ЗПСШ виникає необхідність збудників адаптуватися до людини-господаря, даний процес включає в себе:
- Пристосування до агресивною по відношенню до інфекційних агентів середовищі всередині людського організму (біохімічними, кислотно-основним і іншим особливостям людини).
- Формування алергічної чутливості людини до агента.
- Розмноження клінічно значущої маси збудників в організмі.
- Зміни в рефлекторній збудливості нервової системи та інших регуляторних механізмів.
- Порушення імунологічної резистентності людини.
Інкубаційний період ІПСШ, як було сказано вище, складає часовий проміжок від статевого контакту до перших клінічних проявів того чи іншого захворювання. Для різних захворювань латентна фаза може значно відрізнятися: при гонореї вона може становити до
Також тривалість цього періоду істотно залежить від стану імунітету людини, кількості інфекційного агента, що потрапив в організм і т. п.
Для більшості захворювань можна визначити гендерні відмінності в латентних фазах захворювань. Це обумовлено тим, що на інкубаційний період ЗПСШ у жінок можуть впливати гормональні зміни під час менструального циклу або вагітності. Причому для одних захворювань може бути характерним скорочення латентної фази, а для інших — подовження.
Поки триває інкубаційний період ІПСШ, більшість лабораторних досліджень, в особливості — загальноклінічні (загальний аналіз крові та сечі тощо), є неінформативними.
Як правило, в цей час людина не тільки не відчуває будь-яких патологічних змін, але і не здатний заражати інших людей. Це обумовлено тим, що інфекційний агент в організмі людини перебувати в невеликих кількостях.
Незважаючи на це, при наявності анамнестичних даних, що дозволяють запідозрити інфекційну патологію, діагноз можна встановити навіть в інкубаційний період ІПСШ. Для цього необхідно мати певні підстави (незахищений статевий акт, виявлення патології у статевого партнера) і використовувати високочутливі методи діагностики. До діагностичних досліджень, які дозволяють встановити точний діагноз навіть в інкубаційний період ЗПСШ відноситься Полімеразна ланцюгова реакція — ПЛР. Цей аналіз, завдяки виявленню ДНК інфекційного агента дозволяє встановити якісні та кількісні характеристики збудника.
Інкубаційний період ЗПСШ: найбільш поширені патології та профілактика ІПСШ
Інкубаційний період ЗПСШ може сильно відрізнятися, так як він залежить від великої кількості факторів. Перший і найголовніший фактор, що впливає на тривалість латентної фази — вид інфекційного агента.
Існує пряма залежність тривалості цієї фази від захворювання:
- Урогенітальний герпес — від 1 до 21 дня. В середньому — 10 днів.
- Гонорея — від 2 днів у чоловіків і від 5 днів у жінок до 3 тижнів. В середньому — 10 діб.
- Мікоплазмоз — від 3 до 5 тижнів.
- Сифіліс — від 8 до 190 днів. У середньому
21-28 діб. - Трихомоніаз — від 7 до 28 днів. У рідкісних випадках — від 1 дня до 1 місяця. В середньому — 10 діб.
- Уреаплазмоз — від 3 до 35 діб. В середньому — 21 день.
- Хламідіоз — від 1 тижня до 3 місяців. В середньому —
10-12 діб. - Венеричний лімфогранулематоз — від 3 днів до 12 тижнів. В середньому
10-20 діб.
У меншій мірі на інкубаційний період ЗПСШ впливають інші фактори. Сюди можна віднести наступні аспекти:
- Вік. Чим старша людина, тим менш резистентний його організм по відношенню до ІПСШ та інкубаційний період скорочується.
- Стать. В залежності від гормональних змін у жінок інкубаційний період ЗПСШ може бути, як укорочений, так і подовжений.
- Кількість збудника, що потрапив у здоровий організм. Чим більше інфекційного агента проникла в організм людини, тим швидше вони розмножаться й почнуть чинити негативний вплив.
- Наявність супутніх захворювань у гострій або хронічній формах. Розвиток інших патологій також знижує імунні сили людини, тим самим скорочуючи латентні фази захворювань. Окремо варто виділити ВІЛ-інфекцію, яка повністю руйнує імунітет.
- Прийом медикаментів. Зворотна сторона вищевказаного пункту. Прийом фармакологічних препаратів, особливо антибіотиків, здатний згубно впливати на інфекційні агенти і істотно подовжувати інкубаційний період ЗПСШ.
Профілактика ІПСШ в першу чергу передбачає ведення нормальної статевого життя. Це означає, що слід повністю виключити всі безладні статеві зв’язки, використовувати методи захисту (презервативи тощо).
Також варто регулярно проходити профілактичне обстеження разом з постійним статевим партнером. Також до профілактики слід віднести дотримання правил особистої гігієни та посилення захисних сил організму.
