Mycoplasma hominis — це невеликі мікроорганізми з роду Мікоплазма, які не мають власної жорсткої клітинної стінки та мають здатність постійно змінювати свою форму (поліморфізм). Середня довжина дорослих мікоплазм становить від 0,3 до 0,8 мкм. Так як вони не мають клітинної стінки, від зовнішнього середовища, їх відділяє лише цитоплазматична мембрана.
Згідно зі статистичними даними, від 10% до 50% усього населення інфіковані Mycoplasma hominis. У більшості випадків бактерія виявляється у людей з високою інтенсивністю статевого життя, у хворих з урогенітальною патологією (гонорея, трихомоніаз і т. д.) і вагітних жінок. Мікоплазма хоминис у жінок у 80% випадків є одним з факторів розвитку захворювань статевих органів. Близько
Клінічна картина. Мікоплазмоз у більшості людей протікає без виражених клінічних симптомів. Але при наявності сприяючих чинників, таких як: супутні патології, загальне зниження захисних сил організму, перевтома, стрес і т. д., мікоплазма може викликати розвиток гострих захворювань.
Мікоплазмові захворювання характеризуються масивними виділеннями зі статевих органів та вираженим відчуттям печіння у них же. Як правило, симптоми посилюються під час сечовипускання і зрідка — під час статевого акту. Для мікоплазмозу також характерна циклічність захворювання — симптоми періодично посилюються і зникають.
Також захворювання, які викликає Мікоплазма хоминис у жінок, загострюються під час виношування дитини. У ряді випадків Mycoplasma hominis здатна спровокувати внутрішньоутробну смерть плоду, мимовільний аборт або передчасні пологи.
Мікоплазма хоминис у чоловіків також викликає больові відчуття в голові і тілі статевого члена під час сечовипускання. Найчастіше мікоплазмоз у чоловіків проявляється простатитом і пієлонефритом. В окремих клінічних випадках Mycoplasma hominis здатна викликати безпліддя. Діагностика. Діагностувати наявність Mycoplasma hominis в організмі людини можна за допомогою спеціальних лабораторних методів.
До таких належать:
- Посів культури на селективну середу і її мікробіологічне дослідження. Для цього використовується матеріал, взятий з патологічних виділень пацієнта.
- ІФА. Імуноферментний аналіз базується на визначенні АТ (антитіл), специфічних до Mycoplasma hominis у крові пацієнта.
- ПЛР. Полімеразна ланцюгова реакція є найбільш достовірним методом діагностики при урогенітальних захворюваннях. Це дослідження базується на визначенні молекул ДНК бактерій, незалежно від місця взяття матеріалу. Також ПЛР характеризується високою чутливістю, яка дає можливість поставити точний діагноз навіть на самих ранніх стадіях.
Лікування. Основне лікування при будь-якій формі мікоплазмозу полягає у призначенні антибактеріальних препаратів. Те, який саме антибіотик використовуватиметься, залежить від індивідуальної чутливості бактерій до препаратів за результатами антибіотикограми. Крім антибіотиків, як правило, призначаються засоби, що підвищують захисні сили організму і зміцнюють імунітет, а також проводиться симптоматична терапія.
При розвитку захворювань сечостатевої системи найчастіше використовуються антибіотики групи тетрацикліну (доксициклін), макролідів (азитроміцин) або фторхінолонів (ципрофлоксацин). Застосування пеніцилінів і сульфаніламідів вважається недоцільним, так як в більшості випадків Mycoplasma hominis виявляє резистентність до цих груп.
Курс лікування становить в середньому від 5 днів до 1 тижня. При необхідності в терапевтичну схему вносяться протигрибкові засоби, такі як ністатин або клотримазол. Це робиться для профілактики кандидозу, так як антибіотики можуть сприяти його виникненню. Для стимуляції відновлення нормальної мікрофлори на фоні антибіотикотерапії можуть використовуватися пробіотики (вагилак або гинофлор). З метою підвищення імунітету призначаються вітамінні комплекси та імуностимулятори (інтерферон).
Для комплексного ефекту, крім пероральних або парентеральних антибіотиків застосовуються місцеві засоби (мазі, свічки) на основі антисептиків або антибактеріальних препаратів (найчастіше — метронідазолу). У жінок це можуть бути вагінальні свічки, а у чоловіків — креми і мазі. Для лікування микоплазменного ураження сечостатевої системи у дітей рекомендуються антибіотики з групи макролідів — азитроміцин.
Mycoplasma genitalium: загальна характеристика, симптоми зараження та методи лікування
Mycoplasma genitalium — бактерія, яка є найбільш патогенної серед мікоплазм. Її довжина становить характерні для всіх мікоплазм від 0,3 до 0,8 мкм, однак вона володіє найменшим геномом серед них — до 600 т. п. н. Mycoplasma genitalium являє собою колбообразную бактерію, із звуженим кінцем, діаметром до 0,42 мкм.
При попаданні в організм людини викликає розвиток уретриту. Сучасні дослідження підтвердили, що зараження жінок Mycoplasma genitalium лише у 6% випадків викликає розвиток уретриту або цервіціта. Але при цьому, у більш 55% чоловіків, які перебували в статевому контакті з інфікованими жінками, розвинувся уретрит. В середньому, у
Клінічна картина. Mycoplasma genitalium будучи найбільш патогенної бактерією з роду Mycoplasma, найчастіше провокує розвиток уретриту. При цьому специфічних симптомів, що вказують на микоплазменную етіологію, не спостерігається. Клінічно, мікоплазма гениталиум у чоловіків проявляється класичними симптомами уретриту: біль і різь в голівці статевого члена, що посилюється при сечовипусканні, яка часто супроводжується відчуттям печіння. Також можуть спостерігатися патологічні виділення з сечовипускального каналу.
Діагностика. Підтвердження микоплазменного уретриту, спричинений Mycoplasma genitalium можна тільки за допомогою ПЛР і культивування. Полімеразна ланцюгова реакція дозволяє достатньо швидко та точно встановити діагноз на обробку результатів йде
Лікування. Терапія уретриту, який викликала Мікоплазма гениталиум у чоловіків, проводиться такими препаратами, як і при Mycoplasma hominis: антибактеріальні засоби з груп тетрациклінового ряду, макроліди та фторхінолони.
Рекомендована базова схема терапії при микроплазменном уретриті включає:
- Азитроміцин у дозі 1,0 грам всередину. Приймається 1 раз.
- Доксициклін у дозі 100 мг. 2 рази на добу. Курс прийому становить 1 тиждень.
Незважаючи на те, що Доксициклін для лікування мікоплазмових захворювань, що спричинені Mycoplasma genitalium, використовується вже протягом більш ніж 20 років, він все ще виявляє високий ступінь активності. Крім цього, використання антибіотиків тетрациклінового ряду обумовлено ще і їх низьку вартість, високу біодоступність і більш тривалим періодом напіввиведення і більш легкої переносимістю пацієнтами, відсутністю необхідності дотримувати певну дієту.
До можливих альтернативних препаратів належать:
- Тетрацикліни:
- Тетрациклін в дозі 0,5 г 4 рази на день, 7 днів.
- Метациклин в дозі 0,4 г 4 рази на день, 7 днів.
- Макроліди:
- Еритроміцин в дозі 0,5 г 4 рази в добу, 7 днів.
- Кларитроміцин у дозі 0,25 г 2 рази на день, 7 днів.
- Фторхінолони:
- Офлоксацин у дозі
0,2-0,3 грама 2 рази в день, 7 днів. - Левофлоксацин у дозі 0,5 г 1 раз на день 10 днів.
- Пефлоксацин в дозі 0,6 г 1 раз на день, 7 днів.
- Офлоксацин у дозі
При необхідності курс лікування включаються імуностимулятори, вітамінні комплекси і симптоматичні препарати.
Мікоплазма хоминис у чоловіків і жінок: шляхи передачі та можливі патології
Передача від людини до людини Mycoplasma hominis практично завжди відбувається за допомогою статевого контакту. Ще одним можливим шляхом інфікування є вертикальний шлях передачі — через гематоплацентарний бар’єр від матері до дитини.
Незважаючи на те, що у ¼ новонароджених дівчаток на статевих губах виявляються Mycoplasma hominis, у них часто відбувається самовилікування. Передача даних бактерій через предмети побуту вважається дуже малоймовірною. Чоловіки у ролі джерел поширення Mycoplasma hominis виступають значно рідше, так як вони схильні до самовидужання. Mycoplasma hominis, потрапляючи в організм людини, здатні викликати різні захворювання сечостатевої системи.
До можливих захворювань, які можуть бути спровоковані мікоплазмою, відносяться:
- Уретрит.
- Запалення матки — ендометрит.
- Бактеріальний вагіноз.
- Пієлонефрит.
- Простатит.
Профілактика зараження Mycoplasma hominis містить у собі:
- Уникання безладних статевих контактів.
- Використання при статевому акті засобів захисту — презервативів.
- Регулярні та своєчасні обстеження вагітних.
- Раніше виявлення і лікування хворих мікоплазмозом.
- Профілактичні огляди працівників харчової промисловості, дитячих установ і медпрацівників.
Мікоплазма гениталиум у чоловіків: механізм зараження та клінічні прояви
Основний шлях передачі Mycoplasma genitalium — статевий контакт з хворою людиною. При цьому жінки, попри низький відсоток захворювань викликаних цією бактерією, також здатні до поширення інфекції, як і чоловіки. Mycoplasma genitalium є найбільш патогенних представником мікоплазм, тому саме вона є причиною розвитку микоплазменного уретриту у чоловіків.
Незважаючи на свою патогенність, вона досить рідко викликає захворювання статевих органів жінок.
До можливих захворювань відносяться уретрит і цервіцит. Згідно сучасним дослідженням Mycoplasma genitalium виявляє здатність зв’язуватися зі сперматозоїдами, порушуючи тим самим їх нормальну активність. Як правило, подібні реакції викликають у чоловіків вторинне безпліддя. Профілактика Mycoplasma genitalium нічим не відрізняється від такої для Mycoplasma hominis.
