Гонорея відноситься до ряду інфекційних захворювань, схильних до передачі за допомогою статевого контакту. Збудником гонореї є гонокок (Neisseria gonorrhoeae).
Зараження гонореєю реалізується такими шляхами:
- Статевим. Цей шлях реалізується як при традиційних, так і нетрадиційних формах статевих контактів (анальний, оральний секс). Ймовірність розвитку гонореї при незахищеному статевому контакті на 50% вище, ніж при використанні такого засобу для контрацепції, як презерватив.
- Вертикальним (дитина може заразитися гонореєю під час проходження через родові шляхи матері).
Теорія інфікування гонореєю побутовим шляхом не знайшла підтверджень. Інкубаційний період при зараженні даною патологією варіює від 2 до 5 днів у чоловіків і від 5 до 10 днів у жінок. Діагностика гонореї ґрунтується на проведенні спільного огляду пацієнта, а також вивченні анамнезу життя і захворювання. Для встановлення діагнозу необхідно його підтвердження за допомогою лабораторних методів дослідження.
Встановити діагноз гонореї можна за допомогою таких досліджень:
- Бактеріологічного посіву. Перевагою цієї методики є можливість вивчення чутливості гонококів до лікарських препаратів.
- Бактеріоскопії. Даний метод дослідження найбільш інформативний у разі дослідження уретральних виділень чоловіків. Не варто використовувати даний вид діагностики для вивчення цервікального, фарингеального або ректального матеріалу.
- Серологічного. Для проведення даного аналізу необхідним матеріалом є сироватка крові пацієнта. Метод включає в себе проведення реакції зв’язування комплементу (РСК) і реакції непрямої гемаглютинації (РИГА).
- Молекулярно-біологічного (ПЛР). Полімеразна ланцюгова реакція є одним з найбільш інформативних методів діагностики гонореї. Дане дослідження рекомендовано у пацієнтів з латентною і часто рецидивуючої формами захворювання.
- Експрес-тестом для діагностики гонореї є проведення імуноферментного аналізу (ІФА). Метод дозволяє виявити антигени збудника в зіскобі з сечовипускального каналу (уретри), кон’юнктиви очей, цервікального каналу. Даний метод є високочутливим і може застосовуватися для діагностики захворювання у немовлят.
При підтвердженні діагнозу гонорея лабораторними методами необхідно обстежити статевого партнера пацієнта. Для профілактики розвитку гонореї у новонародженого рекомендовано перед плануванням вагітності, виключити дане захворювання у подружжя. Виділяють генітальну і екстрагенітальну форми трипера (гонореї). При генітальною формою захворювання відбувається ураження органів сечостатевої системи.
Екстрагенітальна форма представлена такими видами:
- Гонореєю аноректальної зони (основним проявом є розвиток запалення в зоні прямої кишки).
- Гонореєю опорно-рухової системи (проявляється артритом гонорейного походження). Дана форма зустрічається вкрай рідко.
- Ураженням кон’юнктиви очей гонококом (гонобленорея). Ця форма захворювання в більшості випадків зустрічається у новонароджених.
- Ураження глотки і навколишнього її клітковини збудником трипера (гонококовий фарингіт).
Перебіг хвороби представлено свіжої, хронічній та латентній (прихованій) формою. Протягом свіжої гонореї виділяють гостру, підгостру і торпидную стадії захворювання. Діагноз хронічної гонореї встановлюють за умови, якщо з моменту зараження пройшло більше двох місяців. Прихована форма гонореї протікає без видимих симптомів захворювання.
Але в ряді випадків клініка даної форми проявляється вже при хронічному перебігу трипера. Небажані наслідки цієї венеричної патології розвиваються, якщо не було призначено своєчасне лікування. При ефективної медикаментозної терапії захворювання на ранніх термінах для гонореї властиво неускладнений перебіг.
Наслідки гонореї для жіночої статі представлені:
- Розвитком запального процесу в ендометрії матки.
- Вторинним запаленням придатків матки.
- Ураженням великої залози передодня піхви запальним процесом (бартолініт).
- Ураженням слизової оболонки шийки матки.
- Непрохідністю маткових труб.
- Пельвіоперітонітом.
- Розвитком тубоовариального абсцесу.
- Підвищеним ризиком розвитку позаматкової вагітності.
- У рідкісних випадках розвивається безплідність.
Найбільш небезпечним ускладнення гонореї у жінок є дисемінована гонококкова інфекція, яка проявляється артритом, дерматитом, ендокардитом і запаленням мозкових оболонок.
Ці ускладнення потребують негайної госпіталізації для проведення стаціонарного лікування.
Ускладнення даної венеричної інфекції у чоловіків:
- Запалення передміхурової залози.
- Розвиток запального процесу в яєчках і насінних бульбашках.
- Порушення синтезу сперматозоїдів.
- Порушення еректильної функції.
- Безпліддя.
Гонорея: симптоми захворювання у чоловіків і жінок
Симптоматика гонореї у жінок
В першу чергу гонокок у жінок вражає сечовипускальний канал (гонорейний уретрит), стінки піхви (вагініт) і цервікальний канал (цервіцит). Найбільш виражені симптоми гонореї в ураженні сечівника.
Жінки відзначають у себе поява патологічних виділень блідо-жовтого кольору, розвиток свербіння і хворобливих відчуттів під час акту сечовипускання. При ураженні стінок піхви і цервікального каналу пацієнтки пред’являють скарги на появу гнійні виділення з зеленуватим відтінком і неприємним запахом. З часом консистенція виділень стає творожистой. При цьому розвиваються хворобливі відчуття під час статевого акту.
Симптоми гонореї при огляді за допомогою дзеркал характеризуються гіперемією шийки матки та появою патологічних виділень з цервікального каналу. Запальні процеси в області промежини супроводжуються вираженим печінням і сверблячкою. При подальшому поширенні інфекційного процесу зростає ризик ураження матки і придатків.
При активному запальному процесі можливе підвищення температури, збільшення регіональних лімфатичних вузлів, а також поява болю внизу живота. При наявності всіх вище представлених ознак слід провести діагностику для підтвердження діагнозу гонорея. Симптоми захворювання не у всіх випадках турбують жінку. Тому тільки лабораторні дані є підставою для встановлення діагнозу.
Симптоматика гонореї у чоловіків
Клінічні прояви гонореї у чоловіків починають розвиватися з ураження уретри. Акт сечовипускання у чоловіків супроводжується хворобливими відчуттями. Згодом приєднується відчуття свербіння і печіння. Пацієнти відзначають у себе почастішання позивів до сечовипускання. Натискаючи на головку статевого члена, з неї виділяється невелика кількість гною. Статевий акт супроводжується виділенням невеликого об’єму крові.
У більшості випадків чоловіків починають звертатися за допомогою до фахівця вже при видимих симптомів гонореї (почервоніння головки крайньої плоті статевого члена). На запальну етіологію захворювання вказує запалення регіональних лімфатичних вузлів. Пахові лімфовузли стають болючими при натисканні.
При висхідному шляху поширення інфекції відбуватися залучення в процес передміхурової залози, насінних бульбашок і яєчок. Часто розвивається підвищення температури тіла, еректильна дисфункція. Якщо гонорея протікає в екстрагенітальної формі, то пацієнти можуть пред’являти скарги на біль у горлі. Таким пацієнтам рекомендовано обстежити не тільки порожнину рота, але і слизову оболонку очей.
Гонорея у чоловіків: особливості перебігу
Перші клінічні прояви гонореї у чоловіків проявляються протягом першого тижня з моменту зараження. На швидкість розвитку перших симптомів гонореї безпосередній вплив справляє стан імунітету. При різкому зниженні резистентності організму симптоми розвиваються в перші 2-3 дні з моменту зараження.
Особливістю перебігу захворювання у чоловіків є те, що у них трипер протікає тільки в гострій або хронічній формі. Тривалість гострої фази становить два місяці. Якщо клініка захворювання триває, то мова йде про хронічному перебігу. Крім класичних симптомів гонореї (свербіж, печіння, больові відчуття при сечовипусканні і статевому контакті) у чоловіків можуть виникати часті позиви до сечовипускання. Розгорнута клініка гонореї у чоловіків призводить до того, що процес ерекції стає болючим. Це обумовлено розвитком таких ускладнень, як гонорейний простатит і уретрит.
Часто пацієнти намагаються самостійно лікувати трипер в домашніх умовах, що у свою чергу призводить до запалення яєчок, регіональних лімфатичних вузлів, а також розвитку хворобливих відчуттів в області прямої кишки під час акту дефекації. Гонорея у чоловіків може протікати безсимптомно і лише на більш пізньому етапі викликати розвиток вираженої клініки. Дуже часто атипическое перебіг захворювання є причиною розвитку небезпечних ускладнень.
Гонорея у жінок: особливості перебігу в період вагітності
У порівнянні з чоловіками, у жінок гонорея більш часто протікає безсимптомно. У зв’язку з великою клінікою дуже часто пацієнтки приймають протягом гонореї за молочницю, цистит або пов’язують її симптоми з гормональним дисбалансом. Тому дуже важливо провести своєчасну лабораторну діагностику захворювання.
Гонорея у жінок на тлі зниженого імунітету клінічно може проявитися через 4-10 днів з моменту зараження. У більшості випадку жінка не спостерігає у себе ніяких змін на шкірних покривах або слизових оболонках, тому через два місяці захворювання переходить в хронічну форму.
Клінічні прояви гонореї в період вагітності
Симптоми гонореї у жінок в період вагітності відповідаю класичної клініці захворювання. Дуже часто жінки не звертаються за допомогою до фахівця, пов’язуючи симптоматику з перебігом вагітності. При розвитку небезпечних ускладнень, вираженого больового синдрому або появі кров’янистих або гнійних виділень з піхви, пацієнтки приходять на огляд до гінеколога.
Трипер відноситься до числа небезпечних венеричних захворювань, які здатні викликати небезпечні ускладнення у новонароджених. Тому перед тим, як планувати вагітність, слід також обстежити статевого партнера. Найбільш частим ускладненням гонореї у новонароджених є гонорейний кон’юнктивіт (бленнорея). Дуже важливо, як можна раніше запобігти ускладнень з боку дитини, так як відсутність своєчасного лікування може бути причиною розвитку сепсису. Також небезпечним ускладненням є розвиток синдрому інфікування амніотичної рідини і дисемінація гонококової інфекції у дитини.
Лікування гонореї у чоловіків і жінок
Якщо перебіг гонореї не супроводжується розвитком небезпечних ускладнень, то його можна провести амбулаторно.
Стаціонарне лікування показане в разі:
- Ускладненого перебігу.
- Розвитку генералізації процесу або сепсису.
- Частих рецидивах захворювання.
- Клініка гонореї у вагітних.
Статеві контакти суворо заборонені на весь період лікування. Також пацієнтам слід виключити фізичні навантаження. Благотворний вплив на лікування надає відмова від куріння і прийому спиртних напоїв.
Консервативне лікування гонореї
Медикаментозна терапія гонореї спрямована на боротьбу зі збудником захворювання. Перед призначенням лікарських засобів рекомендовано провести аналіз на визначення чутливості збудника до антибактеріальних препаратів.
До складу комплексного лікування гонореї входить:
- Антибіотикотерапія. Активними антибактеріальними лікарськими засобами по відношенню до гонококи є фторхінолони (Офлоксацин), цефалоспорини (Цефтріаксон), макроліди (Азитроміцин) і препарати тетрациклінового ряду.
- Імуномодулятори. Застосування імуномодуляторів показано пацієнтам зі зниженим імунітетом або тим хворим, у яких гонорея розвинулася на фоні імунодефіциту (Тималін, Тимоген та ін).
- Полівітамінні комплекси (Мультитабс). Прийом полівітамінних комплексів показаний у разі діагностованого гіпо – або авітамінозу. В інших випадках пацієнтам рекомендовано вживання натуральних вітамінів у складі продуктів харчування.
- Гепатопротектори (Есенціале). Гепатопротектори слід приймати пацієнтам у тому випадку, якщо основні лікарські засоби для лікування гонореї метаболізуються в печінці.
- Нестероїдні протизапальні засоби.
Доведена висока ефективність при використанні фізіотерапевтичних методів лікування (діатермія, лазеротерапія, фонофорез).
Лікування гонореї у вагітних жінок повинна включати тільки ті препарати, які не володіють тератогенним ефектом. Крім основного лікування вагітним рекомендовано приймати пробіотики, як під час основного лікування, так і після його проведення.
Необхідність в їх застосуванні пов’язана з тим, що антибактеріальні лікарські засоби роблять негативний вплив не тільки на патогенну, а й на нормальну флору.
Лікування гонореї народними засобами
Лікувати венеричну патологію засобами нетрадиційної медицини можна тільки в доповнення до основного лікування. Це пов’язано з тим, що мета медикаментозно терапії полягає в повної ліквідації збудника.
У свою чергу застосування народних засобів спрямоване на полегшення симптомів захворювання, підвищення резистентності організму, а також прискорення процесів лікування. Подрібнити плоди ялівцю спільно з коренем кульбаби і листям берези. Змішати і залити 3 столові ложки отриманої суміші 200 мл кип’яченої води. Настоювати протягом 30 хвилин і процідити. Рекомендована доза прийому становить 1 чайну ложку 3 рази в день. Приймати засіб слід за 10 хвилин до прийому їжі.
Настоянку женьшеню можна купити в аптеці. Перевагою даного засобу є позитивний ефект на підвищення імунітету. Слід приймати під час сніданку, розбавивши 3-4 краплі настойки у 200 мл води. Подрібнити сухе листя лопуха. 4 ложки отриманої суміші залити 600 мл води і прокип’ятити на водяній бані протягом 45 хвилин. Залишити відвар для остигання в прохолодному місці. Далі слід процідити засіб і пити по 1-2 столові ложки 2 рази на день. Курс лікування становить 7-10 днів.
Для приготування даного збору слід в рівних пропорціях змішати кукурудзяні рильця, корінь солодки, листя мучниці і листя берези. Всі компоненти перемішати. Взяти дві столові ложки отриманої суміші і залити 250 мл гарячої води. Далі прокип’ятити на водяній бані протягом 15 хвилин. Остудити і процідити відвар. Далі долити в нього кип’яченої води до відновлення колишнього обсягу. Пити 3 рази на день по 1/3 склянки.
- Трав’яний збір від гонореї.
- Настоянка женьшеню.
- Відвар з кореня лопуха.
- Рослинний збір.
Профілактика трипера, як і інших венеричних хвороб, у першу чергу полягає у використанні презервативів. Якщо статевий акт був незахищеним, то слід обов’язково проконсультуватися з лікарем на предмет проведення профілактичної антибактеріальної терапії. Для профілактики розвитку венеричних захворювань в перші дві години після статевого контакту можна обробляти зовнішні статеві органи спеціальними антисептичними засобами (Мірамістин).
В комплекс профілактичних заходів входить дотримання особистої гігієни. Рекомендовано відмовитися від ведення безладної статевого життя.
Як жінкам, так і чоловікам слід своєчасно проходити профілактичні огляди і при перших клінічних симптомах захворювання звернутися до фахівця. Профілактика гонореї у новонароджених полягають у застосуванні еритроміцинову і тетрациклінової мазі у перші хвилини після народження. Вартість профілактики гонореї у новонароджених мінімальна.
