На сьогоднішній день сифіліс є досить поширеним венеричним захворюванням, що вражає організм людини.
Як правило, в результаті хвороби порушуються внутрішні органи, центральна нервова система, а також шкірні покриви.
На жаль, заразитися цим недугою можливо не тільки статевим шляхом, але і в побуті, через предмети гігієни, посуд, постільна білизна, одяг і т. д. з якими контактував хворий, а також через особисті речі інфікованого.
Слід зазначити, що не завжди на ранній стадії захворювання проявляються характерні для нього симптоми, навіть висип виявляється набагато пізніше, таким чином, інфекція може бути прихованою якийсь час.
Тому при найменшій підозрі на можливість проникнення подібної інфекції, яким-небудь з перерахованих вище способів у ваш організм, слід негайно звернутися за допомогою до лікаря, який не тільки проведе візуальний первинний огляд, але і обов’язково направить вас, анонімно чи ні (за вашим бажанням) на безкоштовне лабораторне дослідження, здатне точно визначити наявність або відсутність у вас даного захворювання і призначить в залежності від первинної, вторинної чи третинної стадії хвороби, відповідне медикаментозне лікування.
Для проведення лабораторного дослідження на виявлення основного збудника сифілісу — блідою трепонеми на ранніх стадіях зазвичай береться натщесерце плазма крові, саме такий серологічний аналіз прийнято вважати основним видом лабораторної діагностики в подібних випадках.
Однак, пізніше, коли прояви хвороби очевидні, процедуру діагностики можна провести на основі відокремлюваних шкірних висипань. Крім цього проводять аналіз на сифіліс користуючись зразками, отриманими в результаті пункції уражених лімфатичних вузлів або спинно-мозкової рідини.
Сьогодні аналіз на виявлення захворювання на сифіліс можна здати кількома методами, найпоширеніші серед них це:
- RPR або реакція мікропреципітації з кардиолипиновым антигеном;
- РИФ або реакція імунофлюоресценції;
- RW або реакція Вассермана;
- ІФА або імуноферментний аналіз крові;
- РІБТ або реакція іммобілізації блідих трепонем;
- РПГА реакція пасивної гемаглютинації.
Всі види описаних вище аналізів, докладніше про які ми поговоримо далі, умовно можна розділити на дві категорії, а саме нетрепонемні і трепонемные.
За допомогою нетрепонемных тестів визначають антитіла, протидіючі проти кардіоліпіну, що входить у загальний склад мембрани мітохондрій і бактерій. Зазвичай вони проявляються в організмі хворого при первинному інфікуванні.
Слід зазначити, що при таких методах скринінгу або, як його ще називають, імуноблотингу, не визначається класифікація антитіл за типами (IgM, IgG і т. д.), а лише виявляється сумарний відповідь. До даної категорії діагностичних досліджень відносяться: реакція мікропреципітації з кардиолипиновым антигеном, визначення антитіл до кардиолипиновому антигену і т. д.
Трепонемные ж тести служать для виявлення антитіл безпосередньо проти бактерії-збудника, найпоширеніші аналізи даної категорії: реакція пасивної гемаглютинації і реакція імунофлюоресценції.
При лабораторній діагностиці первинного та вторинного сифілісу, як правило, чутливість нетрепонемного тестування досить висока, що дозволяє виявити захворювання практично на 100%. Однак слід знати, що позитивний показник наявності сифілісу може бути виявлений і при фактичній відсутності хвороби.
Причиною всьому можуть бути наявність зовсім інших захворювань, здатних також проявитися антитілами проти кардіоліпіну. Враховуючи цей факт, рекомендується підтверджувати нетрепонемное тестування трепонемным.
Є ще одна особливість нетрепонемного тіста, яку варто згадати, а саме, виявлені в результаті діагностики антитіла проти кардіоліпіну. Завжди виразно проявляються виключно на піку захворювання, тобто у гострій фазі, а коли хворий йде на поправку, відповідно, даний показник знижується і приходить в норму, що є прямим підтвердженням ефективно проведеного лікування недуги.
Аналіз крові на RW — повна його назва «Реакція Вассермана» проводять для того, щоб визначити антилипидные антитіла реагіни.
Для отримання необхідних показників по взяту на аналіз кров хворого додаються антигени специфічного характеру, які здатні утворити спільно з реагинами єдиний імунний комплекс, який адсорбує і зв’язує комплемент.
Якщо він (комплекс) утворюється, то гемоліз не трапляється і утворюється эритроцитный осад і, навпаки, якщо в біологічному матеріалі, взятому на аналіз (крові), не перебувають реагіни, то еритроцити осідають в осад, це підтверджує факт негативного реагування.
Якщо проводиться аналіз на сифіліс за допомогою лабораторного дослідження РИФ, фахівці беруть за основу показники інтенсивності світіння збудника захворювання, здатного виникнути виключно при наявності антитрепонемных антитіл у біологічному матеріалі інфікованого пацієнта.
Наступний вид аналізу на інфекцію сифілісу носить назву Імуноферментний (ІФА). Слід зазначити, що даний метод один з найбільш перспективних і затребуваних на сьогоднішній день. Суть його полягає у визначенні специфічного комплексу антиген-антитіло, дефіцит, що утворюється в результаті сполук абсорбованих на твердому носії сифілітичних антигенів з антитілами крові хворого.
Аналіз на сифіліс РПГА — проводиться методом з’єднання основного збудника сифілісу з баранячими еритроцитами, які попередньо проходять спеціальну обробку. За умови наявності у біологічному матеріалі, взятому на аналіз, того самого збудника захворювання, відбувається процес склеювання, після чого спостерігається випадання осаду еритроцитів.
І, нарешті, реакцію іммобілізації блідих трепонем, можна назвати самим специфічним лабораторним тестом, диагностирующим сифіліс. В сироватці крові хворих пацієнтів проводять виявлення иммобилизинов, які проводять процес зневоднення блідих трепонем за умови наявності компліменту. Дослідження РІБТ, як правило, проводиться через два тижні, після завершення антибіотикотерапії та іншого медикаментозного лікування.
Аналіз крові на сифіліс: підготовка і проведення
Для отримання точних результатів лабораторної діагностики венеричного захворювання-сифілісу рекомендується використовувати відразу кілька тестів, правда тривалість такого дослідження займає трохи більше часу, але це того варто.
Найчастіше зданий аналіз крові на сифіліс після досліджень видається у вигляді цифр, розшифровка яких має наступне позначення:
- «4+»- говорить про різко позитивний результат;
- «3+» — просто позитивний результат;
- «2+» — слабоположительный результат;
- «1+» — сумнівний результат;
- «-» — негативний результат.
Проте отримавши результати аналізів з позитивними даними, не варто відразу впадати у відчай, як вже було зазначено вище, не всі тести здатні дати повну інформацію про наявність саме сифілісу.
Приміром, клінічний аналіз RW в силу своєї недостатньої специфічності, може давати псевдопозитивні результати в тому випадку, якщо пацієнт страждає іншими захворюваннями. Такими як:
- червоний вовчак;
- ревматоїдний артрит;
- склеродермія;
- мононуклеоз;
- кір;
- гепатит;
- інфаркт;
- злоякісне утворення на якому-небудь органі.
Також хибнопозитивні результати можуть бути виявлені у цілком здорових людей або людей, які зловживають алкоголем і наркотиками.
Саме тому хочеться підкреслити сказане раніше, про те, що необхідно проводити аналіз крові на сифіліс відразу декількома методами і бажано за допомогою трепонемного тестування.
Не маловажну роль в достовірності результатів отриманого аналізу сироватки крові на сифіліс грає і правильна підготовка до його складання, а також вибір лабораторії для діагностики. Сьогодні подібний аналіз проводиться як в державних, так і приватних медичних лабораторіях.
Безумовно, в приватних установах така діагностика буде мати певну вартість, як правило, ціна аналізів залежить від обраного методу і терміновості дослідження. Також тут ви зможете зробити це анонімно.
Щоб аналіз крові на сифіліс був максимально точним, слід дотримуватися кількох простих правил:
- По-перше, здавати кров виключно натщесерце і краще в першій половині дня.
- По-друге, напередодні здачі аналізів категорично забороняється вживати будь-які алкогольні напої, навіть з самим низьким складом.
- По-третє, крім сироватки крові, яку зазвичай беруть з ліктьової вени, в якості матеріалу для лабораторних досліджень на предмет наявності у вас сифілісу можуть стати виділення шанкра (характерних сифілітичних висипань) або пункція лімфовузлів.
Якщо у вас є підозра на те, що ви або хтось із ваших близьких заражали сифілісом, але з якихось причин зробити лабораторний аналіз крові хворого на сифіліс не представляється можливим, то для первинної діагностики можна скористатися спеціальними експрес-тестом в домашніх умовах.
Придбати такий тест можна в будь аптечної мережі і проводити його суворо дотримуючись прикладену інструкцію. Тільки у цьому випадку вам вдасться отримати достовірний результат. Як правило, експрес-діагностика сифілісу в домашніх умовах проводиться на основі крові. Буде потрібно буквально одна крапля, щоб отримати очікуваний результат, який, не змусить себе чекати (буквально кілька хвилин).
Також існують набори для діагностики сифілісу в домашніх умовах з подальшою відправкою взятого біологічного матеріалу в спеціалізований заклад.
При цьому не слід нехтувати консультацією фахівця, і, провівши самостійне діагностування, займатися самолікуванням, або навпаки, відмовитися від нього, вважаючи, що хвороби у вас немає. У будь-якому випадку, для з’ясування повної картини, необхідно обов’язково звернутися до лікаря.
Хибнопозитивний аналіз на сифіліс та його інтерпретація
Виходячи з усього сказаного, стає зрозуміло, що хибнопозитивний аналіз на сифіліс явище досить поширене і деколи навіть передбачуване. Тому, якщо ніяких підозр на можливість інфікування даними недугою немає, а результати лабораторного обстеження позитивні, не варто впадати у відчай завчасно, необхідно врахувати всі можливі фактори здатні вплинути на такий результат, а також обов’язковому порядку пройти додаткове дослідження.
Це може бути будь-яка інша лабораторна діагностика або домашній експрес-тест, і тільки якщо позитивний результат повториться, слід серйозно зайнятися лікуванням захворювання.
Як вже було зазначено вище, причиною несприятливого результату лабораторного тестування крові на сифіліс може стати безліч факторів, в основному це пов’язано із захворюваннями іншого не венеричного характеру.
Найпоширеніші серед них це:
- хвороби сполучної тканини (червоний вовчак, склеродермія, дерматоміозит тощо);
- інфекції энтеровирусного характеру;
- вірусний гепатит;
- захворювання онкології;
- туберкульоз;
- мононуклеоз;
- пневмонія;
- псоріаз;
- подагра;
- вітрянка;
- кір;
- захворювання Лайма;
- малярія;
- цукровий діабет;
- ендокардит;
- міокардит.
Крім цього вплинути на хибнопозитивний аналіз на сифіліс може банально проведена в найближчому минулому вакцинація. Також від подібного результату не застраховані люди, які зловживають алкоголем та наркотичними речовинами і пацієнти старше сімдесяти років.
Часто зустрічається хибнопозитивний результат аналізу на сифіліс у вагітних жінок. Що є причиною такого результату на сьогоднішній день до кінця не відомо.
Як правило, в таких випадках обов’язково проводиться додаткова лабораторна діагностика, і якщо наявність захворювання підтверджується, жінці призначають спеціальне лікування, враховуючи її положення.
Також бувають випадки, коли 100%-але підтвердити достовірність псевдопозитивної реакції на захворювання не представляється можливим, і тоді, щоб уникнути ускладнень, як здоров’я жінки, так і самого плоду, проводиться специфічна терапія сифілісу. Тут спочатку до уваги береться той факт, що ризик вродженої хвороби набагато вище ризику призначеного лікування.
