Коли я була маленькою, то годинами могла сидіти у ванній, граючись з милом. Великий коричневий шматок — їм бабуся пере, запашний рожевий – їм вмиваються. Мило приємно пахло і здавалося живим. Крапни на нього трохи і лови хоч весь день по кахельному підлозі. У розпал веселощів зазвичай приходив хто-небудь з дорослих, витирав мене від піни, ловив розпакований річний запас мила в імпровізованому море, витирав підлогу і відправляв мене в кут.
Одна з легенд появи мила та англійської назви «soap» пов’язана з горою Сапо, на якій стародавні римляни спалювали принесених в жертву тварин. Біля підніжжя цієї гори протікає річка Тібр, де постійно прали одяг. Жир тварин змішувався з золою багаття і змивався дощами в річку. Вода в річці почала пінитися, і господарки, активно полоскавшие білизна, помітили, що тут чудово сходять всі забруднення з тканини. А лаври відкриття мила як засіб гігієнічного догляду приписують честь античного лікаря Галену, що жив у II ст. нашої ери.
Після падіння Римської імперії потреба утримувати своє тіло і одяг у чистоті у варварів була невелика. Мило забули на багато століть, що, до речі, відмінно сприяло епідемій, лютовавшим в Європі в середні століття.
Знову мило з’явилося лише в XIII ст. у Франції і Англії і вироблялося тільки знають всі тонкощі цього мистецтва аптекарями для знатних сімей.
Поступово виробництво розширювалося, а популярність мила зростала. Після того, як французький вчений Луї Пастер на початку XIX ст. установив, що бактерії є збудниками хвороб, необхідність особистої гігієни стала очевидною всім. Було налагоджено масове виробництво мила, і з тих пір це — продукт першої необхідності, без якого не обходиться ні одна ванна кімната у всьому світі. Але, як завжди буває, перехід до масового випуску супроводжувався змінами в технології та складі продукту, тому сучасне мило вже зовсім не таке, як випускали колись аптекарі.
Юний хімік або як не вірити рекламі
Властивість мила очищати шкіру обумовлюється здатністю лугу, що входить до складу мила, розчиняти жирову змазку шкіри, на якій осідає пил і бруд. Вона також розпушує роговий шар шкіри, дозволяючи волозі проникати всередину. Проте мило впливає на шкіру і несприятливий вплив. Поряд з брудом воно руйнує жирові клітини, які, утворюючи гідроліпідну плівку, утримують вологу в глибоких шарах шкіри. В результаті шкіра позбавляється природного захисту, волога з нього випаровується, а на поверхні розмножуються бактерії. І хоча нормальна шкіра здатна швидко відновити свою природну змазку, постійне застосування мила порушує цей процес і може викликати загибель клітин епідермісу. В результаті шкіра стає сухою, часто дратується, лущиться і набуває непривабливого вигляду. Найбільший дискомфорт доставить їй мило, до складу якого входить вільна луг.
Ще в недалекому минулому мило використовували тільки, щоб запрати комірець сорочки або помити руки перед їжею, а для очищення шкіри обличчя і тіла використовувалася армія гелів, пінок, мусів та інших кремів. Хоча забобони часто сильніше фактів. Непросто повірити, що після мила не потрібно наносити креми, та й взагалі, що їм можна митися. Але ще у 2-му столітті н. е. першими косметологами Плінієм і Галеном були розроблені рецептура і технологія виробництва натурального мила, до складу якого входять рослинні олії, натрієві солі, морські водорості і бджолиний віск. Масла, що містять природні антиоксиданти і пом’якшувальні речовини, що підвищують загоєння і захищають епідерміс, надаючи шкірі бархатистість. Крім того, цінні мікроелементи глибоко проникають в шкірний покрив, активізуючи обмінні процеси в тканинах, і покращують мікроциркуляцію крові.
Один брусочок мила замінює цілу полицю косметики. Погодься, це не дуже вигідно косметичним фірмам-виробникам.
Тому міф про те, що мило для шкіри шкідливо, посилено підтримується. На війні за красу, як і на будь-який інший, виграє той, хто краще поінформований і підготовлений. Тому, щоб не заплутатися в різноманітті сортів, ось тобі доступна класифікація.
По порядку
Саме гігієнічним милом мами і бабусі відмивають долоньки повернулися з двору бруднуль. Нехитре і надійне, ніяких чудесних перетворень, тільки позбавлення від бруду. Через брак кращого цілком згодиться для косметичних процедур: глибокого очищення, зволоження, нанесення живильної маски. Воно незамінне для чутливих натур, так як в ньому найменше зміст активної парфумерії та барвників, що гарантує алергенну безпека.
До гігієнічному милу належать дитячі та антибактеріальні сорту. Перші підійдуть неженка з надчутливою шкірою і малюкам. До їх складу входять легкі природні антисептичні речовини: екстракти ромашки, календули, шавлії, кори дуба, чебрецю. Таке мило очистить і не зашкодить.
З другим типом нас познайомили рекламні ролики. Лікарі по всьому світу нарікають на потрапляння цього сорту в широке використання. Адже він вбиває не тільки небезпечні бактерії.
Професор Каліфорнійського університету Мікаель Карлстон (Michael Carlston) вважає, що антибактеріальні сорти мила діють надмірно енергійно. Вони знищують не тільки патогенні, але і «дружні» види бактерій. Більш того, найбільш агресивні бактерії залишаються неушкодженими.
І, крім того, таке мило сильно старить шкіру. Тим не менш, мати під рукою шматочок антибактеріального мила корисно, особливо в заміській поїздці.
Натуральне мило — це не просто сорт,
куди для зайвої привабливості додали трави, квіти і фрукти, але й зберегли всі корисні речовини цих компонентів. Вариться воно за старовинними рецептами, у яких активна хімічна луг дбайливо замінюється м’якими омыляющими компонентами, виділеними з тваринних жирів або рослинної сировини. Назвати такий продукт милом значить покривити душею, і виробники чесно пишуть на упаковці “мило без мила”. Воно не зробить з сажотруса чистюлю, проте успішно бореться з целюлітом, володіє м’яким отшелушевающим властивістю і, нарешті, просто приносить задоволення своїм запахом.
Відлущуючий мило, крім натуральних компонентів, містить і скрабові частинки. Наприклад, подрібнені кісточки малини або абрикоса, овес і звичні найдрібніші синтетичні кульки. Для любительок краси і економії – в самий раз. Скарбів мило особливо доречно в ролі першого ступеня косметичної процедури. Після його застосування можна сміливо наносити крем.
Попередня очистка шкіри милом-скрабом підсилює ефект процедури не менше, ніж на 15-20 відсотків!
В таке мило часом додають трохи ферментів рослинного походження — природних антибактеріальних речовин. Адже пілінг — міні-операція, що знімає верхню відмерлу частина шкіри, так що додаткова захист зайвою не буде.
Парфумерне мило зроблено в основному для тих, хто при виборі косметичних засобів велику увагу надає запаху. Але як би не співав продавець, пам’ятай, що ти будеш пахнути тільки перші тридцять хвилин після миття. Так що, або прямо з душу бігти на побачення, або користуватися звичними і стійкими духами. Парфумерне мило, крім дуже нестійкого ароматичного ефекту, не несе в собі ніякої додаткової користі. Справа в тому, що поєднувати складну парфумерну композицію з іншими активними речовинами технічно дуже складно.
Тут вже щось одне.
Компоненти косметичного мила все відразу і кожен окремо пом’якшують дію лугу. Крем або гліцерин – найпопулярніші складові. Таке мило не тільки очищає шкіру, але і оберігає її від пересихання. Тому це єдиний сорт, який рекомендується для щоденного використання при нормальної і сухої шкіри.
Не так давно Сара Джесіка Паркер стала обличчям косметичного мила марки Lux. Компанія була готова до питань, чому вони прийняли такий вибір, адже пані Паркер у любителів світської хроніки асоціюється з виробниками дорогих предметів одягу та парфумерії, але рекламне агентство вважає, що Сара Джессіка ідеально підходить для їх акції «Відкрий у собі зірку».
Рідке мило не тільки найбільш гігієнічне, оскільки має дозатор, охороняє вміст флакона від контакту з брудними руками, але і на вигляд саме симпатичне. Лежить собі різнобарвною крапелькою в долоні. До того ж воно володіє широкими косметичними властивостями, адже в рідку субстанцію легше ввести додаткові інгредієнти — ефірні масла, екстракти трав, аскорбінову кислоту, відновлює природну кислотність шкіри і служить природним консервантом. До речі, флакончик з рідким милом незамінний при коротких поїздках: їм можна не тільки помитися з голови до ніг, але і випрати, і навіть при необхідності вимити разок-другий волосся.
Але якщо ти страждаєш хронічною втомою і перевтомою, то лікарі не радять вмиватися таким милом перед сном. Адже входить в його склад сильний лужний розчин викликає відчуття ще більшої втоми і змушує шкіру лущитися і свербіти. Якщо без вмивання ніяк, то неодмінно сполосни шкіру водою, підкисленою лимонним соком або яблучним оцтом. І вперед — дивитися гарні сни.
Олександра Саракс
www.kleo.ru
