Тиреотоксичний , криз — стан, що супроводжується вираженим посиленням проявів тиреотоксикозу у хворих дифузним зобом або дифузно-вузловим токсичним зобом.
Частіше розвивається у хворих після струмэктомии або прийому лікувальної дози радіоактивного йоду в тих випадках, коли дані заходи проводилися без попереднього усунення тиреотоксикозу. У ряді випадків тиреотоксичний криз може бути спровокований психічної т^вмой, операційним втручанням з приводу супутнього захворювання або приєднанням інфекційного процесу.
Клінічна картина
При тиреотоксичному кризі у хворих спостерігаються виражене психічне збудження, наростаюча слабкість, нудота і блювота, гіпертермія до 40° С і вище, виражений тремор кінцівок, тахікардія, нерідко тахісистолічна форма миготливої аритмії, різко позитивні «очні симптоми».
У подальшому на тлі втрати свідомості розвиваються бульбарні симптоми, парези, паралічі.
Характерні підвищення рівня белковосвязанното йоду, трииодтироина (Тз) і тироксину (Т^), зниження вмісту холестерину в крові, підвищення трансаміназ і ЛДГэ.
Діагноз тиреотоксичного кризу у хворих після оперативного лікування дифузно-вузлового токсичного зобу не викликає труднощів.
У ряді випадків слід проводити диференційний діагноз з істерією. Відсутність у хворого зобу, «очних симптомів» і вказівок в анамнезі на захворювання щитовидної залози дозволяє виключити тиреотоксичний криз.
Комплекс невідкладних заходів
Для зменшення проявів тиреотоксикозу необхідно призначити мерказоліл в дозі 60 мг на добу (по 3 табл. 4 рази) і резерпін по 0,25-0,1 мг через кожні 4 ч.
Крапельно в/в ввести 1 % розчин Люголя (5-10 мл на 300-800 мл 5 % розчину глюкози), але з заміною в ньому иодида калію на йодид натрію. В крапельницю додати 30 мг преднізолону або 50-100 мг гідрокортизону гемисукцината. Усередину призначити 40-60 мг обзидан або індерал (можна вводити в/в).
З метою зняття нервового збудження хворому слід проводити седативну терапію (хлоралгідрат 1,0 г на одну мікроклізму).
Обкласти хворого грілками з льодом і призначити оксп-генотерапию.
Для боротьби з серцево-судинною недостатністю призначити в/в крапельно введення 1 мл 0,06 % розчину корглікону або 0,5 мл 0,05 % розчину строфантину і 100 мг кокарбокси-лази на 500 мл 5 % розчину глюкози. За показаннями — мезатон і кордіамін.
Дегидратацион^ю і дезінтоксикаційну терапію слід проводити в/в, пУк і ректальним введенням 5 % розчину глюкози і ізотонічного розчину хлориду натрію.
Обсяг медичних заходів у частинах і військово-лікувальних установах
В МПП (військовому лазареті). Діагностичні заходи; аналізуються анамнез захворювання, дані об’єктивного обстеження (клінічні ознаки тиреотокснкоза), реєструється ЕКТ.
Лікувальні заходи: по 0,25 мг резерпіну через кожні 4 год, ввести ректально хлоралгідрат у дозі 1,0 г у клізмі, дати хворому дихати киснем і обкласти грілками з холодною водою або льодом. Проводити лікування судинної і серцевої недостатності.
Евакуювати хворого в омедб або госпіталь в санітарному транспорті на носилках у супроводі лікаря (фельдшера).
В омедб і госпіталі. Діагностичні заходи: термінова консультація терапевта, дослідження основного обміну, при можливості-визначення змісту белковосвязан-ного йоду, реєстрація ЕКГ.
Лікувальні заходи: призначити 40-60 мг мерказоліла на добу, продовжити терапію резерпіном і седативними препаратами. Крапельно в/в ввести 1 % розчин Люголя (5-6 мг на 300-500 мл 5 % розчину глюкози), серцеві глікозиди, глюкокортикоїдні гормональні препарати та бета-адреноблокатори. Вводити в/в, п/к і ректально 5 % розчин глюкози і фізіологічний розчин в кількості 1500-2000 мл ст. добу. Оксигенотерапія. Обкласти хворого грілками з холодною водою або льодом.
Блог про японії. Кинай.
