Традиційна китайська медицина на відміну від інших медичних систем не перевантажена символічної термінологією. Символ, є позначення в усній, письмовій чи будь-якій іншій знаковій формі деяких образів, уявлень чи понять. У китайській медицині таких символічних кілька термінів. П’ять елементів, або система п’яти елементів, ци, іноді вимовляють, як чі або ки. Ми будемо говорити ци. І ще інь і ян. А також принцип змін, або просто зміни.
Про елементи всі чули, оскільки всує їх мало не щодня згадують всілякі друковані і не друковані видання. Надаремно, бо не дуже розуміють сенсу і значення цих термінів. В різних культурах, у різних народів нерідко зустрічаються термінологічні новації на предмет елементарних складових буття. Але історичний аспект проблеми – не наша тема, тому обмежимося лише зі старокитайським варіантом.
Люди не перше тисячоліття спостерігають один за одним і за всесвіт, і, звичайно, помітили складові оточуючого їх світу. Ці складові вони визначили числом п’ять, і назвали як вогонь, метал, землю, воду, дерево. Чому так назвали? А яка різниця як назвати, якщо точного визначення цим категоріям дати практично неможливо. Ми зараз називаємо ці складові світу інакше, але суть і зміст цих понять нам не більш зрозумілий, ніж тоді, тисячу років тому. Нині ми позначаємо складові світу як енергію, простір, час, інформацію, матерію. У минулому назвали водою, вогнем, землею, металом, деревом. Від зміни назви суть предметів, природно, не змінюється, але покопатися в довідниках, і будете розчаровані. Безспірних, чітких, однозначних визначень понять «матерія», «енергія», «простір», «інформація» і «час» – немає! Ну не цікаво чи? Головні питання буття не мають задовільної відповіді! Здавалося б, саме з цього й треба було починати пізнання, але не тут-то було. Так на чому грунтується храм науки, і що вона сама є, якщо питання основоположні так і не вирішені? Ну да ладно, будемо вважати питання риторичним.
Мислителі минулого були мудрішими нас, порожніх питань не задавали, тому і вважалися великими філософами. Навіщо говорити про речі, сенс яких виразити в слові важко, дуже не просто, практично неможливо. Але ситуація не безнадійна, і завжди існують щасливі або не дуже щасливі винятки. Приклад тому «Дао де цзин». Чудовий пам’ятник культури та філософії, на двадцяти п’яти странницах якого дано відповіді на головні питання, так що займають деякі неспокійні розуми. Автор «Дао де цзин», великий філософ Лао цзи, міфічна особистість і легендарна, але, безсумнівно, реальна, залишив нам свої міркування по предмету. Але докладний розбір головних питань поки що залишається за межами сьогоднішньої теми, і автор спрямовує перехожих безпосередньо до тексту «Дао де цзин».
Так от, нинішні матерія, простір, час, інформація та енергія – це давньокитайські вода, дерево, земля, метал і вогонь. Підкреслимо, світ, природа, всесвіт не складається з елементів, немає. Оскільки елементи по суті своїй абсолютно різні речі. Вони, елементи, що є складовими всесвіту. А складається всі з ци. Так давньокитайські мислителі позначили сукупність та співвідношення п’яти елементів. Термін ци зазвичай перекладають як «енергію», що не зовсім точно і зовсім не вірно. Енергія – це частина, одна із складових ци. Не більш і не менш значуща, ніж інші складові: матерія, простір, час, інформація. Тобто все складається з ци, а ци складають елементи. Все дуже просто. Можна сказати, що ци щось на зразок нашого буття. Так, мабуть, це найкращий аналог, на тому і заспокоїмося.
Досліджуючи пульс, доктор, як раз і визначає стан ци. Як швидко, з якою швидкістю вона, тобто ци, змінюється. В якому напрямку відбуваються зміни, чи володіє цей процес достатньою потужністю, як і в якому порядку протікає. Ці параметри досліджуються і щодо всього організму і щодо кожної системи або органу, або частини органу.
Наступний момент. Ци – динамічна субстанція. Зрозуміло, елементи, складові ци, так само рухливі. Тобто, стан ци є процес. Цей процес і називається змінами, або принципом змін. Природно, і самі зміни відбуваються по-різному. Якщо процес прискорюється, активізується, стає потужнішим, динамічніше, агресивніше, хаотичней існує тенденція ян. І навпаки, якщо ситуація заспокоюється, упорядковується, організується, слабшає, сповільнюється можна говорити про тенденції інь. Тобто інь та ян – різні варіанти одного і того ж процесу. Ось, власне, і все, що слід було сказати про філософські основи традиційної китайської медицини.
