Радіація є одним з факторів, що викликають ураження щито-
видної залози у плода та новонародженого.
Для діагностики радіаційних уражень визначальним є пог-
лощенная доза в щитовидній залозі матері, а також доза опромінення підлозі-
ченная плодом в антенатальний і дитиною в неонатальному періоді і до-
полнительно поглинена доза за рахунок цезію і зовнішнього гамма-опромінення.
В інтранатальному періоді — можливо почастішання анте-интранальной
гіпоксії, аспірації, кровотеч в системі плід-мати, внутрішньочерепних
крововиливів, що веде до зниження показників за шкалою Апгар, збіль-
значення частоти родових травм,підвищення перинатальної смертності.
В ранньому неонатальному періоді — нерідко відзначається розвиток синд-
ромів дисадаптации: набряків, набряково-геморагічного, дистрес-синд-
рома ангиотрофического, жовтяничного, надниркової недостатності,
гіпоглікемії, гіпокальціємії, порушення водно-електролітного обміну,
метаболічних розладів, синдрому пригнічення ЦНС.
Може відзначатися більш значна втрата в масі з повільним її
відновленням, порушення терморегуляції зі схильністю до гіпотермії,
рідше — субфебриллитету. Може з’явиться судомний синдром і ін
Зміни в пізньому неонатальному періоді.
Залежно від ступеня пошкодження в наступні дні неону-
тального періоду можуть зберігатися властиві ранньому неонатальному
періоду перераховані вище синдроми органної та метаболічної дисадап-
тації. Також можуть з’явитися нові клінічні, соматичні та психо-
неврологічні синдроми.
У недоношених дітей, всі властиві цій групі функціональні
і морфологічні прояви незрілості систем організму і процесу
саморегуляції гомеостазу можуть бути виражені більш значно, в за-
лежно від групи спостереження.
У всіх новонароджених можливо рання реалізація інфекційних за-
болеваний із зміною їх клінічної симптоматики та перебігу, як в
бік гіпо – так і гиперпроявлений аж до більш частого розвитку
бактеріального інфекційно-токсичного шоку, сепсису, чого можуть так-
ж сприяти дизэубиоз,особливо у дітей, що знаходяться на ранньому іс-
кусственном вигодовуванні.
Активація екзогенної флори в умовах імунопатології та пошкоджень-
ня бар’єрних систем привертає і масивного надходження умовно
патогенної флори і, зокрема, Грам-негативної флори.
Діагностика.
Крім клінічних, анамнестичних даних необхідно провести
дослідження рівня ТТГ (можна застосувати набір ТТГ-неонатал), на 3-5
добу життя дитини. Інші специфічні та загальнолабораторні методи
застосовують залежно від клінічних синдромокомплексов.
Лікування.
Проводиться посиндромное,із застосуванням біопрепаратів, ферментів.
Для підвищення неспецифічної резистентності доцільний лізоцим до
10 мг/кг маси(0,25 % розчин по 2 краплі 3-4 рази в очі, ніс). Тіма-
лін.
