Вступ: В даний час розроблені і впроваджені в медицин-
ську практику новітні методи, з допомогою яких можуть бути дослі-
дованы структури і функціональна діяльність органів і систем, а
також усього організму людини в нормі і патології. Опис нових
і модифікованих методів дослідження, поява нових понять і
термінів призвело до накопичення інформації, практичне використання
вання якої для спеціаліста стало вельми скрутним. Мета
цієї лекції — допомогти Вам правильно орієнтуватися в методах клі-
технічного і функціонального дослідження хворого при травмах і
захворюваннях опорно-рухової системи, прравильно интерпретиро-
спеціальну термінологію та результати цих досліджень.
Поряд з визначенням показань необхідно встановити після-
довательность тих чи інших досліджень, з тим, щоб при міні-
мальном обсязі досліджень отримати максимум інформації і не по-
втрачати настільки необхідний час для своєчасної допомоги хворому.
У травматологічного хворого при обстеженні лікарем повинні
бути отримані відомості по наступним основним параметрам:
1. Який механізм впливу травми на орган, органи, сег-
мент, на організм в цілому і які ушкодження при даному механізмі
найбільш вірогідні.
2. Які конкретні морфологічні ушкодження мають місце.
3. Які мають місце функціональні порушення органів та систем.
4. Які з знайдених ушкоджень і функціональних порушень
мають домінуюче значення в стані потерпілого.
5. Провести ранжування передбачуваних медичних заходи-
тий за терміновості,черговості і взаємного впливу.
У ортопедичного больногодолжны бути отримані відомості
наступним основним параметрам:
1. Які морфофункціональні порушення є у хворого.
2. Початок, розвиток і взаємообумовленість наявних кліні-
ко-функціональних порушень ОДС.
3. З’ясувати конкордантность або дискордантность знайдених
клініко-функціональних порушень.
4. Встановити доцільність,послідовність і обсяг
консервативного і хірургічного лікування.
В. О. Маркс пише:»Прекрасна оснащеність клінік сучасної
апаратурою,як це не парадоксально звучить,привла до того, що не-
які лікарі стали вважати можливим обходитися без повного кліт-
технічного обстеження хворого. Такий образ дій не можна вва-
злодій правтильным;він скоріше є кроком назад,ніж вперед.»
Послідовність обстеження хворого:
СХЕМА ІСТОРІЇ ХВОРОБИ
при захворюваннях і пошкодженнях
опорно-рухового
апарату
Прізвище,ім’я,по батькові.
Вік,національність,освіта(поч.,середовищ.,высш.)
Адреса:СРСР,область,край,АРСР ;район;насів.пункт,вулиця,будинок,квартира.
Місце роботи хворого:галузь виробництва;відділення,цех;
виконувана робота чи посада.
Дата травми,рік,год.
Поступив — година,число,місяць,рік.
Травма(вир.,побутова,с. х.-а,умисна,спортивна,невідома).
Скарги хворого при вступі
———–
Початок і подальший розвиток хворобливих явищ:механізм травми
(при вогнепальних пораненнях — з’ясувати характер і час появи
болі,обмеження рухів,поява підвищеної температури,пере-
несенные захворювання,травми,проф.захворювання,алергічні)
Дані дослідження обьективного
————
1.Конституационные особливості(астенік,нормостенік, гіперстенік,
пікнік)
2.Стан хворого(ступінь тяжкості,активність та ін.)
Навколо вертикальної осі — обертання назовні і кнутри7
Крім того, є умовні вирази (жаргон): ліктьове і
променеве відведення, підошовне і тильне згинання та ін., застосовуют-
мі фахівцями, але не є класичними.
Техніка вимірювань дывижений в суглобах і документація:
При вимірюванні одна бранша кутоміра розташовується по осі цент-
рального сегмента,
друга — по осі периферичного сегмента (для
стегна і плеча проксимальний сегмент — тулуб). Вісь кутоміра сов-
мещается з віссю досліджуваного руху.
Зі шкали транс-
портира зчитується показання при вихідному положенні кінцівки,
потім — при кінцевому. Більше віднімається з меншого і заноситься в
історію хвороби. Наприклад, для локтекого суглоба — вихідне поло-
ження — 180 гр., максимальне згинання — 40 гр. Записують:»Згину-
ня — 140 гр. (техніка відліку 180 гр.-40 гр.= 140 гр.).
Обмеження рухливості — контрактура (згинальна,разгиба-
тільна,що приводить-відводить, згинально-разгибаительная тощо) за
етіології — десмогенная,рубцева,артрогенная,сухожилкова,антальги-
чна,комбінована). Ригідність — амплітуда рухів не перевищення
шує 5 гр.
Анкілоз — повна нерухомість (кістковий,фіброзний).
Штучна нерухомість (замикання суглоба хірургічне)-
артродез.
Штучне обмеження рухливості в суглобі хірургічним
шляхом — артрориз, з допомогою фіксації сухожилків — тенодез.
Довжина кінцівки — абсолютна (анатомічна) і відносна.
Укорочення відповідно — анатомічне, відносне (від-
щодо сусідньої сегмента), крім того — функціональний (визна-
визначається підкладанням дерев’яних клинів до повної симметричнос-
ти навантаження на нижні кінцівки, з подальшим вимірюванням висоти
підкладених клинів) і проекційне (повна довжина кончности за
прямий — передбачається виявлення вкорочення кінцівки через кон-
трактур).
Спонділоліз — незрощення або помилковий суглоб кореня дужки поз-
вонка.
Спондилолістез — зісковзування одного тіла хребця з друго-
го (вшележащего з нижчого). Записується:»спондилолістез 4-го
поперекового хребця» — значить, змістився 4 хребець относительнор
п’ятого.
Спондильоз — оссифікація по ходу поздовжніх зв’язок хребців.
Спондилоартроз — до попереднього додається морфологічна (і
рентгенологічна) картина остеоартрозу міжхребцевих зчленувань
(мається на увазі артроз між сочленяющимися суглобовими відростками).
Порядок дослідження рентгенограми:
1. Зображена на рентгенгограмме область (сегмент), його
прое6кция.
Правило — завжди захоплюють один з суглобів, міні-
льний числі проекцій — дві (пряма та бокова). Можуть бути ще і
додаткові спеціальні укладання.
2. Визначається безперервність (або перерви) кортикального
шару кістки.
3. Визначається конгруентность (або инконгруентность) суглоб-
вих поверхонь. Непаралельність — підвивих. Повна втрата кон-
такту суглобових поверхонь — вивих. Визначення вивиху і подвы-
виха хребців.
4. Структура кістки — наявність зон деструкції, остеопорозу,ос-
теосклероза, кісткової атрофії та гіпертрофії.
5. Стан м’яких тканин.
Крім того, розрізняють фистулографию, артропневмографию, вазог-
рафію або ангіографію(лімфо-,вено_,артеріографію),пневмоэнценфало-
графию,пневмомиэлографию,томографію, комп’ютерну томографію,
ЯМР-томографію. Дуга Кальве, лінія Шентона, схема Хильгенрайне-
ра,ацетабулярный індекс. Тріада Путті: скошеність даху вертлуж-
ной западини,високе стояння і латеропозиция проксимального кінця
стегнової кістки, пізніше поява і гіпоплазія ядра окостеніння
голівки стегна.
Дослідження видів зміщення відламків:
dislokatio ad latum-зміщення уламків по ширині
dislokatio ad axin -зміщення уламків по осі з кутом,втк-
рытым…, рівним 5-10-15-… гр.
dislokatio ad longitudinale-зміщення уламків по довжині на
1-2-3-див….
dislokatio ad peripheria-зміщення уламків по периферії
назовні,досередини …
Сповільнена консолідація — запізнення появи елементів
кісткової мозолі або незрощення перелому в звичайні терміни.
Незрощення перелому — пройшов подвійний термін, зрощення немає, але
немає і характерних рентгенівських ознак помилкового суглоба.
Помилковий суглоб — є закруглення решт кісткових фрагментів
і кісткові канали закриті «замикальної платівкою».
Симптом Тренделенбурга, симтом Маркса, трикутник Гютер.
Конкордантні та дискордантних деформацій.
Секвестр — некротизований ділянку кістки. Більш щільний на
рентегнограмме.
Остеонекроз аваскулярний, асептичний некроз — некроз кістки
в результаті порушеного кровопостачання (при відсутності інфекції).
Домінуюче ушкодження — ушкодження, на даному етапі визна-
деляющее,в основному, стан,прогноз та хірургічну тактику
пошкодження.
Пальпація синовіальної складки верхнього завороту коліна оп-
чається пальпацією вище і латеральніше (медіально) верхніх кон-
турів надколінка.
Синдром Гоффа — липоартрит колінного суглоба — характеризує-
ся гіперплазією синовіальної оболонки (дифузійної) і збільшенням
тел Гоффа.
Симптом «переднього висувного ящика» визначається в положенні
хворого на спині при фіксованій стопі при згинанні коліна до
90 гр. шляхом насильницького висунення гомілки кпереди. Може під-
тверждаться «держанными» рентгенограмами.
Симптом «переднього висувного ящика»
Симптом медіальної нестабільності
Симптом латеральної нестабільності колінного суглоба
Симптоми Байкова,Чаклина,Перельмана,Ланда при пошкодженнях
меніска колінного суглоба.
Симптоми Ларрея і Вернейля при переломі тазу.
Симптом «прилиплої п’яти» — m.iliopsoas.
Синдром «прадоксального дихання» — несинхронні руху-
ловин грудної клітки — одна половина розширюється — вдих, інша
половина спадается — видих. Повітря перекачується з однієї полові-
ни в іншу. Зовнішнє дихання стає неефективним.
Функціональне дослідження м’язів: 5-4-3-2-1 бал. Критерії.
Лінія bispinalis — лінія, що з’єднує spina iliaka anterior
superior з обох сторін.
Артроз.
Артрит.
Остеохондропатия.
Новообразовательный процес «…ома»
Остеохондроз.
