P. M. Філімонов, С. М. Серебряков, Н.П. Скрипнікова, Т. Р. Філімонова
Російський науковий центр відновної медицини і курортології, Москва
У представленій роботі проведено оцінку характеру кислотоутворюючої функції шлунка у нічний період у хворих виразковою хворобою дванадцятипалої кишки (ЯБДПК) і первинним хронічним гастродуоденітом (ПСГ) за допомогою апаратного комплексу «Гастроскан-24», забезпеченого комп’ютерною програмою обробки даних, отриманих в результаті проведення внутрішньошлункової 24-годинний рН-метрії. Всього обстежено 60 хворих: 24 з ЯБДПК і 36 з ПСГ. Відзначено більш високу підвищення нічної секреції у хворих з ЯБДПК, порівняно з ПСГ, виявлена залежність рН від куріння і показана можливість виділення групи ризику по розвитку серед хворих ЯБДПК ПСГ, що, безсумнівно, дозволить визначити індивідуальний підхід в лікуванні даної категорії хворих.
SUMMARY
THE PECULIARITIES OF NIGHTLY ACID FORMATION IN THE PATIENTS WITH PEPTIC ULCER AND PRIMARY CHRONIC GASTRODUODENITIS.
Filimonov R. M., Serebryakov S. N., Skripnikova N. P., Filimonova T. R.
The peculiarities of nightly acid formation in the patients with peptic ulcer (PU) and primary chronic gastroduodenitis (PCG) were examined with apparatus «Gastroskan-24», that has computer’s program to evaluate the data of intragastric 24-hours рН measurement. 24 patients with PU and 36 patients with PCG were examined. The increase of nigtiy acid formation was higher in the patients with PU versus the patients with PCG. It was revealed that рН depends on smoking. The possibility of risk group to peptic ulcer definition was demonstrated in patients with PCG.
Введення
Значимість агресивних факторів у генезі виразкоутворення не викликає сумніву. Сьогодні в арсеналі лікаря є велика кількість медикаментозних препаратів, що діють на різні механізми кислотоутворення і сприяють рубцюванню виразки. Однак великий відсоток рецидивів і ускладнень виразкової хвороби, що призводять до хронізації захворювання, вимагає більш детального вивчення впливу фактора пептичної агресії, як у різних відділах гастродуоденальної зони, так і добової періодики кислотоутворення, оскільки це визначає індивідуальний підхід в лікуванні даної категорії хворих [5, 12].
У цьому зв’язку нами проведена оцінка характеру кислотоутворюючої функції шлунка у нічний період у хворих виразковою хворобою дванадцятипалої кишки (ЯБДПК) і первинним хронічним гастродуоденітом (ПСГ). Передумовою для даної роботи стали наступні моменти. Більшістю дослідників ПСГ розглядається, як предъязвенная стадія ЯБДПК [2, 7, 9]. Як показують нечисленні дані літератури, нічне секреція у хворих ЯБДПК відрізняється більш високими показниками, ніж у здорових [1, 3, 4]. Однак робіт, що стосуються вивчення даного питання при ПСГ, у доступній нам літературі ми не знайшли.
У цьому зв’язку становлять безсумнівний інтерес провести порівняльну оцінку нічного кислотоутворення у цих двох груп хворих.
Матеріали і методи
Нами обстежено 24 хворих з ЯБДПК (з них 17 чоловіків та 7 жінок) і 36 з ПСГ (26 жінок і 10 чоловіків), віком від 18 до 64 років. Якщо брати в процентному співвідношенні, то серед хворих з ЯБДПК переважали чоловіки, а з ПСГ — жінки. Звертає на себе увагу, що при відсутності загальних відмінностей у віковому аспекті двох досліджуваних груп, відзначається зміщення захворюваності виразковою хворобою в бік більш старшого віку (25-40 років) та в основному у осіб чоловічої статі, тоді як ПСГ діагностувався у більш ранньої вікової категорії чоловіків (18-30 років).
Загальноклінічне обстеження хворих включало: клінічний і біохімічний аналізи крові, загальний аналіз сечі, копрологию, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, эзофагогастро-дуоденоскопию. Необхідно підкреслити, що всі хворі ЯБДПК надходили в стадії затухаючого загострення.
Дослідження кислотності проводилося на апаратному комплексі «Гастроскан-24», забезпеченого комп’ютерною програмою обробки даних, отриманих в результаті проведення внутрішньошлункової 24-годинний рН-метрії. Цінність методики полягає в тому, що дослідження проводиться трехэлектродным зондом протягом доби, що дозволяє висловитися про кислотоутворюючою, нейтралізує функції шлунка, визначити тривалість і інтенсивність дуоденогастрального рефлюксу, судити про ритмі і обсязі евакуації шлункового вмісту, а також визначити ефективність кислотоингибирующего ефекту різних лікувальних методик і препаратів та дати їх порівняльну оцінку, що має важливе значення в розробці оптимального лікувального комплексу [11].
Результати та їх обговорення
Як показали наші дослідження у хворих ЯБДПК порівняно з ПСГ нічна секреція (з 23.00 до 8.00 години), як правило, знаходиться на більш низьких рівнях рН. Проте тривалість і рівень закислення шлунка в нічний час в обох групах мали свої індивідуальні особливості, які були в певній мірі пов’язані зі звичним для хворих ритмом харчування. Так, наприклад, при пізньому вечірньому прийомі їжі рівень кислотоутворення був, як правило, вище.
Також відзначена чітка тенденція залежності кислотоутворення від куріння, яка проявлялася різким зниженням рН в перші хвилини після викуреної сигарети, яке тривало від 15 хвилин до 1 години. Причому варто відзначити, більш швидке відновлення початкових цифр у жінок, що, ймовірно, залежить не тільки від більш низького рівня кислотоутворення, але і від компенсаторних можливостей жіночого організму, і, зокрема, гастродуоденальної зони.
Звертає на себе увагу, що у осіб жіночої статі спостерігаються часті коливання на рН-грамах, що призводять до різкого короткочасного підвищення рН, що, на нашу думку, свідчить про дуоденогастральному рефлюксі. За даними В. О. Ступіна [8] зазначено, що у хворих у стадії загострення дуоденогастральний рефлюкс, як правило, виявляється у вираженій формі. Цей факт розцінюється нами, як захисно-компенсаторні реакції організму на дратівливі дії шлункового соку на запалену слизову [10]. Тим більше в цьому дослідженні ми відзначили більш торпідний перебіг захворювання у тих випадках, коли дуодено-гастральный рефлюкс був відсутній. При зіставленні клінічного прояву захворювання з даними по нічній кислотної продукції ми не виявили будь-яких клінічних особливостей перебігу ЯБДПК. Однак у 7 хворих (20%) чоловічої статі в групі ПСГ відзначалася чітка кореляція клінічних проявів, аналогічних при ЯБДПК, з високою нічний кислотністю.
Висновок
Таким чином, наші дослідження показують, що нічна секреція у хворих з ЯБДПК є більш стабільно підвищеною, ніж у хворих при ПСГ. Відмічена чітка тенденція зв’язку нічний кислотної продукції з характером клінічних проявів у хворих ПСГ, що дозволяє більш цілеспрямовано виділити групу ризику по ЯБДПК. Виявлена нами залежність зміни рН від куріння, дозволяє однозначно оцінити цей фактор, як ульцерогенний, зі всіма витікаючими звідси заходами профілактики. Ми вважаємо, що в оцінці кислотопродукції в нічний час важливим фактором є індивідуальні біоритми і звички хворого (особливості тимчасових прийомів їжі). Безсумнівно, що більш повний облік цих факторів дозволить індивідуалізувати лікування хворого.
Література
1. Василенко В. Х., Гребенів A. Л, Шептулін А. А. Виразкова хвороба // М: Медицина, 1987.
2. Григор’єв П. Я., Яковенко Е. П. Діагностика та лікування хронічних хвороб травлення // М.; Медицина, 1993. с. 106-107.
3. Григор’єв П. Я., Яковенко Ст. Л., Колодкін А. М. та ін Добове моніторування інтрагастральної рН у здорових і хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки // Розвиток ідей академіка В. Х. Василенко в сучасній гастроентерології: збірник наукових праць. М. 1993. Т. 1. С. 109
4. Дорофєєв Р. В., Мелікова М. Ю. Сучасні уявлення про патогенез виразкової хвороби. В кн.: Сучасні уявлення про етіологію і патогенез найбільш поширених захворювань внутрішніх органів // М: Медицина, 1983. С. 120-137.
5. Лея Ю. Я. Сучасна оцінка кислотоутворення // Клин. мед. 1996. №3. С. 13-16.
6. Лінар О. Ю. Кислотообразовательиая функція шлунка в нормі і патології // Рига: 3инатне,1968. 436 с.
7. Самсон Е. І., Волошин А. В. До клініки і діагностики предъязвенных станів // Клин. мед. 1975. т. 53. №10. стор. 17-23.
8. Ступін Ст. А., Силуянов С. В. Порушення секреторної функції шлунка при виразковій хворобі / / Російський журнал гастроентерології, гепатології, колопроктології. 1997. №4. том 7, с. 23.
9. Успенський В. М. Предъязвенные стану // Л.: Медицина, 1982. с. 143.
10. Філімонов P. M., Широкова К. І. Про значення дуоденогастрального рефлюксу жовчі при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки у підлітків // Клин. мед. 1981. №3. с. 56-57.
