Перші ангіографічні знімки (нирок, мозку) з’явилися в кінці двадцятих – початку тридцятих років минулого століття. Бурхливий розвиток рентгенологічної техніки, вдосконалення протоколів дослідження і засобів контрастування сприяло тому, що рентгеноконтрастная ангіографія увійшла в стандарти обстеження пацієнтів з патологією аорти, коронарних, брахиоцефальных, внутрішньомозкових, ниркових артерій, судин нижніх кінцівок. Завдяки здатності методу оцінювати прохідність судинного русла і стан кровотоку досліджуваних органів, він став не тільки провідним в діагностиці васкулярної патології, але і в значній мірі визначає підходи до лікування пацієнта.
Новим потужним імпульсом для розвитку рентгеноконтрастної ангіографії та підвищення її діагностичних можливостей стало впровадження в клінічну практику близько 20 років тому комп’ютерної томографії (КТ). Темпи прогресування технологій КТ вражають. Якщо в перші роки її використання час сканування становила 5-10 секунд, крок сканування 5-10 мм, товщина зрізу — 5-10 мм, а кількість зрізів не перевищувала 100, в даний час названі параметри складають відповідно 0,4 секунди, 0,5-0,75 мм, 0,75-1 мм і 400-1200 зрізів.
Саме з появою на самому початку ХХІ століття нового покоління комп’ютерних томографів КТ-ангіографія стала стандартною процедурою в більшості лікувальних закладів розвинених країн світу. Сучасні діагностичні апарати не тільки дозволяють отримувати зображення високої роздільної здатності, але і здатні виробляти якісну тривимірну (3D) реконструкцію зображення (рис. 1), що ще більше підвищує діагностичні можливості. В даний час метод використовується для вивчення стану сонних артерій, судин мозку, легенів, серця, середостіння, черевної порожнини, печінки, нирок, нижніх кінцівок.
КТ-ангіографія не менш ніж у 90% випадків з успіхом замінила традиційну рентгеноконтрастную ангіографію. Висока чіткість ангіограм легенів, отриманих з допомогою КТ, зумовила використання ангіографії в якості стандарту діагностики емболії гілок легеневої артерії (рис. 2).
Метод також дозволяє не тільки діагностувати пухлинні захворювання, але і визначати їх клінічну стадію з високим ступенем достовірності (рис. 3).
Ще одним напрямком застосування КТ-ангіографії є вивчення печінкового кровотоку. При цьому стають можливими діагностика кавернозної трансформації портальної вени і оцінка стану колатералей у пацієнтів з цирозом печінки, виявлення характерного для гемангіоми посилення накопичення контрасту, а також визначення метастатичного нейроендокринного раку.
Так як одним з ранніх проявів пухлинного процесу є формування судин (неоангиогенез), КТ-ангіографія дозволяє діагностувати ранні стадії пухлин, наприклад печінки (рис. 4), ще до утворення плюс-тканини. Метод використовують для дослідження мезентеріальних судин перед операцією при рецидивуючій пухлини тонкої кишки або у разі підозри на її ішемію.
КТ-ангіографія продовжує інтенсивно розвиватися: модернізуються і поліпшуються технічні характеристики комп’ютерних томографів, відпрацьовуються режими і протоколи дослідження. Незмінними розвивається рентгенівської ангіографії залишаються рентгеноконтрастні засоби, в першу чергу — створені на основі йоду.
Література
1. ACR Manual on Contrast Media, 4th Ed. (issued 10/98). Reston, VA: American College of Radiology; (1998).
2. Fishman E. K. A brief overview of CT angiography Supplement to applied radiology, December (2003).
3. Prokop, M. CT Angiography. Categorical course in diagnostic radiology physics: CT and US cross-sectional imaging. Chicago: Radiological Society of North America; (2000).
