Існує безліч розробок для виявлення і спостереження за перебігом раку молочної залози. Сучасні технології дозволяють більш якісно діагностувати захворювання, попереджати розвиток рецидивів і підбирати найбільш оптимальну терапію для таких хворих. Двухэнергоуровневая контрастна цифрова субстракционная мамографія дозволяє виявити рак молочної залози, що не визначається за допомогою стандартного рентгенологічного дослідження. Суть методу полягає в тому, що після введення в кров рентгеноконтрастної речовини виконуються два знімки з використанням різних рівнів інтенсивності променевої енергії. Комп’ютерні технології дозволяють порівняти обидва отриманих зображення, провівши аналіз їх відмінностей. Саме при такому, як висловлюються автори, «відніманні одного цифрового зображення з іншого» виявляються пухлини, які не видно на окремих знімках. Ефективність методу була підтверджена результатами дослідження, проведеного фахівцями з University of Colorado Health Sciences Center (США). Було обстежено 26 жінок, у яких на підставі різних діагностичних методів був раніше запідозрений рак грудей. У 13 з них були виявлені злоякісні пухлини, 11 з яких супроводжувалися інтенсивним зростанням. У всіх випадках дані цифрової мамографії були підтверджені результатами біопсії.
В основу іншого нового методу, розробленого фахівцями з Weizmann Institute of Science (Ізраїль), покладена технологія магнітно-резонансного сканування з подальшим колірним кодуванням отриманих зображень. Дослідження молочної залози проводиться в три етапи протягом приблизно семи хвилин безпосередньо перед і двічі після введення контрастної речовини. Зображення обробляються з допомогою спеціальної комп’ютерної програми, в результаті чого створюються кольорові знімки досліджуваної області (рис. 2).
Червоний колір свідчить про злоякісності процесу (рис. 3а), а синій і зелений — про доброякісному зростання (рис. 3б). Колірне кодування залежить від швидкості накопичення і виведення контрастної речовини з тканин.
Оскільки злоякісна пухлина містить багато дрібних новоутворених кровоносних судин, кровотік в цій зоні посилений, а отже, контрастне речовина швидше проникає і залишає пухлина. Новий діагностичний метод, що отримав назву 3TP (Three Time Point), дозволяє виявляти новоутворення діаметром більше 5 мм практично в 100% випадків.
Принципово інший метод дослідження молочної залози запропонований компанією «Diagnostic Imaging Systems» (США). Комп’ютерна лазерна томографія має деяку схожість з традиційною томографією, але рентгенівська трубка замінена ом лазерного випромінювання, а спеціальний алгоритм обробки отриманих «зрізів» дозволяє отримати тривимірні високоінформативні зображення. Молочна залоза міститься в скануючу камеру, а опромінення лазером проводиться по колу, причому кожен новий виток сканера зміщується на кілька міліметрів від основи грудей до її периферії. Отримані зображення дозволяють виявити та інтерпретувати неореваскуляризацию і інші відхилення від норми (рис. 4).
Говорячи про нові методи діагностики раку грудей, не можна обійти увагою досягнення в галузі генетики. Так, наприклад, молекулярні тести, запропоновані онкологами з University of Louisville (США), дозволяють діагностувати агресивні пухлини на ранніх стадіях їх розвитку. Метод розроблений на основі ретроспективного дослідження генів, активирующихся в клітинах інвазивних форм раку грудей. У ході дослідження вчені вивчили 300 біоптатів, які були законсервовані шляхом заморожування, що дозволило зберегти структуру нуклеїнових кислот. При ретельному аналізі ДНК були виявлені гени, експресія яких спостерігається в пухлинних клітинах. Результати ще одного геномного дослідження дозволяють досить точно визначати ймовірність рецидиву раку у хворих з вперше діагностованою пухлиною грудей без ураження лімфатичних вузлів. Методика запропонована вченими з US National Surgical Adjuvant Breast and Bowel Project спільно з фахівцями «Genomic Health»,
Inc.(США) і також заснована на дослідженні нуклеїнових кислот пухлинної тканини. При розробці методу вчені вивчили хірургічні зразки видалених пухлин 668 пацієнток, результати лікування яких можна було простежити протягом тривалого часу. У 2004 році компанія «Genomic Health» представила клінічну лабораторну систему, створену на основі отриманих результатів і отримала назву Oncotype DX™.
Medicus Amicus 2004, #4
