Діагностика інфекції МВП повинна бути спрямована на виявлення головних причин її виникнення: мікробного агента та порушення уродинаміки.
Діагноз інфекції МВП ґрунтується на результатах аналізу сечі і її посіві, які є найбільш інформативними.
Правильний збір сечі для аналізу на стерильність
У дітей, контролюючих сечовий міхур, збирають утреннююмочу із середньої порції струменя (для виключення периуретеральрной флори) у стерильну ємність. Рекомендується перед збором сечі дитини підмити.
У дітей раннього віку прикріплюють спеціальний резервуар для збору сечі. Посів сечі повинен проводитися відразу після її забору.
Для отримання сечі для бактеріологічного дослідження у | грудних дітей та дітей раннього віку може бути використана надлобковая пункція сечового міхура або катетеризація сечового міхура.
При різних методах збору сечі діагностично значущою вважається бактеріурія: 1000 мікробних одиниць/мл — надлобковая пункція сечового міхура (ймовірність наявності інфекції МВП 99%); 10 000 мікробних одиниць/мл — катетеризація сечового міхура
(ймовірність наявності інфекції МВП 95%); 100 000 мікробних одиниць/мл — збір сечі при сечовипусканні
(триразово — ймовірність наявності інфекції МВП 95%, дворазово — 90%, одноразово — 80%).
Характерним лабораторним ознакою інфекції МВП являєся лейкоцитурія. У нормі в ранковій порції сечі у хлопчиків виявляється 2-3 лейкоцита, у дівчаток — до 5-7 в полі зору. Кількість лейкоцитів більше 10 в полі зору виключає інфекцію МВП. Більш точно лейкоцитурию можна виявити кількісними методами — в пробі Аддиса—Каковского, Амбурже, Нечипоренка. Проба Аддиса-Каковского передбачає збір добової сечі, тому вона застосовується у дітей, контролюючих сечовий міхур. У дітей раннього віку краще проба Нечипоренко, з допомогою якої досліджують вміст формених елементів в 1 мл сечі.
Відсутність лейкоцитурії виключає діагноз пієлонефриту або циститу, тобто симптоматичної інфекції МВП. Однак наявність лейкоцитурії не обов’язково є підтвердженням інфекції МВП, вона може відбуватися внаслідок інфекції інших органів, наприклад геніталій, фебрильних станів.
Нітритний тест, нечасто застосовується при діагностиці інфекції МВП в даний час, заснований на здатності більшості збудників інфекції МВП перетворювати нітрати в нітрити. Нітритний тест слід проводити в свіже випущеної сечі, інакше нітрити накопичуються як наслідок контамінації. Діагностична цінність позитивного нітритного тесту дуже висока — 99%.
Нерідкими симптомом інфекції МВП є мікрогематурія і протеїнурія (менше 1 г/л). У 20-25% дітей з циститом виявляється макрогематурія.
Для діагнозу інфекції сечової системи наявність еритроцитів або білка в сечі не має діагностичної цінності. При наявності симптомів інфекції протеїнурія підтверджує діагноз пієлонефриту.
Результати клінічного аналізу крові: лейкоцити більше 10— 12хЮ9/л і ШОЕ більше 10-15 мм/год — вказують на високу ймовірність бактеріальної інфекції.
