З віком на обличчі з’являються зморшки, заглиблюються носогубні складки, западають щоки, а відбувається це тому, що з роками підшкірна жирова клітковина атрофується. Робити пластичну операцію? Але іноді настільки травматичних омолоджуючих методів можна уникнути або, принаймні, істотно відстрочити, і допоможе в цьому ліпофілінг.
Непроста історія
Коротко суть процедури липофилинга полягає в наступному: з області живота або стегон пацієнта беруть трохи підшкірного жиру. Після особливої обробки його вводять під шкіру в ті частини тіла або особи, де це необхідно.
Незважаючи на те, що методики, пов’язані з пересадкою тканин використовуються лікарями вже близько 100 років, долю липофилинга можна назвати простою. За час свого існування він пережив кілька періодів забуття, але нові відкриття в галузі медичних технологій знову повертали його до розряду модних і ефективних процедур.
На зорі існування липофилинга пацієнтам намагалися пересаджувати жирову тканину тварин, проте далеко не кожен організм міг погодитися з присутністю в ньому чужорідних клітин. В результаті введений жир, в кращому випадку, швидко розсмоктувався зводячи нанівець ефект операції, а іноді і замещался більш щільними тканинами, створюючи додаткові нерівності рельєфу шкіри – одним словом, вів себе непередбачувано. Від липофилинга стали відмовлятися, але в середині 80-х років ХХ століття було запропоновано використовувати для пересадки жир, отриманий при ліпосакції. Ідея виявилася плідною: велика частина клітин приживалася на новому місці, створюючи дуже тривалий, якщо не сказати довічний, косметичний ефект. Ось тільки не всі місця, куди пробували поміщати жирову клітковину, виявилися вдалими.
В ті часи, коли ще не існувало силіконових ендопротезів, які використовуються сьогодні для пластики грудей, збільшувати її обсяг намагалися з допомогою липофилинга. Сьогодні такі операції не проводяться і навіть визнані небезпечними, проте ліпофілінг знайшов своє застосування при корекції носогубних складок, «зморшок гніву» в області перенісся і «зморшок скорботи» в куточках губ.
Про плюси і мінуси
Для корекції зморшок сьогодні існує кілька методів.
Перший — ін’єкції колагенових препаратів (наприклад, рестилайн), які підкуповують своєю простотою: «вкололи і пішов». Біда в тому, що і результат виявляється недовговічним, його вистачає максимум на півроку, після чого процедуру потрібно повторювати.
Друга група препаратів, що містять гіалуронову кислоту. Ефект від їх застосування більш тривалий,
але чужорідне речовина в деяких випадках може спровокувати алергію. До того ж виправити результат у випадку помилки (скажімо занадто великої кількості введеного препарату) буває дуже складно.
Ліпофілінг цих недоліків позбавлений. Алергічні реакції виключаються — тканина-то своя власна, а ефект зберігається надовго. Зате він складний у виконанні і вимагає від хірурга часу, копіткої праці і справді віртуозної майстерності.
До речі, і остаточний результат проявляється не відразу. Одна дівчина розповіла про те, що після збільшення об’єму губ цілих два тижні виглядала як Наомі Кемпбелл. Правда, сьогодні їй поскаржитися нема на що, губи виглядають дуже красиво і природно.
Такий ефект закономірний, хоча тривав він у нашої героїні трохи довше звичайного — як правило, вистачає 5-7 днів.
Справа в тому, що близько третини пересаджених в іншу область тіла жирових клітин неминуче гине, і лікар вводить жирову тканину «із запасом». Зазвичай пацієнтів про це чесно попереджають. Якщо із-за індивідуальних особливостей організму розсмокчеться менше число клітин, надлишок жирової тканини без праці видаляється, якщо більше, то вводиться додаткова порція. Але другий візит до хірурга потрібно одиницям.
Вартість липофилинга порівнянна з вартістю введення інших коригувальних зморшки препаратів. Корекція носогубної складки, наприклад, коштує близько 6000 руб., але на відміну від інших методів виконується тільки раз.
Ліпофілінг може виступати не тільки як самостійна процедура, але і в якості вдалого доповнення класичних підтяжок обличчя. Не секрет, що при них не завжди вдається повністю розправити носогубні складки або «зморшки скорботи», а в області чола підтяжку доводиться робити окремо. Жир, введений в проблемні області, може посилити омолоджуючий ефект операції, і надати відсутній обсяг губ, які можна скоригувати іншим способом.
Нюанси процесу
Запорукою успішної операції є навіть не імплантація жирових клітин, а правильна технологія їх паркану. Клітки повинні бути непошкодженими, та 90% часу при ліпофілінга лікар витрачає саме на забір та обробку жирових клітин. Вакуум, який застосовується при ліпосакції, завдає значної шкоди клітинам, але саме його найчастіше застосовують у нас. А значить, перед введенням придатні до пересадки жирові клітини потрібно відокремити від мертвих і зруйнованих, а так само від сироватки крові.
У світовій практиці вже з’явилися спеціальні одноразові пристосування,
дозволяють отримати жирову тканину з більшою дбайливістю, і істотно полегшити задачу лікаря.
Жирова тканина забирається один раз. Сьогодні вже існують технології зберігання жирових клітин. При низьких температурах вони можуть прожити декілька діб, і у разі потреби використовуватися для додаткових ін’єкцій.
Є і інші тонкощі. Останні дослідження говорять про те, що пересаджена жирова тканина найкраще «живе» в тих зонах, де подібні клітини є від природи, наприклад, в області чола або носогубних складок, а ось при корекції губ ефект може стати хоч і довготривалим, але не вічним.
Тому, незважаючи на всі нововведення, ліпофілінг все ж менш популярний, ніж ін’єкції «рестилайна», і не тільки в Росії, але і у всіх країнах світу. Наука продовжує шукати більш прості і надійні методи корекції зморщок.
Юлія Котіна
www.cofe.ru
