При нерізко вираженій мітральної недостатності скарги у хворого відсутні. Єдиним симптомом захворювання буде систолічний шум при нормальних розмірах серця.
При більш вираженій недостатності МК наростає задишка, можливе формування лівостороннього «серцевого горба». Верхівковий поштовх зміщений вліво і вниз у V-VI міжребер’ї, розлитої, посилений. Межі серця розширені вліво і вгору, а в подальшому і вправо, визначається систолічне тремтіння на верхівці. При аускультації I тон на верхівці серця, як правило, ослаблений. Це пов’язано з тим, що мускулатура ЛШ та стулки мітрального клапана в момент початку систоли не напружуються в достатній мірі. I тон тим слабше, чим більше ступінь недостатності мітрального клапана. Вислуховується III тон. Визначається акцент II тону на легеневій артерії, що виникає внаслідок підвищення тиску в малому колі кровообігу.
Одним з основних ознак мітральної недостатності є дме систолічний шум, що виникає внаслідок регургітації (зворотного струму крові через пошкоджений мітральний клапан. Шум найкраще вислуховується на верхівці серця, пов’язаний з 1 тоном, займає більшу частину або всю систолу, проводиться до основи серця, в ліву пахвову область, на спину. При положенні хворого на лівому боці систолічний шум посилюється.
Пульс і АТ при мітральної недостатності не змінюються і тільки при значній її ступеня відзначається пульс малого наповнення.
Крім систолічного шуму, визначається мезодіастолічний (відносний стеноз МК).
При недостатності II-III ст. з’являється збільшення печінки, можливі порушення ритму у вигляді екстрасистолії та миготливої аритмії.
На ЕКГ при незначній регургітації змін немає. Надалі наростають ознаки гіпертрофії лівих відділів серця, а при розвитку легеневої гіпертензії — і правих. Можливе уповільнення атріовентрикулярної провідності, екстрасистолія, мерехтіння передсердь.
На ФКГ спостерігається зниження амплітуди I тону на верхівці, збільшення амплітуди ІІ тону на легеневій артерії, виражений III тон. Характерним для мітральної недостатності є наявність постійно убутного високочастотного систолічного шуму, пов’язаного з I тоном. Шум займає більшу частину систоли 23), має форми загасаючих від I тону нерівномірних коливань. Він зазвичай реєструється на всіх точках, але p.max. — це верхівка серця. Нерідко реєструється мезодіастолічний шум.
Інтенсивність змін пропорційна недостатності МК і активності процесу.
На R-грамі грудної клітини визначаються ознаки помірного венозного застою, збільшення лівого шлуночка, а в подальшому і лівого передсердя. При вираженій мітральної недостатності з’являється збільшення правих відділів серця.
При ЕХО-кардиографическом дослідженні підтверджується вальвулит та деформація стулок МК. Недостатність МК при ревматизмі слід диференціювати з такою при інфекційному ендокардиті, ВКВ, вродженими вадами серця, пролапсом МК, недостатністю 3-х стулкового клапана.
