Клексан при високому Д-димер: показання, приймається з обережністю

Система гемостазу – це одна з найважливіших ланок підтримки життя і здоров’я організму. З одного боку вона забезпечує знаходження крові в рідкому стані і руйнування тромбів, а з іншого – запобігає серйозні крововтрати і сприяє зупинці кровотеч. Для профілактики ряду захворювань судинної системи, в тому числі і тромбозів, призначається препарат «Клексан». Речовина в крові, на яке діє Клексан – Д-димер. Про специфіку даного лікарського препарату, про показання та протипоказання буде розказано в сьогоднішній статті.

Зміст

  • Опис лікарського засобу
  • Показання до застосування
  • Протипоказання
  • Побічні дії
  • Дозування і застосування

Опис лікарського засобу

Клексан – це препарат у вигляді прозорого або блідо-жовтого розчину для ін’єкцій. Існує кілька видів розчину в залежності від дозування (від 0,2 мл до 1,0 мл з кроком 0,2 мл) і в залежності від кількості шприців (1 або 5 блістерів по два шприца в кожному). Також шприци можуть бути як звичайні скляні, так і зі спеціальною захисною системою голок.

Дія препарату

Діючою речовиною є еноксапарин натрію. Його концентрація вимірюється в анти-Ха МО. Наприклад, у шприці 0,2 мл міститься 2000 анти-Ха МО.

Клексан для зниження Д-димеру містить гепарин з досить низькою молекулярною масою (близько 4500 дальтон). Препарат отримують з допомогою лабораторного методу гідролізу гепаринового бензилового ефіру лугом. Цей ефір виділяють з слизових оболонок кишечника свині.

Розчин вводять підшкірно за допомогою ін’єкцій. Саме такий спосіб робить Клексан максимально біодоступним для людського організму.

Руйнування полімери або більш дрібні метаболіти еноксапарину натрію, який є активною речовиною Клексану, відбувається в печінці. Утворені при цьому частинки володіють низькою активністю і не здатні чинити вплив на судинну систему та кров.

Після одноразового введення Клексану для зниження Д-димера, час напіврозпаду активних речовин становить 4 години, тоді як при багаторазовому введенні – близько 7 годин. Практично половина всього еноксапарину натрію, що міститься в препараті, виводиться через нирки. Саме тому у людей похилого віку або пацієнтів з патологіями видільної системи очищення тканин і органів від цієї речовини відбувається набагато гірше.

Дія препарату спрямована на забезпечення антикоагулянтної активності в людському організмі. Також відбувається пригнічення активності VIIа фактора згортання крові, стимуляція секреції інгібітора шляху тканинного фактора, а також пригнічення виходу фактора фон Віллебранда з ендотеліального шару кровоносних судин. Все це лише доповнює антикоагулянтну активність препарату в цілому. Найчастіше Клексан призначають саме при високому Д-димере, що зменшує ризик утворення тромбів.

При застосування Клексану у якості профілактичного лікарського засобу відзначається зміна такого показника, як активований частковий тромбиновое час (АЧТЧ). Але при цьому агрегація тромбоцитів для утворення згустку або ж зв’язування фібриногену з поверхнею тромбоцитів не змінюється.

Показання до застосування

Основними показаннями до застосування Клексану є:

  • Профілактика тромбоутворення і тромбоемболій різної етіології. Найчастіше застосовується для пацієнтів, які проходять реабілітацію після гострих серцево-судинних захворювань. Наприклад, при гострій серцевій недостатності, дихальної недостатності, гострої інфекції у важкій формі, а також ревматичні захворювання з високим ризиком розвитку венозного тромбозу.
  • Профілактика утворення тромбів і кров’яних згустків під час гемодіалізу. Зазвичай проводиться в тих випадках, коли сеанс очищення крові і видалення продуктів обміну речовин займає не більше 4 годин.
  • Лікування інфаркту міокарда і нестабільної стенокардії характеру. В якості додаткового лікарського препарату разом з Клексаном при дуже високому Д-димере призначається ацетилсаліцилова кислота.
  • Лікування венозного тромбозу в поєднанні з тромбоемболією легеневої артерії або без неї.
  • Профілактика утворення тромбів і кров’яних згустків, а також закупорки вен і артерій під час оперативних втручань.

Протипоказання

До основних протипоказань лікарського препарату належать:

  • Індивідуальна непереносимість або підвищена чутливість до гепарину, так і його похідних.
  • Вік до 18 років.
  • Період лактації.
  • Хронічні або гострі захворювання, що супроводжуються високим ризиком розвитку кровотеч. До них найчастіше відносять геморагічний інсульт, тромбоцитопенію різної етіології, спадкові захворювання згортання крові, аневризма різноманітної локації і природи.

Також з особливою обережністю призначають препарат при серйозних порушеннях гемостазу, ураженнях шлунково-кишкового тракту виразкової природи, інсультах, високому тиску, важких стадіях цукрового діабету, запаленнях перикарда і ендокарда, травмах в поєднанні з ураженням ЦНС, відкритих ранах, а також печінкової або ниркової недостатності.

Побічні дії

Дуже часто ін’єкція Клексану при значно підвищеному Д-димере супроводжується утворенням гематом, можливий розвиток алергічної реакції, головний біль, свербіж, кропив’янка, набряк і запалення місця уколу.

У рідкісних випадках можуть розвиватися носові або шлунково-кишкові кровотечі, геморагічна анемія, анафілактичний шок, підвищення активності ферментів, що синтезуються печінкою, розвиток остеопорозу, шкірний васкуліт і подразнення в місцях ін’єкції.

У пацієнтів з недостатньою масою тіла (менше 45 кг у жінок, і менш 57-58 кг у чоловіків) відзначається підвищений ризик розвитку кровотеч. Застосування Клексану людям з ожирінням небезпечно високим ризиком тромбоемболій або тромбозів. У пацієнтів, які страждають нирковою недостатністю, можуть відзначатися порушення або утруднення виведення препарату з організму.

Дозування і застосування

Препарат вводиться шляхом підшкірних або внутрішньовенних ін’єкцій, або ж з допомогою введення в артеріальний ділянку шунта за час сеансу гемодіалізу. Найчастіше, лікарський засіб вводиться по черзі ліву і праву зони живота, при цьому пацієнт обов’язково повинен займати горизонтальне положення.

Категорично протипоказане внутрішньом’язове введення Клексану.

Спосіб застосування, індивідуальне дозування та період лікування призначається строго лікуючим лікарем на підставі діагнозу і фізіологічних особливостей організму.

Стандартна схема ін’єкції: два рази на день з інтервалом 12 годин вводиться 100 анти-Ха МО на 1 кг маси тіла.

При середніх ризики тромбозу призначається 20 мг Клексану один раз в день. При важких стадіях тромбоемболії або тромбозів дозування збільшується до 40 мг на добу.

Порушення і перевищення встановленої лікарем дозування препарату може призвести до тяжких кровотеч і геморагічних ускладнень. Для нейтралізації активних речовин вводять сульфат протаміну внутрішньовенно з розрахунку 1 мг протаміну на 1 мг еноксапарину натрію.

ВАМ ТАКОЖ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ