Років 20-30 тому, коли 16-18-річна молодь ретельно приховувала дошлюбні сексуальні зв’язки навіть від найближчих друзів, а «сексу в нашій країні не було», батькам жилося спокійніше. Сьогодні ніхто відносини підлог не ідеалізує, навіть навпаки, говорять про падіння звичаїв, про те, що молодь рано дорослішає і вступає в сексуальні відносини. Тому батьки відчувають просто панічний страх перед Снід, гепатити, венеричні захворювання і, природно, хочуть запобігти й уберегти своїх дітей. Але як визначити, коли рано, а коли пізно дитина повинен дізнатися все про взаємини статей та способи запобігання інфекцій? З одного боку, батькам начебто і поспішати не хочеться, з іншого – вони бояться спізнитися й потрапити в халепу, як у відомому анекдоті:
– Синку, нам пора поговорити про секс.
– Гаразд, тату, питай.
КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ
Павло КРОТИН, головлікар Центру репродуктивного здоров’я підлітків «Ювента».
Дамський роман замість «Камасутри»
Сучасна молодь, так і люди старшого покоління не володіють достатніми знаннями про фізіологію статевого дозрівання. Хоча зараз на цю тему дуже багато доступної літератури, попитом користується «жовта» преса або дамські романи – один з ов міфів, що поширюються в підліткової середовищі. Фахівцям служб «Телефон довіри» доводиться пояснювати елементарні речі, відповідаючи на питання юних пацієнтів.Наприклад, 17 – річна дівчинка любить молодого людини двадцяти трьох років і збирається вийти за нього заміж. Вона щиро готова «жити з ним до старості і померти в один день». Але в жіночому романі прочитала, що якась графиня отримує оргазм після 16-го акту, а її подруга може «полетіти» після 12-го. Сама ж юна читачка дамських романів задоволення від сексуальних стосунків не отримує, оскільки у її майбутнього чоловіка більше трьох раз не виходить. Значить, у 23 роки він вже практично імпотент, «а що буде через 10 років, коли він постаріє»?
Втім, в основному дамські романи нешкідливі, вони лише посилюють властиве дівчаткам-підліткам і жінкам прагнення до романтизації відносин. Вони шукають емоційне тепло, і якщо юнак чи тим більш зрілий чоловік може його дати, то для них це більш важливо, ніж секс. У дівчаток рідко виникає сексуальне бажання і тим більше оргазм (це основні скарги при зверненні до підліткового сексопатології). Але заради «лицаря», якою це потрібно, вони готові «йти до кінця», сподіваючись, що у них складеться гармонійний союз. Звичайно, більшість дівчаток дивляться на статеве життя крізь рожеві окуляри. Але тут нічого не поробиш, вони воліють вчитися виключно на своїх помилках.
Недоросток або мачо?
Для хлопчаків головна проблема – це розмір статевого члена. Начитаются всяких дурниць про 15 – та 28-сантиметрових і закочують істерики по телефону: «Що ж робити і як взагалі жити з таким?» (До речі, анонімне опитування гінекологів, проведений фахівцями центру «Ювента», показав, що навіть вони не знають про те, що нормальний розмір статевого члена – 5-9 сантиметрів). В сексуальних стосунках юнаки навіть більш ранимі й уразливі, ніж дівчата. В очікуванні першого досвіду вони побоюються, що у них нічого не вийде, що вони не такі, як усі. Тому їм хочеться швидше довести собі, що все в порядку, і пройти цей невідомий кордон.
Діти дуже по-різному сьогодні інформовані: голови одних забиті до відмови безсистемної і найчастіше неправильної інформацією, інші, опікувані і контрольовані батьками, купують контрацептиви, коли збираються поцілуватися.
Поговоримо «про це»
Визначити, коли батьки повинні почати розмову «про це», навряд чи можливо. Так зване статеве виховання повинне початися не в той момент, коли мама вирішила «пора», а коли дитина поставить свій перший питання «Звідки я взявся?» або «Чому хлопчики відрізняються від дівчаток?». Батьки повинні просто відповідати, причому як можна доступніше, в залежності від віку дитини, не вдаючись в подробиці і наукомісткі терміни, якщо дитині 5 років. У кожному віці – різні питання і відповіді. Якщо 5-річному досить дізнатися, що він народився з насіння, яке виросло в животі у мами, то 12-річному цю подію варто пояснити на більш серйозному рівні. Головне, щоб у дитини була можливість їх поставити, а у батьків – відповісти. Бажано, щоб в сім’ї склалися довірчі відносини, і тоді, ставши підлітком, син чи дочка не посоромляться поцікавитися у батьків, що з ними відбувається в період статевого дозрівання. А якщо мама, випадково виявивши, що дитина побачив секс по телевізору, говорить «вимкни, яка гидота», навряд чи він задасть питання «про це», хоч і знає, що «такою гидотою» половина класу займається. Але навіть якщо і не «такий», то ровесники розкажуть щось і покрутіше – у підлітковому середовищі багато міфів на цю тему. Саме в такий момент мама допомогла б їх розвіяти, але… втратила не тільки цей момент, але і взагалі відбила всіляке бажання підлітка поговорити про те, що його дійсно турбує.
На жаль, проблема статевого виховання полягає ще і в тому, що далеко не всі можуть толково розповісти дітям про їх фізіологічні особливості, про ті зміни, які відбуваються в організмі підлітка, для чого так задумала природа і що буде, коли він подорослішає. Одні просто соромляться говорити на цю тему, інші самі нічого про це не знають. Крім того, часто батьки розуміють, що не можуть бути авторитетами, відповідаючи на питання своїх 14-15-річних дітей, чий рівень знань у цій області іноді вже вище їх власного; сподіваються,
що прогалини компенсує школа. Біда в тому, що і вчителі з працею говорять на ці теми. Вони теж бояться здатися учням некомпетентними. Педагогам часто пред’являють претензії: дітям ще не цікаво, а ви нав’язуєте їм інформацію. Тому вчителі перестраховуються і починають викладати фізіологію і гігієну в 9–10_м класах, коли, що таке менструація, дівчинки вже знають, а викладачка встигла забути. А вже про власне сексуальних відносинах на уроках мови взагалі не йде.
До весілля живемо
Звичайно, хотілося б, щоб перший досвід сексуальних стосунків у людини з’являвся, коли він готовий до цього не тільки фізіологічно, але і психологічно. Але анонімні опитування школярок міста показують, що сексуальний досвід у віці до 15 років мають 15 відсотків дівчаток, від 16 до 18 років – 58 відсотків. Сорок відсотків петербурзьких юнаків у віці від 13 до 19 років вступили в статеву близькість, тому що вважали, що всі займаються цим і саме це робить юнака чоловіком.
Заклик до стриманості «до весілля» молодь не сприймає. Він був доречний ще років 15-20 тому, при середньому віці вступу в шлюб 18-20 років. У нас, як і у всьому світі, з’являється нова тенденція: шлюб сприймається молодими людьми як дуже відповідальне рішення, і вони мають намір створити сім’ю, маючи матеріальну базу, а в юності, як правило, створити її складно. Фізіологія жіночого організму дозволяє довго утримуватися від сексуальних стосунків – сексуальне лібідо у дівчаток з’являється значно пізніше, ніж у хлопчиків, іноді і через 3-4 роки від початку статевого дозрівання, і його дуже легко замінити підвищеним навантаженням – роботою, навчанням. Хлопчакам замінити складніше: вони і в підлітковому віці, і в молодості по природі гиперсексуальны, і утримання для них із працею прийнятно. Тому проблеми у дівчинки виникають після того, як хлопчик заявить, що «вже пора», а вона, в свою чергу, ще не відчуває цієї потреби, але, з іншого боку, не хочеться втрачати молодої людини.
Якщо по відношенню до першого коханому почуття йдуть, вона закохується знову, причому цілком щиро. Хлопчики також можуть досить довго перебувати в пошуку своєї єдиної. Цей природний пошук не можна назвати розбещеністю.
Якщо в сім’ї довірчі відносини, то про свої проблеми дитина перш за все розкаже мамі чи татові. Дівчинка може запитати у мами: «Хлопчик хоче сексуальної близькості, а я до цього не готова. Як би мені йому це пояснити так, щоб зрозумів і не образився?» Це ідеальний варіант, і таке відбувається нечасто. Але в будь-якому випадку дитину спочатку треба навчати вмінню сказати «ні».
Це стосується не тільки сексуальних взаємин, але і наркотиків, куріння, алкоголю, які неминуче з’являються в підліткових або молодіжних компаніях.
Вийдеш заміж, все пройде
До раннього початку статевого життя дівчаток-дівчат нерідко підштовхують… лікарі. Хворобливі місячні, вегетосудинну дистонію з запамороченням та слабкістю вони пояснюють відсутністю статевого життя. Мовляв, почнеш «жити» – нормалізується гормональний фон, і всі органи почнуть працювати як годинник. Такі заяви – не більше ніж некомпетентність. Ніякої статевим життям можна досягти гормональної перебудови, вона може бути тільки способом зняття напруженої стресовій ситуації, вижене тимчасово тугу, відчуття самотності, які властиві 16-18-річних. Більше того, ранні сексуальні стосунки призводять до небажаної вагітності. А аборт – це причина серйозних порушень гормонального фону організму.
Що стосується хлопчиків, то вони здаються батькам безпроблемними в плані репродуктивного здоров’я. А якщо і виявляється серйозна патологія (варикоцеле або фімоз, наприклад) і потрібна операція, деякі мами відповідають: «Ми медкомісію почекаємо, може, не призвуть на службу». Найприкріше, що покличуть, а ось репродуктивне здоров’я хлопця опиниться під великим питанням, через 3-4 року він може стати безплідним. У цьому віці хлопчиків, як правило, мало турбує здатність мати дітей, так що це як раз той випадок, коли все залежить від батьків.
Велику небезпеку являє поширене в підлітковому та молодіжному середовищі несерйозне ставлення до венеричних захворювань, мовляв, гонорея не страшніше нежитю, один укол – і все пройде. І в кожному 10«Б» є Вася, який дістане потрібні ліки, ще й сам вколет. В результаті у 17_летних юнаків з’явилися хронічні форми простатиту – хвороби, якою зазвичай схильні чоловіки в зрілому віці. Розвиваються ускладнення, аж до зниження сексуальної функції. При зараження сифілісом клінічна картина через використання антибіотиків не видно, і його лікування починається з великим запізненням – підліток до виявлення захворювання є ом інфекції. Та й наслідки хвороби вже набагато серйозніше, ніж були б при зверненні до лікаря при перших ознаках захворювання. Для дівчаток гонорея ніколи не проходить безслідно, втім, як будь-яке інше венеричне захворювання. Так що треба пам’ятати, що самолікування небезпечно. А за спеціалізованою медичною допомогою краще звертатися в молодіжні консультації за місцем проживання – вони є вже майже у всіх районах міста – або в будь-який медичний заклад, в якому є фахівці, навчені спілкуватися і працювати саме з підлітками та молоддю.
«Зіпсований телефон»
Сумно,
але часто саме дорослі – вчителі та батьки – стають амі «шкідливої» інформації. Люди старшого покоління, на жаль, не завжди можуть спокійно пояснити, як слід користуватися презервативом і чому без нього не можна займатися сексом. У часи їхньої молодості слово «кондом» було лайливим. Медикаментозні засоби контрацепції вони, маючи стародавньої інформацією, вважають шкідливими для здоров’я. Звідси – велика кількість абортів серед дівчаток. Правда, все-таки в цій частині у нас є досягнення – число абортів скорочується; якщо в 1997 році в «Ювенте» було зроблено близько 2 тисяч абортів неповнолітнім, то тепер уже – вдвічі менше. Хочеться сподіватися, що не останню роль зіграла пропаганда безпечного сексу – сучасна молодь не соромиться слова «презерватив».
Підліткам дуже потрібна повна інформація про всі засоби контрацепції та поради фахівців щодо їх індивідуального підбору. Особливо якщо мова йде про протизаплідних таблетках – підліткам їх може призначити тільки лікар, поради подруги або однокласниці, якій сподобався модний препарат, не повинні мати значення. Таблетки призначаються дівчатам, у яких вже встановився менструальний цикл і які ведуть регулярне статеве життя з постійним партнером. Не варто приймати таблетки тим, хто не доріс до 150 см і важить 42-43 кг. Взагалі, для підліткової контрацепції, коли мова не йде про регулярні статеві стосунки, краще всього підходять презервативи. Секс в молодості непередбачуваний і імпульсивним, а презерватив завжди можна мати з собою в кишені або в сумочці. Недарма фахівці називають його молодіжним контрацептивом номер один – він доступний за ціною, що купується без дозволу батьків і рецепта лікаря, його придбання і використання легко приховати від дорослих.
Поради батьків уникнути вагітності, практикуючи перерваний статевий акт, насправді дуже шкідливі. З одного боку, вагітність у цих випадках все одно настає у 50 відсотках випадків, по-друге, виникає напруга, а слідом за ним і психологічні проблеми у молодої людини. Спринцювання, яке радить мама, взагалі не є способом контрацепції.
Світ сучасних підлітків загадковий і дорослим часто незрозумілий. Але це зовсім не означає, що краще самоусунутися від нього. «Страусина» політика батьків може привести до серйозних наслідків. І добре, якщо її результатом стане лише той факт, що дитина зробить своїх батьків молодими бабусею і дідусем. Головне, щоб при цьому і дочка (син), й онук залишалися здоровими.
Безкоштовний телефон довіри для підлітків: 251-00-33.
Записала Ірина Багликова
www.kzfspb.ru
