Ми провели аналіз факторів ризику (генетичних, перинатальних, клінічних, лабораторних та соціально-побутових) у дітей з різними наслідками БОС, мали дебют бронхіальної обструкції у ранньому віці. Значимість факторів ризику вивчали у 4-х груп дітей з різними наслідками БОС (гол. 3.3). Групою порівняння з’явилися практично здорові діти, які мають епізоди БОС в ранньому віці (4-я група). Результати дослідження представлені в таблиці 29.
Ми проаналізували результати бронхообструктивного синдрому дітей раннього віку у віддаленому катамнезе, зіставивши їх з сімейною схильністю до атопії.
Встановлено, що діти з БА та іншими ознаками атопії достовірно частіше мають обтяжену спадковість по алергічних захворювань в порівнянні зі здоровими дітьми з РБ: 79%випадках (34 дитини) при БА, у 77,2% (17 дітей) – при інших атопічних захворюваннях, у 12% (3детей) – при РБ і тільки у 1 здорової дитини (10%) в родоводі був випадок алергії (екзема у бабусі по лінії батька).
Наявність у матері патології вагітності відмічено приблизно з однаковою частотою у всіх групах, а патологія перинатального періоду зустрічалася достовірно частіше в групах дітей з БА, атопією і РБ порівняно з групою порівняння (58% — 54% — 60% — 30%) Однак, дослідженнями ряду авторів показано, що ускладнений перебіг вагітності і пологів є факторами розвитку багатьох захворювань у дітей раннього віку. Ми провели порівняльний аналіз даних материнського анамнезу в досліджуваних групах і порівняли отримані результати з частотою цих факторів ризику у здорових дітей та у дітей з іншими захворюваннями раннього дитинства: пієлонефрит, локалізованими гнійно-запальними захворюваннями (ЛГВЗ), сепсисом, гемолітичною хворобою новонароджених (ГБН) (Самсыгина Р. А.(1985), Зайцева О. В.(1993), Вашней Р.(1992)). Встановлено, що несприятливий перебіг вагітності та наявність ускладнень в пологах у матерів, діти яких перенесли пієлонефрит на першому році життя, мають місце в 60% випадків, ЛГВЗ — у 67%, сепсис – у 68%, ГБН – в 60 % випадків. В результаті було показано, що дані чинники ризику не є специфічними для захворювань органів дихання у дітей раннього віку, а характерні для всіх вивчених захворювань. Ймовірність розвитку тієї чи іншої патології залежить від сукупності генетичних, імунологічних, соціальних та інших факторів.
Серед інших особливостей раннього неонатального періоду ми вивчили середні показники маси тіла при народженні, які у всіх чотирьох групах суттєво не відрізнялися (M+m=3372±557,8; 3378±520,9; 3328,37±506,05; 3270+512,5 відповідно по групах).
Ми звернули увагу, що у 5 дітей з досліджуваної нами групи в ранньому неонатальному періоді застосовувалась ШВЛ. У всіх цих дітей відзначалося ранній розвиток БОС (до 1 року), з частим рецидивированием в ранньому віці. Наслідками БОС до теперішнього часу з’явилися БА у 2 дітей, РБ – у 2 і 1 дитина практично здорова. Клініко-функціональних ознак бронхолегеневої дисплазії не було встановлено ні у однієї дитини.
На ранньому штучному вигодовуванні перебувало 32% всіх дітей з БОС, причому діти, які сформували БА, були переведені на штучне вигодовування достовірно частіше.
Дебют БОС у віці до 1 року відзначався з однаковою частотою у всіх досліджуваних групах (18,6%, 18,1%, 16% і 20% відповідно), однак, повторні епізоди БОС у віці до 1 року мали місце тільки у 5 дітей 1 групи (11,6%) і у 1 дитини 3 групи (4%). Таким чином, рецидивуючий перебіг БОС у віці до 1 року достовірно частіше зустрічався у дітей з результатом в БА.
Ретроспективний аналіз історій хвороби показав, що тяжкість клінічного перебігу бронхообструкції не корелювала з результатом захворювання. Тяжкий перебіг гострого періоду (з дихальною недостатністю 1-2 ступеня) зустрічалось у 23,2% дітей 1 групи, у 22, 7% 2 групи, у 24% дітей 3 групи і у 20% хворих 4 групи.
Нам вдалося виділити деякі достовірно значущі клініко-лабораторні критерії БОС у дітей раннього віку залежно від результату захворювання. Так схильність до рецидивування бронхообструкції достовірно частіше зустрічалася в 1 і 3 групах, у цих дітей частіше відзначався нав’язливий нападоподібний кашель, у дітей 3 групи частіше відзначено поєднання бронхообструкції з синдромом гострого стенозуючого ларингіту. Еозинофілія периферичної крові була більш характерна для дітей 1 і 2 групи. Рентгенологічні ознаки емфіземи були характерні для дітей 1 та 3 груп, насамперед у дітей з рецидивуючим перебігом БОС.
Ми вивчили вплив супутніх алергічних захворювань на формування результатів бронхообструктивного синдрому дітей раннього віку. Встановлено, що ознаки харчової алергії, найчастіше проявляються шкірними змінами, в ранньому віці мали переважна більшість дітей, які надалі сформували БА та інші атопічні захворювання (88,3% та 81,8% відповідно), близько половини дітей з групи РБ (44%) і 30% здорових дітей. Причому в 1 і 2 групах перші прояви алергії відзначені в більш ранньому віці (M+m=1,5±0,1 місяців), у той час як у 3 групі — у віці 4,3±0,21 місяців, а в групі порівняння — у 4,48±0,72 місяця. Таким чином, наявність харчової алергії та атопічного дерматиту у дітей перших трьох років життя з БОС погіршує прогноз захворювання. Крім того, ранній розвиток атопическиго захворювання служить несприятливим критерієм результату БОС. Наше спостереження збігається з висновками міжнародного епідеміологічного дослідження, проведеного в рамках програми ЕТАС, в результаті якого було показано, що атопічний дерматит досить часто є маркером майбутнього розвитку респіраторної алергії і опосередкованим критерієм микроэкологической обстановки, в якій живе дитина з атопічною схильністю (59,251).
Ми проаналізували перебіг та наслідки БОС в залежності від проведених лікувальних і профілактичних заходів. Встановлено, що в дебюті захворювання всі діти отримували симптоматичне лікування ГРВІ, за показаннями – антибиотоки та інфузійну терапію. Бронхообструкцию купірували, в основному, еуфіліном. На тлі терапії симптоми бронхообструкції значно зменшувалися або зникали зовсім у дітей 1 групи на 5,3+2,1 добу, 2 групи – на 4,5 +1,8, 3 групи – на 4,7+1,8 і 4 групи – 3,8+1,3 добу від початку лікування. Таким чином, ми не виявили статистично значущої різниці в тривалості бронхолітичної терапії у дітей в залежності від результату БОС, однак, була тенденція до більш швидкому купіруванню симптомів бронхообструкції у дітей 4 групи.
При вивченні факторів ризику у віддаленому катамнезе ми не виявили достовірного впливу соціально-побутових і матеріальних умов на результати БОС у дітей раннього віку. Діти з соціально-благополучних сімей і діти з сімей з низьким достатком формували БА приблизно з однаковою частотою. На жаль, курці в сім’ях дітей всіх груп зустрічалися настільки часто, що нам не вдалося сформувати статистично достовірну групу порівняння.
Практично всі спостережувані діти були москвичами, тобто несприятливий екологічний фон супроводжував їм все життя. Однак більш 81,3% дітей, які сформували БА, жили в промислових районах міста або уздовж великих магістралей, в той час як аналогічні показники в інших групах становили відповідно 50%, 60% та 50% (р<0,01). Забруднення повітряного середовища внутрішніх приміщень також достовірно частіше відмічено у дітей 1 групи (88,4% проти 59%, 64%, 60%).
Таким чином, за даними нашого дослідження, діти з БОС, перенесеного в ранньому віці, є групою ризику по розвитку БА, яка формується більш ніж у 40% цих дітей. У п’ятої частини дітей з БОС в анамнезі надалі формуються інші форми атопічних захворювань, які протікають без симптомів бронхообструкції. Однак ці діти, безумовно, є угрожаемыми з розвитку БА в силу патогенетичної спільності цих захворювань. У дітей перших 2-х груп має місце обтяжена спадковість по алергічних захворювань і достовірно частіше спостерігається наявність харчової алергії та атопічного дерматиту, причому ранній розвиток супутнього атопічного захворювання у дітей перших трьох років життя погіршує прогноз результату БОС.
Патологія вагітності та пологів у матері не є специфічними факторами ризику для розвитку бронхообструкції, а характерні для багатьох захворювань дітей раннього віку. Ймовірність розвитку тієї чи іншої патології залежить від сукупності генетичних, імунологічних, соціальних та інших факторів. У той час як ШВЛ в неонатальному періоді та раннє штучне вигодовування погіршують прогноз БОС.
Курці зустрічалися в переважній кількості обстежених сімей, частота пасивного куріння у дітей всіх груп становила понад 80%. Несприятливі умови зовнішнього середовища і забрудненість повітря внутрішніх приміщень відзначені частіше в групі дітей, які сформували БА.
РБ за даними віддаленого катамнеза з’явився результатом БОС у 20-30% дітей. Причому РБ протікає, в переважній більшості випадків, з бронхообструкцией. Тільки 10% дітей з дебютом БОС у ранньому віці в подальшому не мали респіраторної патології або інших форм атопії. Причому ці діти, як правило, не мають обтяженого спадкового анамнезу за алергічним захворюванням і достовірно рідше, порівняно з дітьми інших досліджуваних груп, мали в ранньому дитинстві прояви харчової алергії та атопічного дерматиту.
Вивчаючи клініко-лабораторні показники БОС у дітей раннього віку ми встановили, що у хворих з БА в дебюті захворювання була схильність до рецидивування бронхообструкції, в гострий період турбував нав’язливий нападоподібний кашель, для аналізу периферичної крові була характерна еозинофілія, а рентгенологічно достовірно частіше виявлялися ознаки емфіземи. При обстеженні у віддаленому катамнезе було встановлено, що проведена терапія у хворих з БА не відповідала істинній тяжкості захворювання у 55,8% дітей, що зумовило неадекватність протизапальної терапії.
Діти, які сформували через 5-10 років РБ, в дебюті захворювання також мали схильність до рецидивування, у деяких дітей було відзначено поєднання бронхообструкції з синдромом гострого стенозуючого ларингіту, однак вони рідше мали алергічні захворювання в сім’ї та супутню атопічну патологію. Рентгенологічні ознаки емфіземи були характерні для дітей 3 групи, перш за все, з рецидивуючим перебігом БОС. Протирецидивного лікування діти цієї групи не отримували.
Для 4 групи дітей нам не вдалося виявити характерних, статистично значущих анамнестичних і клініко-лабораторних ознак, однак у цих дітей була тенденція до більш швидкому купіруванню симптомів БОС. Можна припустити, що БОС в ранньому віці у дітей 4 групи був обумовлений характером інфекційного збудника, що сприяє розвитку бронхообструкції.
Таким чином, результати нашого дослідження свідчать про те, що БОС у дітей раннього віку досить часто реалізується в БА, що узгоджується з даними літератури (13,56,108,247). Водночас, до цього часу не розроблені методи, достовірні з позицій доказової медицини, ранньої діагностики БА в дітей перших трьох років життя з БОС. Відомо, що БА є мультифакторіальних захворювання. Нами зроблена спроба, вивчивши розвиток, перебіг, віддалені результати БОС, виділити групу факторів, що сприяють формуванню БА у дітей з БОС. Однак численність цих факторів, відсутність відомостей про їх інформативності змусили нас звернутися до визначення прогностичних критеріїв шляхом побудови математичної моделі. Результати цього дослідження представлені в главі 7.
У теж час ми вважали за необхідне провести аналіз факторів, що визначають перебіг і прогноз БА у дітей. З цією метою ми вивчили особливості перебігу БА на фоні стандартних схем комплексної терапії.
