«Остеохондроз хребта»,
Жульева Н.М, Бадзгарадзе Ю. Д., Жульева С. Н.
М’язова робота включає в себе статичну і динамічну діяльність. При статичній (ізометричної) роботі м’яз тільки напружується, не змінюючи своєї довжини. В результаті – руху в суглобі, над яким перекинута ця м’яз, не відбувається. Цей вид м’язової роботи дозволяє створити стабілізацію певної пози тіла, наприклад, для збереження вертикального положення. При динамічній роботі м’яз змінює свою довжину, в результаті чого відбувається взаимоперемещение частин тіла. Враховуючи різну участь м’язів у виконанні того чи іншого руху, за фізіологічною взаємин виділяють як м’язи-антагоністи, так і м’язи-синергісти. Такий поділ умовно, так як функції м’язів можуть чергуватися, підкоряючись феномену реципрокности, а це, в свою чергу, забезпечує плавне вчинення складних рухів, узгоджених в дії між різними м’язовими групами.
М’язи поділяються на односкладні і многосуставние. Встановлено, що поперечно-смугасті м’язи при своєму скороченні коротшають приблизно на 50% і можуть бути розтягнуті у півтора рази більше своєї довжини (Бонєв К. с соавт., 1978). Для односуставных м’язів цих властивостей еластичності цілком достатньо, щоб здійснювати повний обсяг рухів у цьому суглобі. Що стосується многосуставных м’язів, то вони відносно коротше і не можуть забезпечити повний обсяг рухів у всіх суглобах, над якими вони перекинуті.
Експериментально та клінічно доведено особливу участь многосуставных м’язів м’язової координації, у формуванні рухового стереотипу. При ураженні цих м’язів (як це має місце при вертеброгенних захворюваннях нервової системи, коли відбувається рефлекторний дефанс певних м’язових структур) виникають миоадаптивные порушення: зміни пози, неадекватний розподіл навантаження на опорно-руховий апарат (Попелянский Я. Ю., 1972, 1983; Веселовський В. П. Із співавт., 1976, 1982 та ін) з подальшим залученням нових ланок патогенезу і формуванням своєрідного клінічного комплексу захворювання.
Для детального дослідження м’язів необхідно тонке знання не тільки місць їх прикріплення, але і функціонального призначення м’язи або певної групи м’язів. За характером здійснення тестового руху для кожного м’яза, по опору, яке при цьому долається, можна судити про силу, стан і функціональні можливості досліджуваних м’язів. Причому зусилля дослідника не повинно бути великим, м’язи необхідно досліджувати симетрично на здоровій та хворій стороні.
Функція м’язів і їх іннервація
Рух
|
М’яз
|
Нерви іннервують
|
Спинальний сегмент
|
Шия
|
|||
Нахил голови вперед |
M. longus capitis M. longus colli M. rectus cap. ant. M. rectus cap. Lat. |
Nn. spin. C I-V Nn. spin. C III-VI Nn. spin. C I-II N. spin. C I |
C 1-5 C 3-8 C 1-2 C 1 |
Нахил голови назад | Mm. transverso-occipit
M. rect. capitis M. sternocleido mastoideus |
Nn. spin. C I-VIII
N. spin. C I N. accessories Nn. spin. C II-III Nn. spin. C I-VI |
C 1-4
C 1 XI n. C 2-3 C 1-6 |
Нахил голови в бік | M. longus colli
Mn. scaleni M. rectus cap. ant. |
Nn. spin. C III-VI
Nn.spin.CIII-VIII Nn. spin. C I-II |
C 3-8
C 3-8 C 1-2 |
Поворот голови
бік |
M. oblig. capitis inf.
тієї ж сторони M. oblig. capitjis sup. противополож, сторони M. sternocleido mastoideus противополож, сторони Mm. scaleni Mm. recti capitis одн. ст. M. splenius M. transverso-occipitalis |
Nn. spin. C I-II
N. spin. C I N. assessorius Nn. spin. C II-III
Nn.spin.CIII-VIII N. spin. C I Nn. spin. C I-VIII Nn. spin. C I-VIII |
C 1-2
C 1 XI n. C 2-3 C 3-8 C 1 C 1-6 C 1-8 |
Рука
|
|||
Підняття плеча | M. trapezius
M. levator scapulae |
N. assessorius
Nn. spin. C III-IV N. dorsalis scapulae Nn. spin. C III-V |
XI n.
C 2-4 C 3-5 C 3-5 |
Підняття руки
до горизонталі |
M. deltoideus | N. axillaris | C 5-6 |
Підняття руки
вище горизонталі |
M. trapezius
M. serratus ant. |
N. assessorius
Nn. spin. C II-IV N. thorac. long. |
XI n.
C 2-4 C 5-7 |
Активне опускання
руки |
M. pectoralis maj. | Nn. thorac. ventr. | C 5 — D 1 |
Зовнішня ротація
плеча |
M. deltoideus
M. infraspinatus M. teres minor |
N. axillaris
N. suprascapularis N. axillaris |
C 5-6
C 5-6 C 5-6 |
Внутрішня ротація
плеча |
M. deltoideus
M. subscapularis M. teres maj. M. lattisimus dorsi M. coracobrachialis M. pectoralis maj. |
N. axillaris
N. subscapularis N. subscapularis N. thoracodors. N. musculocutan. Nn. thorac. ventr |
C 5-6
C 5-6 C 5-6 C 6-8 C 6-7 C 5 — D 1 |
Відведення руки | M. deltoideus
M. supraspinatus M. coracobrachialis |
N. axillaris
N. suprascap. N. musculocut. |
C 5-6
C 5 C 6-7 |
Приведення руки | M. deltoideus
M. pectoralis maj. M. lattisimus dorsi |
N. axillaries
N. thorac. Ventr N. thoracodors. |
C 5-6
C 5 — D 1 C 6-8 |
Функція м’язів тулуба і їх іннервація
Рух
|
М’яз
|
Нерви іннервують
|
Спинальний сегмент
|
Тулуб
|
|||
Згинання тулуба вперед |
M. rectus abdominis M. obliq. int. abdom. M. obliq. ext. abdom.
|
Nn. spin. D VI-XII Nn. spin. D VII-XII Nn. spin. D V-XII |
D 6-L 1 D 8-12/L1 D 8-12/L1 |
Згинання тулуба в бік |
M. obliq. ext. abdom. M. obliq. int. abdom. тієї ж сторони M. quadrat. lumbor. M. erector trunci Mm. transversocost. |
Nn. spin. D V-XII Nn. spin. D VIII-XII Nn. spin. D XII-L III Nn. spin. C IS I Nn. spin. C VIII-XI D |
D 5-12/L1 D 8-12/L1 D 12-L3 C1-S3 C8-D11 |
Розгинання хребта |
M. erector trunci Mm. transversocost. |
Nn. spin. C IS I Nn. spin. C VIII-XI D |
C1-S3 C8-D11 |
Обертання тулубом |
Mm. transversocost. Mm. obliq. ext. abd. M. obliq. int. abd. іншого боку M. erector trunci |
Nn. spin. C VIII-XI D Nn. spin. D V-L I Nn. spin. D VIII-L I
Nn. spin. C IS I |
C8-D11 D5-L1 D8-L1 C1-SI |
Черевний прес
|
Всі черевні м’язи | Nn. spin. D V-L III | D5-L3 |
Дихання |
Mn. intercost. ext. Mn. intercost. int Mn. subcostales M. transv. thorac. M. transv. abdom. M. serrat. post. sup. M. serrat. post. inf. Diaphragma |
Nn. spin. D I-XI Nn. spin. D I-XI Nn. spin. D I-XI Nn. spin. D III-VI Nn. spin. D VIII-L II Nn. spin. C VIII-IV D Nn. spin. D IX-XII N. phrenicus |
D 1-12 D 1-12 D 1-11 D 3-4 D 7 – L I C 8 – D 4 D 9-12 C 3-5 |