ДИВЕРТИКУЛЕЗ ТОВСТОЇ КИШКИ. Виникнення дивертикулів пов’язують з тривалим підвищенням сегментарного тиску в дистальних відділах ободової кишки в результаті регуляторних порушень моторної функції на тлі найчастіше вікових дистрофічних змін сполучнотканинних і м’язових елементів кишкової стінки.
Застій калових мас в дивертикулах призводить до травмування слизової оболонки, розвитку запального процесу (дивертикуліт), що поширюється на прилеглу частину стінки кишки і на навколишні органи. Дивертикуліт може супроводжуватися виразкою слизової оболонки (кровотеча) або перфорацією дивертикула. Наслідком цього можуть бути перитоніт (місцевий або розлитої), запальні інфільтрати навколо кишки. При стиханні гострого запалення утворюються масивні рубцеві зміни тканин, що зумовлюють виникнення стриктури кишки.
Симптоми, перебіг. Дивертикулез може довго не мати клінічних проявів або протікати під виглядом коліту (нестійкий стілець, біль по ходу лівої половини товстої кишки); можливо сильна кровотеча. При гострому дивертикуліті спостерігаються різка біль, перитонеальні явища, болючі інфільтрати переважно в лівій половині живота, підвищення температури тіла, озноб, нерідко дизурія (залучення сечового міхура в запальний інфільтрат або освіта внутрішнього свища внаслідок перфорації дивертикула і розплавлення стінки сечового міхура).
Діагноз утруднений. З безсумнівністю дивертикулез встановлюють зазвичай при ірігоскопії, а також при колоноскопії. Найчастіше дивертикульоз уражається сигмовидна кишка. Гострий дивертикуліт і перфорації дивертикулів розпізнають імовірно локалізації болі в лівій половині живота у зіставленні з ознаками хронічного коліту. У цих випадках необхідні госпіталізація і спостереження хірурга. Гострі явища при дивертикульозі схильні до рецидивування.
Лікування переважно консервативне і спрямоване на нормалізацію стільця і зняття спастичних і запальних змін товстої кишки (див. коліт, печиво). При кровотечах з дивертикулів показана гемостатична терапія; операція, яка можлива лише у випадках профузних кишкових кровотеч. При гострому дивертикуліті з утворенням запальних інфільтратів проводять консервативне лікування в умовах стаціонару (постільний режим, безшлакова дієта, холод на ділянку інфільтрату, антибіотики). Перфорації дивертикулів з розвитком розлитого перитоніту, а також рубцеві звуження кишки і явища непрохідності вимагають хірургічного лікування. Крім того, операція показана при дивертикульозі з вираженим та стійким больовим синдромом.
Прогноз у більшості хворих сприятливий для життя, але захворювання завжди прогресує і у певної частини хворих призводить до серйозних і навіть небезпечних для життя ускладнень. Хірургічне втручання часто супроводжується ускладненнями.
