|
Категорія |
АТ систолічний (мм рт. ст.) |
АТ діастолічний (мм рт. ст.) |
|
Оптимальне ПЕКЛО |
<120 |
<80 |
|
Нормальний АТ |
120-129 |
80-84 |
|
Прикордонне ПЕКЛО |
130-139 |
85-89 |
|
Артеріальна гіпертонія: — стадія I (м’яка) — стадія II (помірна) — стадія III (важка) |
140-159 160-179 >180 |
90-99 100-109 >110 |
|
Ізольована систолічна гіпертонія |
>140 |
<90 |
|
Прикордонна систолічна |
140-149 |
<90 |
Класифікація артеріальної гіпертонії за рівнем артеріального тиску (ВООЗ, 1999)
Методи виявлення артеріальної гіпертонії
Обов’язкові
Разове вимірювання АТ за методом Короткова:
• після не менше 5 хвилин відпочинку пацієнта і не раніше, ніж через 1 годину після вживання кави або куріння;
• у положенні сидячи з опорою спини, манжетка на рівні серця;
• нагнітання повітря в манжету швидко до рівня, що перевищує зникнення тонів Короткова приблизно на 20 мм рт. ст. Швидкість зниження — близько 2 мм рт. ст. в секунду;
• вимірювання не менше 3-х разів з інтервалом 2 хв. Оцінюють середнє значення всіх вимірювань.
Додаткові
Добове моніторування АТ
• В нормі — двофазний ритм АТ (нічне зниження).
• Добовий індекс (СІ)
Типи добових кривих (в залежності від величини СІ
|
Тип кривої |
СІ |
Прогноз |
|
«Діппер» |
10-20% |
сприятливий прогноз |
|
«Нон-діппер» «Найт-пікер» |
<10% <0 |
ризик серцево-судинних ускладнень |
|
«Овер-діппер» |
>20% |
ризик гіпоперфузії серця і головного мозку вночі |
Цільове АТ при цукровому діабеті
Рівень АТ:
• цукровий діабет (неускладнений перебіг) — < 130/ 80 мм рт. ст.;
• цукровий діабет і діабетична нефропатія на стадії протеїнурії або хронічної ниркової недостатності — < 125/75 мм рт. ст.
Рівень АТ > 130/ 80 мм рт. ст. в поєднанні з цукровим діабетом несе в собі ВИСОКИЙ РИЗИК розвитку судинних ускладнень (нефропатії, ретинопатії, макроангиопатий) і вимагає обов’язкової медикаментозної корекції.
Нефармакологічні методи корекції АТ
• Обмеження вживання кухонної солі до 3 г/ добу (їжу не солити).
• Зниження маси тіла ( при ІМТ > 25 кг/м2).
• Помірне вживання алкоголю ( не більше 20 г/добу в перерахунку на спирт).
Сучасні групи антигіпертензивних препаратів
|
Група |
Препарати |
|
Діуретики • тіазидні • петльові • тиазидоподобные • калійзберігаючі |
гіпотіазид фуросемід, лазикс індапамід (арифон) верошпірон, альдактон |
|
?-блокатори • неселективні
• кардіоселективні |
пропранолол (анаприлін), окспренолол (тразікор), надолол (коргард) атенолол (атенол), метопролол (беталок), небіволол (небилет), бісопролол (конкор) |
|
a-блокатори |
кардура, минипресс |
|
Антагоністи Са • дигидропиридиновые
• недигидропиридиновые |
ніфедипін(коринфар, осмоадалат), фелодипін (плендил), амлодипін (норваск), лацидипін (лаципил) верапаміл (изоптин SR), дилтіазем (алтиазем РР) |
|
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) |
каптоприл (капотен), еналаприл (ренитек, эднит, енап), периндоприл (престариум), раміприл (тритаце), фосиноприл (моноприл), квинаприл (аккупро), трандолаприл (гоптен) |
|
Антагоністи рецепторів ангиотензиновых |
лосартан (козаар), валсартан (диован), ірбесартан (апровель), телмисартан (микардис) |
|
Препарати центральної дії • агоністи a2 -рецепторів • агоністи I2-рецепторів тимидазолиновых |
клонідин (клофелін), метилдофа (допегіт) моксонідин (цинт, физиотенз), рилменідин (альбарел) |
Порівняльна характеристика антигіпертензивних препаратів щодо їх органопротективного ефекту при СД
|
Група препаратів |
Кардиопротективный ефект |
Нефропротективный ефект |
|
Діуретики |
+++ |
+/- |
|
?-блокатори |
+++ |
++ |
|
а-блокатори |
+ |
+/- |
|
Антагоністи Са (дигідропіридини) продовженої дії |
+++ |
+/- |
|
Антагоністи Са (недигидропиридины) продовженої дії |
++ |
+++ |
|
Інгібітори АПФ |
+++ |
+++ |
|
Антагоністи ангиотен-зиновых рецепторів |
++ |
++ |
|
Препарати центральної дії |
++ |
+ |
+++ — виражений ефект ++ -помірний ефект + — слабо виражений ефект
Схема вибору антигіпертензивної терапії у хворих на ЦД
