Цукровий діабет і артеріальна гіпертонія

Категорія

АТ систолічний

(мм рт. ст.)

АТ діастолічний (мм рт. ст.)

Оптимальне ПЕКЛО

<120

<80

Нормальний АТ

120-129

80-84

Прикордонне ПЕКЛО

130-139

85-89

Артеріальна гіпертонія: — стадія I (м’яка) — стадія II (помірна) — стадія III (важка)

140-159 160-179 >180

90-99 100-109 >110

Ізольована систолічна гіпертонія

>140

<90

Прикордонна систолічна

140-149

<90

Класифікація артеріальної гіпертонії за рівнем артеріального тиску (ВООЗ, 1999)

Методи виявлення артеріальної гіпертонії

Обов’язкові

Разове вимірювання АТ за методом Короткова:

після не менше 5 хвилин відпочинку пацієнта і не раніше, ніж через 1 годину після вживання кави або куріння;

• у положенні сидячи з опорою спини, манжетка на рівні серця;

• нагнітання повітря в манжету швидко до рівня, що перевищує зникнення тонів Короткова приблизно на 20 мм рт. ст. Швидкість зниження — близько 2 мм рт. ст. в секунду;

• вимірювання не менше 3-х разів з інтервалом 2 хв. Оцінюють середнє значення всіх вимірювань.

Додаткові

Добове моніторування АТ

В нормі — двофазний ритм АТ (нічне зниження).

• Добовий індекс (СІ)

 

 

Типи добових кривих (в залежності від величини СІ

Тип кривої

СІ

Прогноз

«Діппер»

10-20%

сприятливий прогноз

«Нон-діппер» «Найт-пікер»

<10% <0

ризик серцево-судинних ускладнень

«Овер-діппер»

>20%

ризик гіпоперфузії серця і головного мозку вночі

Цільове АТ при цукровому діабеті

Рівень АТ:

цукровий діабет (неускладнений перебіг) — < 130/ 80 мм рт. ст.;

• цукровий діабет і діабетична нефропатія на стадії протеїнурії або хронічної ниркової недостатності — < 125/75 мм рт. ст.

Рівень АТ > 130/ 80 мм рт. ст. в поєднанні з цукровим діабетом несе в собі ВИСОКИЙ РИЗИК розвитку судинних ускладнень (нефропатії, ретинопатії, макроангиопатий) і вимагає обов’язкової медикаментозної корекції.

Нефармакологічні методи корекції АТ

• Обмеження вживання кухонної солі до 3 г/ добу (їжу не солити).

• Зниження маси тіла ( при ІМТ > 25 кг/м2).

• Помірне вживання алкоголю ( не більше 20 г/добу в перерахунку на спирт).

Сучасні групи антигіпертензивних препаратів

Група

Препарати

Діуретики

• тіазидні

• петльові

• тиазидоподобные

• калійзберігаючі

 

гіпотіазид

фуросемід, лазикс

індапамід (арифон)

верошпірон, альдактон

?-блокатори

• неселективні

 

• кардіоселективні

 

пропранолол (анаприлін), окспренолол (тразікор), надолол (коргард) атенолол (атенол), метопролол (беталок), небіволол (небилет), бісопролол (конкор)

a-блокатори

кардура, минипресс

Антагоністи Са

• дигидропиридиновые

 

 

• недигидропиридиновые

 

ніфедипін(коринфар, осмоадалат), фелодипін (плендил), амлодипін (норваск), лацидипін (лаципил)

верапаміл (изоптин SR), дилтіазем (алтиазем РР)

Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ)

каптоприл (капотен), еналаприл (ренитек, эднит, енап), периндоприл (престариум), раміприл (тритаце), фосиноприл (моноприл), квинаприл (аккупро), трандолаприл (гоптен)

Антагоністи рецепторів ангиотензиновых

лосартан (козаар), валсартан (диован), ірбесартан (апровель), телмисартан (микардис)

Препарати центральної дії

• агоністи a2 -рецепторів

• агоністи I2-рецепторів тимидазолиновых

клонідин (клофелін), метилдофа (допегіт) моксонідин (цинт, физиотенз), рилменідин (альбарел)

Порівняльна характеристика антигіпертензивних препаратів щодо їх органопротективного ефекту при СД

Група препаратів

Кардиопротективный ефект

Нефропротективный ефект

Діуретики

+++

+/-

?-блокатори

+++

++

а-блокатори

+

+/-

Антагоністи Са (дигідропіридини) продовженої дії

+++

+/-

Антагоністи Са (недигидропиридины) продовженої дії

++

+++

Інгібітори АПФ

+++

+++

Антагоністи ангиотен-зиновых рецепторів

++

++

Препарати центральної дії

++

+

+++ — виражений ефект ++ -помірний ефект + — слабо виражений ефект

Схема вибору антигіпертензивної терапії у хворих на ЦД

ВАМ ТАКОЖ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ