Прокінетик нового покоління, відрізняється від метоклопраміду та домперидону за механізмом дії і клінічними ефектами.
Фармакодинаміка
На відміну від метоклопраміду та домперидону не впливає ні на центральні ні на периферичні допамінові рецептори. Викликає посилене вивільнення ацетилхоліну у закінченнях постгангліонарних м’язово-кишкового сплетення (нейронні сплетення м’язової оболонки стравоходу, шлунка, кишечника) за рахунок активації серотонінових 5-НТ4 і блокади 5-НТ3 рецепторів.
Стимулює моторику стравоходу, поліпшуючи тим самим стравохідний кліренс. Підвищує (причому, в більшій мірі, ніж метоклопрамід) тонус нижнього стравохідного сфінктера, значно зменшуючи частоту епізодів гастроезофагального рефлюксу^ і їх сумарну тривалість. Препарат посилює скорочувальну активність шлунка та 12-палої кишки, прискорює евакуацію з шлунку, усуває дуоденогастральний рефлюкс жовчі, сприяє кращій координованості моторики антрального відділу шлунка і 12-палої кишки. Крім того, цизаприд підвищує скоротливу функцію жовчного міхура, посилює моторику тонкої і товстої кишки. Саме виражений стимулюючий вплив на моторику товстої кишки є важливою перевагою цизаприду, що виділяють його серед інших прокінетиків.
Фармакокінетика
При прийомі всередину цизаприд швидко всмоктується і починає діяти через 30-60 хв. Максимальна концентрація в крові досягається через 1-1,5 ч. Біодоступність 35-40%. Зв’язується з білками плазми на 97,5-98%. Метаболізується в печінці, причому має місце і пресистемный метаболізм. Виводиться (в рівній мірі) через нирки та кишечник. Менше 10% виводиться в незмінному вигляді. Період напіввиведення — 10 ч.
Небажаніреакції
Найбільш часто відзначається діарея, яка є, швидше, надмірним проявом основного дії препарату. У рідкісних випадках головні болі, спастичні болі в животі (менш ніж у 3%).
Цизаприд не викликає екстрапірамідних розладів і не підвищує рівень пролактину в крові.
Можливе підвищення концентрації печінкових ферментів (АСТ, АЛТ, лужної фосфатази, ЛДГ), розвиток тромбоцитопенії, гранулоцитопенії, панцитопенії.
Лікарськівзаємодії
Вкрай важливо пам’ятати про здібності цизаприду викликати подовженняінтервалуQTі провокувати шлуночкові, нерідко фатальні порушення ритму. Синдром подовженого інтервалу QT являє собою поєднання збільшення тривалості інтервалу QT і загрозливих для життя поліморфних шлуночкових тахікардії, як правило, виникають при емоційному чи фізичному напруженні.
В першу чергу синдром подовженого інтервалу QT виникає при спільному використанні з цизапридом препаратів, що інгібують активність ізоферменту системи цитохрому Р450 ЗА4, за рахунок якого здійснюється метаболізм цизаприду. До таких препаратів належать кларитроміцин, еритроміцин, тролеандомицин, нефазадон, флуконазол, ітраконазол, кетоконазол, міконазол, індинавір, ритонавір. Цисаприд протипоказаний для застосування у поєднанні з будь-яким извышеперчисленных препаратів. Він також не рекомендується для застосування у осіб з подовженням інтервалу QT в анамнезі.
Неприпустимо паралельне використання препаратів володіють здатністю самостійно подовжувати інтервал QT, таких як антиаритмічні препарати I класу (хінідин та ін), III класу (аміодарон та ін), бета-блокатори (пропранолол та ін), психотропні препарати (амітриптилін, іміпрамін, пімозид, тріфтазін), астемізол, терфенадин, астемізол, бепридил, спарфлоксацин, сальбутамол, фенотерол, тербуталін, фентоламін, фуросемід.
Антихолінергічні препарати і опіоїдні анальгетики послаблюють дію цизаприду.
У зв’язку з можливістю розвитку важких порушень ритму при використанні цизаприду в даний час він заборонений до застосування в 14 країнах світу, серед яких США, Великобританія, Німеччина, Японія, Філіппіни, ОАЕ та ін
Попередження
Цизаприд протипоказаний пацієнтам з нирковою недостатністю, шлуночковими порушеннями ритму, атріовентрикулярною блокадою II-III ступеня, дисфункцією синусового вузла, ішемічною хворобою серця, застійною серцевою недостатністю, некорректированными електролітними порушеннями (гіпокаліємія, гіпомагніємія), дихальною недостатністю, шлунково-кишковими кровотечами, механічною кишковою непрохідністю, перфорацією кишечника або шлунка.
У період лікування цизапридом не можна вживати грейпфрутовий сік, який гальмує його інактивацію в печінці і підвищує концентрацію в крові.
Свідчення
Цизаприд використовується при гастроезофагальній рефлюксної хвороби, при функціональних диспепсіях, при ідіопатичному, діабетичному та постваготомическом гастропарезе, при дисфункції сфінктера Одді після холецистектомії. Препарат ефективний при хронічних ідіопатичних запорах (синдром подразненої товстої кишки), а також при синдромі кишкової псевдообструкции, який може розвиватися на тлі діабетичної полінейропатії, системної склеродермії, м’язової дистрофії Може використовуватися для профілактики холелітіазу при тривалому застосуванні соматостатину (наприклад, при акромегалії).
Дозування
Дорослі
Всередину — 5-10 мг кожні 6-8 год за 15-30 хв до їжі і на ніч.
Діти
Всередину: 2 міс.-1 рік — 0,15-0,3 мг/кг кожні 8-12 год, 1-5 років — 2,5 мг кожні 8-12 год, 6-12 років -5 мг кожні 8-12 год, старше 12 років – 5-10 мг кожні 8 ч.
Формивипуску
Таблетки по 0,01 г; суспензія, 1 мг/мл
