Еклампсія у вагітних – тяжкий ступінь токсикозу, що характеризується нападами судом, після чого настає коматозний стан. У складних випадках кома настає без попередніх судом.
Подібне явище може викликати смерть вагітної і плоду, якщо не вжити відповідних заходів.
Особливості стану
Що це таке – еклампсія у жінок, які виношують плід? Терміном позначають пізню форму гестозу, при якій різко підвищується рівень кров’яного тиску і порушується діяльність центральної нервової системи.
Клінічна картина відхилення стрімко розвивається, а її наслідки можуть мати непередбачуваний характер. Еклампсія розвивається в період вагітності, в пологах або після розродження.
Гестоз виникає на останньому етапі вагітності, з двадцять шостого тижня. Передумовами для такого явища, провокуючого еклампсію, виступають виражені ранні токсикози, а також наявні у жінки захворювання внутрішніх органів хронічного характеру.
Виникнувши вперше під час вагітності, еклампсія здатна продовжуватися в процесі пологів – так само, як і еклампсія породіль може продовжитися вже після народження на світ дитини.
При виношуванні плоду частота випадків такого відхилення становить близько 50%, при пологах – 20%, після пологів – 35%.
Небезпека стану полягає у високому ризику таких важких ускладнень, як набряк легенів, крововилив у головний мозок, недостатність нирок і печінки, загибель плода, летальний результат матері.
Причини
На розвиток цієї важкої форми гестозу впливають такі причини:
- нефропатія, яку не вдається контролювати за допомогою терапії;
- недотримання режиму дня та харчування;
- прийом алкоголю, паління;
- вік первородящей (занадто юний, або навпаки, після 35 років);
- підвищений артеріальний тиск;
- ревматоїдний артрит;
- ожиріння;
- еклампсії вагітної, присутні в сімейному анамнезі;
- системний червоний вовчак;
- гастрит;
- хронічні патології серцево-судинної системи;
- цукровий діабет;
- гломерулонефрит;
- багатоплідність;
- хронічні інфекційні процеси в період вагітності;
- порушення водно-сольового балансу в організмі;
- часовий інтервал між пологами, становить 10 і більше років;
- важкі токсикози при попередній вагітності.
Також у групі ризику ті, хто народжував 3 і більше рази.
Клінічні форми
Існують 3 основні форми еклампсії вагітних, кожна з яких характеризується особливими симптомами.
Розрізняють наступні види даного відхилення:
- типова. Спостерігаються значні набряки тканин шкіри і внутрішніх органів, підвищується внутрішньочерепний тиск, розвивається гіпертонія;
- атипова. Виникає найчастіше у разі тривалих пологів. Характерна в цьому випадку клініка – набряк головного мозку, підвищення внутрішньочерепного тиску;
- уремічна форма. В основі еклампсії даного виду – нефрит, від якого жінка страждала до зачаття дитини або який розвинувся вже в період вагітності. Набряки в даному випадку відсутні, але рідина може накопичуватися в надмірних кількостях в грудній і черевній порожнинах.
Будь-який різновид даного відхилення загрожує здоров’ю та життю матері і майбутньої дитини.
Симптоматика
Симптоми патології у вагітних виражаються в наступному:
- підвищення рівня кров’яного тиску;
- судоми;
- загальна слабкість;
- зменшення об’єму сечі, що виділяється;
- шум у вухах;
- порушення сну;
- дратівливість і забудькуватість;
- постійне відчуття нудоти;
- короткочасні втрати свідомості;
- блювання;
- зниження гостроти зору;
- поява яскравих спалахів перед очима.
Розвитку еклампсії передує період прееклампсії. При цьому жінка відчуває виражену головний біль, біль з правого боку в області підребер’я.
Судоми при зазначеному стані проявляються наступним чином: спочатку спостерігається дрібне скорочення м’язів обличчя, потім виникає спазм скелетної мускулатури. Заключний етап – генералізовані конвульсії, які поширюються на м’язи тулуба та кінцівки.
Припадок може відбутися лише раз або повторюватися. Він супроводжується появою піни з рота, розширенням зіниць, болем у животі.
Діагностика
Щоб попередити напад і виявити порушення, призначають проведення наступних діагностичних досліджень:
- аналіз крові для оцінки рівня гемоглобіну та вмісту тромбоцитів, а також визначення гематокриту;
- аналіз сечі на вміст білка;
- електрокардіограма;
- вимірювання показників кров’яного тиску;
- ультразвукове дослідження плода;
- біохімічний аналіз крові;
- коагулограма.
Після виявлення ознак, які вказують на схильність до еклампсії, проводять необхідні заходи.
Підходи до лікування
Перш за все, слід ознайомитися з правилами невідкладної допомоги при нападі, викликаному гестозом.
За таких умов необхідно:
- негайно викликати фахівців швидкої допомоги;
- перевернути постраждалу на бік, щоб виключити ризик асфіксії блювотними масами;
- перемістити вагітну на м’яку поверхню, щоб при неконтрольованих подергиваниях рук і ніг вона не отримала важкі травми;
- зафіксувати мову, щоб виключити ризик його западання в порожнину глотки.
Прибулі фахівці подають кисень через маску під час нападу, а після завершення судом за допомогою відсмоктування очищають ротову і носову порожнину, а також гортань, від блювотних мас, слизу.
Медикаментозна терапія
Щоб запобігти повторний судомний напад, внутрішньовенно вводять розчин магнезії.
Лікування включає такі заходи, як:
- купірування судом;
- зниження показників артеріального тиску;
- усунення набряклості.
Щоб купірувати судоми, призначають такі препарати:
- засоби екстреного впливу при нападах (розчин магнезії);
- засоби підтримання терапії (Фулсед, Андаксин);
- препарати, які роблять заспокійливий ефект більш вираженим (Гліцин).
Для зниження показників кров’яного тиску призначають засоби екстреного впливу (Нифедилин), а також препарати для підтримуючої терапії (Метилдопа).
Щоб запобігти ризик розвитку ускладнення, вагітним, які входять у групу ризику, слід від початку вагітності і до двадцятого тижня приймати Аспірин, а протягом вагітності – препарати кальцію.
Висновок
Еклампсія – небезпечний стан, що виявляється в різкому підвищенні тиску і викликає ряд характерних змін в організмі. Якщо не вжити заходів, життя і здоров’я матері і плоду залишаються під загрозою.
