Люди — соціальні тварини. І нам життєво необхідно говорити один з одним, щоб відчувати себе добре. Інша справа, що комусь більше, а комусь менше. Якщо вам хоча б раз здавалося, що ви втомили співрозмовника своїми розмовами, і якщо ви не один раз були в ситуації, коли очевидно пора було помовчати, але ви продовжували говорити, то цей текст спеціально для вас.
Коли це стає проблемою? Відповідають фахівці.
Алі Матті, доктор філософії з Колумбійського університету, коментує Refinery29, що люди схильні говорити занадто багато тоді, коли їм не дуже зручно в соціальній обстановці, так що є необхідність це незручність компенсувати. Причому, відбувається це несвідомо.
«Іноді ви можете не усвідомлювати, що дійсно говорите занадто багато, — пояснює Матті. — Це трапляється досить часто, особливо якщо людина розповідає про те, що по-справжньому любить. І думає, що інші люди теж люблять це. Але, цілком можливо, немає».
Доктор Матті додає, що підказки виявити не завжди просто, так що базікає людина не завжди розуміє, що співрозмовник не дуже зацікавлений у тому, про що йде мова.
Крім того, люди часто починають говорити, щоб приховати незграбне мовчання. «Є ймовірність, що ваш співрозмовник чимось засмучений або стурбований, і тому мовчить. Ви відчуваєте себе незатишно в цьому мовчанні, а тому починаєте базікати ні про що і про все відразу, навіть якщо в принципі не схильні так чинити».
Будемо справедливі, балакучість — не найгірше, що є в цьому світі.
Зазвичай це відбувається без злого умислу, але якщо ви дійсно турбуєтеся, чи не виглядає це неввічливо, варто просто запитати. «Я не надто багато розмовляю?» або «Вибач, я сьогодні так багато балакаю» цілком підійде, щоб зрозуміти, як до цього ставляться.
Якщо вам незручно питати прямо, експерт радить спробувати оцінити свою балаканину виходячи з того, як на неї реагує людина, з якою ви говорите. Він зберігає зоровий контакт? Задає питання? Коментує те, про що ви говорите?
Коли ви сумніваєтеся в доцільності того, що відбувається, можна також зробити перерву, давши іншій людині час і простір для того, щоб висловитися. Ну, а далі — дивитися по ситуації.
