Інфекції, що передаються статевим шляхом – масштабна проблема людства, яку не в силах зупинити жоден учений.
Поки існують статеві зв’язки, захворювання будуть поширюватися, а це вимагає застосування ефективних препаратів, що сприяють придушенню патогенів та зниження ризику ускладнень. За основу терапії при статевих інфекціях взяті антибіотики.
Особливості ІПСШ та профілактика зараження
Передача інфекційних патогенів відбувається вагінальним, оральним, анальним шляхом. Крім того, мікроорганізми, що провокують ІПСШ, поширюються і при переливанні крові, а також при пересадці тканин від хворої людини здоровій. Існує неонатальний шлях передачі – від матері дитині під час вагітності та пологів.
При наявності ІПСШ можуть бути відсутні явно виражені симптоми протягом кількох років від зараження. Активізація інфекції відбувається під впливом провокуючого фактора, особливо, при ослабленні захисної функції організму.
До характерних симптомів відносять виділення із статевих органів патологічного ексудату, формування генітальних виразок, ерозій, наявність больового синдрому.
Запобігти такі ускладнення можна, завчасно подбавши про профілактику зараження ІПСШ, яка включає:
- відстрочення початку ведення статевого життя підлітками;
- використання бар’єрних засобів контрацепції;
- виняток безладних статевих зв’язків;
- своєчасне лікування хвороб для профілактики ускладнень.
Якщо не вдалося уникнути зараження інфекцією, при лікуванні у жінок і чоловіків використовують антибактеріальні препарати, які ефективні при бактеріальної природи патології.
Види і небезпека ІПСШ
Розглядаючи дані статистики, можна відзначити, що більше 30 видів патогенних мікроорганізмів, що передаються статевим шляхом.
Більшість з них викликають найбільш поширені 8 захворювань: виліковними вважаються такі, як хламідіоз, трихомоніаз, гонорея та сифіліс, а не піддаються повному лікуванню ВПЛ (вірус папіломи), гепатит В, ВІЛ (вірус імунодефіциту людини), ВПГ (вірус простого герпесу).
Неповноцінне або несвоєчасне лікування інфекції, що передається статевим шляхом, загрожує ускладненнями, серед яких:
- придбання ВІЛ на фоні герпесу або сифілісу;
- народження мертвої дитини, народження раніше терміну, з патологіями розвитку органів, неонатальним кон’юнктивітом, сепсисом при виношуванні малюка хворою жінкою;
- рак шийки матки і статевого члена у чоловіків на тлі активізації вірусу папіломи людини;
- безпліддя, розвиток запальних процесів в органах малого тазу на фоні гонореї і хламідіозу.
Види антибіотиків, що використовуються в терапії ІПСШ
Які антибіотики при статевої інфекції будуть найбільш дієвими, залежить від рівня чутливості мікроорганізмів. У більшості випадків використовують препарати широкого спектру дії.
З групи пеніцилінів
Препарати з групи поділяють на кілька підвидів:
- мають природне походження;
- мають напівсинтетичне походження;
- мають широкий спектр дії.
Кошти з цієї групи рідко викликають побічні реакції. Підвищений ризик таких лише при наявності алергічної схильності. Виникає висип на шкірі, підвищується загальна температура.
Представники – Амоксицилін, Ампіцилін, Карфециллин.
З групи цефалоспоринів
Протимікробні засоби групи поділяють за поколінням:
- 1 покоління: Цефадроксил, Цефалексин;
- 2 покоління: Цефуроксим, Цефаклор;
- 3 покоління: Цефтріаксон, Цефіксим;
- 4 покоління: Цефепім.
Крім ІПСШ такі кошти активно використовують у лікуванні багатьох ЛОР-патологій, респіраторних інфекцій, хвороб нирок, а також для зниження ризику ускладнень після операції.
З групи макролідів
Дані кошти володіють меншою токсичністю і більшою безпекою, ніж препарати інших груп.
Антибіотики при інфекції статевих органів поділяють на кілька груп:
- оригінальний Азитроміцин;
- брендовані кошти;
- небрендовані кошти.
Представники – Еритроміцин, Мидекамицин, Джозамицин.
З групи тетрациклінів
Кошти часто викликають побічні реакції, які обумовлені непереносимістю організму входять до складу компонентів. Серед таких – нудотно-блювотний синдром, діарея, шкірний висип.
Препарати поділяють на 2 групи:
- мають природне походження: Тетрациклін, Окситетрациклін;
- мають напівсинтетичне походження: Доксициклін, Метациклин.
Не використовують кошти у періоди вагітності та годування груддю.
З групи аміноглікозидів
Препарати з групи володіють швидким впливом на організм, знищуючи за короткі терміни «винуватців» первинної хвороби – бактерій.
Засоби діють незалежно від стану імунітету, тому їх часто використовують у терапії тяжких інфекцій, що протікають на тлі пригнічення імунної функції.
Представники – Стрептоміцин, Гентаміцин, Амікацин.
З групи фторхінолонів
Засоби з групи володіють вираженим протимікробну ефектом і використовуються в якості антибіотиків для знищення бактерій. Звичайно, препарати близькі до антибіотиків, але такими не є.
Відмінність – у хімічній структурі і походження: антибактеріальні препарати – це продукти природного походження або близькі до синтетичним аналогам, тоді як фторхінолони не мають природного аналога.
Представники – Моксифлоксацин, Левофлоксацин, Гемифлоксацин.
Особливості прийому та можливі заборони
Дозування, тривалість прийому антибактеріальних препаратів визначає лікуючий лікар. Навіть безпечний засіб, яке допомогло іншим людям, може виявитися неефективним і завдати шкоди здоров’ю. До того ж, безконтрольний прийом таблеток викликає порушення роботи внутрішніх органів, що вимагає іншої специфічної терапії.
Самостійно, без призначення лікаря, переривати лікування антибіотиками забороняється. Такі засоби вимагають курсового лікування, навіть якщо виникли покращення в стані здоров’я. Не рекомендується тривалий прийом коштів. В такому випадку знижується чутливість бактерій до препарату, і він стає недієвим.
Заборонено проходити лікування антибактеріальним препаратом і в цей час зловживати спиртними напоями. Це викликає не тільки інтоксикацію, але і летальний результат.
Що стосується можливості прийому антибіотиків в період вагітності, це спірне питання. Кожна жінка знає, що такі сильні препарати здатні завдати шкоду організму плоду, якщо їх приймати при виношуванні дитини. Однак заборона діє не у всіх випадках.
У період вагітності відбувається загострення протікають хвороб. Крім того, на тлі зниження захисної функції і гормональних змін підвищується ризик приєднання інших патологій.
З цієї причини лікування ІПСШ у період вагітності не просто потрібно, а життєво необхідно. Тим більше, існують безпечні антибіотики, які в правильному дозуванні не завдають шкоди ні плоду, ні здоров’ю жінки.
Висновок
Який препарат буде кращим у лікуванні ІПСШ у того чи іншої людини, визначить лише лікар. Не варто займатися самолікуванням, що в більшості випадків призводить до небезпечних наслідків.
