Уретрит у жінок – часте явище. Представниці прекрасної статі нерідко страждають від запалення сечовивідного каналу, так як він широкий і короткий. Хвороботворні мікроорганізми легко туди потрапляють, викликаючи інфекцію. На початковій стадії хвороба нескладно вилікувати без наслідків. Якщо пустити патологічний процес на самоплив, виникає ризик серйозних ускладнень.
Шляхи зараження
Існує інфекційна і неінфекційна форма уретриту. У першому випадку збудником є власна патогенна мікрофлора (при неспецифічному типі хвороби) або бактерії, що передаються статевим шляхом (специфічний тип). Неінфекційний уретрит розвивається через подразнення від частих спринцювань або під впливом механічних пошкоджень каменями, що утворюються в нирках, гінекологічними інструментами, при грубому статевому акті.
Патогенні бактерії, грибки та віруси викликають запалення сечовивідного каналу через венеричних захворювань або зниження імунітету. Захисні сили організму слабшають при переохолодженні, неправильне харчування, зловживання алкоголем, куріння. Недолік гігієни, а також її надлишок теж можуть спровокувати розвиток хвороби. Підвищеного ризику зараження піддаються:
- вагітні;
- жінки, нехтують презервативами при частій зміні статевих партнерів;
- пацієнтки, що перенесли запальні захворювання органів сечостатевої системи.
За замовчуванням в цей список потрапляють дівчата веде аморальний спосіб життя (проституція, наркотики, алкоголізм).
Симптоми
Симптоматика часто буває змазана з-за одночасного перебігу відразу декількох захворювань. До характерних проявів інфекції відносять:
- печіння і біль під час сечовипускання;
- почервоніння і набряк зовнішніх статевих органів;
- свербіж у піхві і мочевыводящем каналі;
- незвичайні виділення з неприємним запахом;
- дискомфорт під час статевого акту;
- біль внизу живота.
Залежно від збудника специфічні симптоми уретриту у жінок змінюються. Так, кандидозний уретрит легко сплутати з молочницею з-за білого сирнистого нальоту на підлогу.губах. Гонококи викликають поява гною і затримку сечі. При трихомонадної формі хвороби слиз з піхви стає рідкою і набуває зеленуватий відтінок. При туберкульозному уретриті відзначається підвищення температури. Хламидиозная і микоплазмозная форми часто протікають безсимптомно.
Наслідки та способи лікування
При відсутності лікування або неправильного терапії існує ризик переходу хвороби в хронічну стадію. У цьому випадку симптоми практично відсутні, а запалення перекидається на сусідні органи. Часто інфекція протікає на тлі циститу. Можливе виникнення запалення нирок. У запущених випадках на стінках сечовидільного каналу утворюються кісти, відбувається звуження просвіту. Нерідко страждають органи репродуктивної системи. Виникають запалення і непрохідність маткових труб. Як наслідок – позаматкові вагітності і безплідність.
При виявленні тривожних симптомів необхідно звернутися до гінеколога або уролога. Лікар проведе необхідні дослідження для постановки діагнозу. В першу чергу на аналіз сечу беруть і мазок з уретри. Це допомагає виявити запалення, визначити збудника і його чутливість до антибіотиків. Також проводять рентген і УЗД малого тазу. Для оцінки внутрішнього стану потерпілого органу призначають уретроскопию і уретроцитоскопию. Після проведення огляду, опитування та обстеження призначають такі препарати:
- Антибіотики. Вибір препарату залежить від збудника і його стійкості до препаратів.
- Протигрибкові. У разі, якщо інфекція виникла на тлі кандидозу.
- Противірусні. Призначають пацієнткам з вірусом герпесу або папіломи людини.
- Вітаміни та імуномодулятори. Для відновлення власних захисних сил організму.
- Пробіотики. Для відновлення нормальної мікрофлори після прийому антибактеріальних засобів.
Також необхідно місцеве лікування. Ванночки і спринцювання з антисептиком допомагають боротися зі збудником. Ще корисні вагінальні свічки і мазі, вагінальні таблетки з пробіотиком. В процесі лікування важливо дотримуватися дієти. Лікарі радять виключити з раціону дратівливу їжу: гостре, солоне, пряне, солодощі, спиртне. У цей час потрібно пити більше чистої води і трав’яних чаїв. Терапія запалення сечовивідного каналу передбачає відмову від сексу і зниження фізичних навантажень. Не рекомендується відвідувати сауни, лазні й басейни.
До лікування уретриту у жінок потрібно підходити відповідально. Необхідно виконувати всі приписи лікаря, навіть якщо прояви хвороби зникли. Відсутність адекватної терапії переводить захворювання в хронічну стадію з підвищеним ризиком ускладнень. У свою чергу, грамотне проведення всіх лікувальних заходів гарантує швидке позбавлення від патології і можливість уникнути небезпечних наслідків.