Від чого виникає реактивний артрит і як він лікується?
Суглобам людини властиво з віком зношуватися. Однак різні запальні захворювання, наприклад артрит, можуть вражати їх у вигляді деяких інших причин. Цю патологію у медичній практиці класифікують на декілька основних видів, однією з яких вважається реактивний артрит. Особливістю даного виду можна назвати те, що він розвивається в одному або декількох суглобах на тлі перенесених напередодні інфекційних захворювань.
Поштовхом для розвитку захворювання можуть стати сечостатеві, легеневі або шлунково-кишкові інфекції. Найчастіше хвороба починає розвиватися і швидко прогресувати приблизно через 2-4 тижні після виникнення основний інфекції. Цим захворюванням алергічної природи найчастіше страждають молоді чоловіки, які ведуть активне статеве життя.
В даній ситуації артрит можна розцінювати як відповідь імунної системи на венеричні захворювання, наприклад, гонококову інфекцію або хламідіоз. Лікування при цьому необхідно починати після обстеження на предмет виявлення інфекцій, які передаються статевим шляхом.
Причини розвитку реактивного артриту
Дана форма артриту суглобів називається реактивної, так як являє собою реакцію декількох систем організму людини на присутність будь-яких бактеріальної інфекції. Крім того, імунітет деяких людей має генетичну схильність до аберантної реакції на вплив бактерій. Це призводить до одночасного розвитку запального процесу суглобів та інших систем.
Найчастіше причини реактивного артриту криються в наступних перенесених інфекціях:
- урогенітальні, однією з найбільш часто зустрічаються, можна назвати хламідійну або гонорейную, (шанси захворіти після якої становлять 1-3%);
- дихальних шляхів, при яких такі збудники, як хламідії і мікоплазми провокують розвиток бронхітів, трахеїтів, пневмоній;
- кишкові, при яких такі збудники, як сальмонели, кишкової палички, шигели викликають отруєння та інші патології ШЛУНКОВО-кишкового тракту (імовірність становить 1-4%).
Крім того в медичній практиці зустрічаються випадки, коли реактивну форму артриту викликають і вірусні інфекції. В даному випадку причини розвитку хвороби криються в присутності вірусу краснухи, ентеровірусів, аденовірусу, герпесу і т. д.
Насправді реактивний артрит може виникнути у будь-якої людини, який переніс бактеріальну інфекцію. Однак більше шансів опинитися в групі ризику у чоловіків у віці від 20 до 40 років. Шанси захворіти цією формою артриту суглобів у жінок значно нижче, приблизно в 10-20 разів. Що стосується захворювання, що розвивається на тлі кишкових інфекцій, то у чоловіків та жінок однакові шанси захворіти.
У групу ризику також потрапляють люди, у яких є особливий ген HLA-B27. Його виявили лікарі-генетики і встановили пряму взаємозв’язок з розвитком реактивного артриту. Ймовірність захворіти патологією у людей з цим геном в 50 разів вище, ніж у інших.
Встановлено, що реактивна форма артриту відноситься до системних ревматичних вад. Тому варто відзначити, що хвороба може вражати не тільки суглоби, але і інші органи, включаючи серце, шкіру, легені, очні тканини, ротову порожнину, нирки, викликаючи в них запальні реакції.
За якими ознаками визначається патологія?
Захворювання на перших етапах протікає у вигляді гострої форми. Перші симптоми реактивного артриту можуть з’являтися приблизно через місяць після розвитку первинної інфекції, будь то урогенітальний хламідіоз, діарея або застуда.
На початковому етапі розвитку хвороби у пацієнтів відзначаються наступні симптоми:
- підвищення температури тіла до незначних показників і лише в рідкісних випадках до високих позначок;
- симптоми загальної слабкості і нездужання;
- збільшення лімфовузлів, включаючи пахову зону;
- втрата ваги;
- розпухання уражених суглобів, обмеженість їх рухливості і присутність відчуття скутості;
- больові відчуття в суглобах і м’язах, а також попереку, що віддають у верхню частину нижніх кінцівок та сідниць.
Дана форма артриту вражає переважно великі суглоби нижніх кінцівок. Улюбленим місцем локалізації запального процесу вважаються колінний, гомілковостопний суглоби, а також суглоб великого пальця. Також запального процесу можуть бути піддані зчленування тазових кісток. У медичній практиці нерідкі випадки розвитку реактивного артриту у кульшовому суглобі – самому великому суглобі тіла. Рідше захворювання розвивається в суглобах рук, в основному вражаючи лучезапястное зчленування і кисті.
Симптоми захворювання можуть доповнюватися і таким характерним ознакою, як дактилит. Це значне запалення тканин і сухожиль, близько розташованих до хворих суглобів. Зазвичай ця особливість властива для нижніх кінцівок, зокрема, пальців.
Всі симптоми розвиваються паралельно і на певній стадії доповнюються запаленням інших органів. В першу чергу мова йде про очі. Ураження у вигляді кон’юнктивіту (Найбільш легко піддається лікуванню), іридоцикліту, увеїту вимагає відповідного лікування. Що стосується запальних процесів райдужної оболонки, то при несвоєчасному зверненні за кваліфікованою допомогою, воно може привести до втрати гостроти зору і навіть сліпоти.
Симптоми і характерні ознаки реактивного артриту також полягають в ураженні слизових оболонок і шкірних покривів. На їх поверхні утворюється безліч специфічних виразок і ерозій. Як правило, вони локалізуються на слизовій оболонці ротової порожнини, на шкірі головки чоловічого пеніса і на вульві у пацієнтів-жінок. Ці утворення можуть стати воротами для приєднання інших інфекцій, в результаті чого розвивається вторинне інфікування, яке спричиняє нові симптоми і наслідки.
Самі шкірні покриви можуть піддавати ороговіння і ставати більш щільними. Верхній шар шкіри при цьому покривається гнійниками і бляшками — такий симптом називають кератодермией. До нього може приєднуватися ураження нігтьової платини, при цьому нігті набувають жовтуватий відтінок, стають ламкими і розшаровуються.
Ще однією характерною особливістю реактивного артриту вважається поразка серця і воно зустрічається практично у кожного десятого пацієнта з даним захворюванням. При цьому серцевий м’яз, стінки аорти запалюються, в результаті чого розвивається серцева недостатність, запалення серцевих клапанів і стінок аорти.
Медицині також відома особлива форма захворювання, під назвою — синдром Рейтера. Уражаються суглоби, очі, слизові оболонки сечостатевих органів пацієнта, при цьому одночасно відзначаються симптоми артриту, синовіту, увеїту або кон’юнктивіту, а також уретриту.
Лікування реактивної форми артриту
Як правило, лікування реактивного артриту починається після ретельного обстеження та ідентифікації захворювання від деяких інших патологій, а також після виявлення причин його розвитку і супутніх інфекцій в організмі людини. Для уточнення діагнозу проводиться дослідження крові, сечі, внутрішньосуглобової синовіальної рідини, рентгенологічне дослідження скелета, мазків зі слизових і т. д.
Після виявлення запускає фактора недуги, лікування спрямовується на погашення даної інфекції в організмі пацієнта. Саме від цього етапу залежить подальший результат усього лікування. Паралельно проводиться знеболення уражених суглобів.
Традиційне медикаментозне лікування включає в себе:
- антимікробне лікування за допомогою препаратів, активних у відношенні збудника інфекції, наприклад, доксицикліну, спирамицина, азитроміцину, тетрацикліну і т. д.;
- знеболююче лікування за допомогою протизапальних препаратів нестероїдної групи (ібупрофен, диклофенак, індометацин);
- знеболююче лікування за допомогою гормональних препаратів – глюкокортикоїдів (преднізолон) у вигляді таблеток, внутрішньосуглобового введення;
- придушення імунітету з допомогою імуносупресорів (метотриксат, азатіоприн).
Народні методи і дієта в лікуванні
Традиційне лікування може бути доповнене народними засобами, а також дуже важливо дотримуватися режиму під час терапії та після її закінчення. Особливе місце в комплексному лікуванні артриту займає дієта.
В домашніх умовах можна самостійно полегшити стан пацієнта, скориставшись народними засобами. Досить ефективними щодо захворювання є мазі і растирки на основі соку хрону або редьки, живокосту, меду та бджолиного отрути. Базою для виготовлення мазей в домашніх умовах може стати будь-який натуральний жир, як тваринний, так і рослинний. При визначенні пропорцій тих чи інших компонентів ключове значення має індивідуальна чутливість пацієнта. Лікування народними засобами необхідно розцінювати як допоміжний, що проводиться після зняття гострої фази захворювання.
Дієта для хворих з даним діагнозом передбачає обов’язкове вживання натуральних жирних кислот омега-3. Багаті на них такі продукти, як морська риба, лляне масло. Також дієта передбачає виключення з раціону харчування солоних, надто гострих продуктів, а також деяких овочів з родини пасльонових (помідори, картоплю, баклажани), які можуть спровокувати загострення захворювання. Що стосується калорійності харчування, то воно не повинно бути занадто високо — або низькокалорійним, раціон харчування пацієнта повинен бути збалансованим. Прогноз лікування, як правило, сприятливий.