Контагіозний молюск у дітей – не надто поширене захворювання. Недуга вражає шкіру і супроводжується утворенням вузликів у розмірі від 1 до 10 мм. Хвороба має вірусну етіологію і легко передається від людини до людини. В основному через 5-6 місяців симптоми зникають самі, але, так як в першу чергу розвиток патології являє собою косметичну проблему, батьки проводять видалення вузликів у своїх дітей з допомогою апаратних методів.
1
Характеристика захворювання
Контагіозний молюск у дітей називають ще бородавчастим або эпителиомой заразною. Причиною його появи є ДНК-містить вірус molluscum contagiosum virus (MCV), який відноситься до групи оспенных.
Вузлик при контагіозний молюск
Існує чотири типи збудника:
- MCV1.
- MCV2.
- MCV3.
- MCV4.
Найбільш поширеними є перший і другий тип. Причому перший вражає переважно дітей, а другий – дорослих.
Потрапляння збудника в організм відбувається через контакт шкіри з зараженими предметами (через іграшки, рушники та ін) або за допомогою взаємодії з висипаннями хворої людини.
Ризик зараження значно збільшується при наявності несприятливих санітарних умов і в жаркому вологому кліматі. Переважно хворіють особи, у яких ослаблена імунна система.
У більшості випадків патологією страждають діти. Найчастіше хвороба виникає у малюків у віці від 1 до 4 років. Часто вони заражаються в плавальних басейнах, так як там є велике скупчення людей і створено сприятливе середовище для розмноження вірусу.
Дорослі в основному хворіють вірусом при статевих контактах, в результаті тертя шкіри здорової людини з хворим. Раніше хвороба відносили до інфекцій, що передаються статевим шляхом, але в подальшому було з’ясовано, що в передачі вірусу грає роль саме контакт шкіри, а не сам статевий акт.
Захворювання не передається через тварин: джерелом зараження є виключно людина. Можливий і водний шлях передачі – при вживанні або контакті з водою, в яку потрапив збудник. Багато людей стійкі до вірусу, і навіть при тісній взаємодії з збудником хвороба не розвивається.
Захворювання не становить загрози для життя дитини і в більшості випадків самостійно проходить через 6 місяців.
2
Симптоми і наслідки
Інкубаційний період становить приблизно 2-8 тижнів. Пік симптоматики припадає на 6-ма – 12-ий тиждень, після чого починає відбуватися зменшення проявів.
В більшості випадків симптоми повністю зникають через півроку, але при тяжких імунодефіцитах хвороба затягується до 2-5 років. У цій ситуації необхідно серйозне лікування не тільки самого молюска, але і захворювання, яке призвело до ослаблення імунітету.
На початковій стадії виникає один вузлик, який виглядає як округле утворення невеликого розміру. Розташовуватися він може в будь-якій області тіла, а в подальшому поширюється на інші ділянки шкірного покриву. Висипання у дорослих і дітей підліткового віку, в силу шляхів передачі, найчастіше локалізуються в області стегон, нижньої частини живота, сідниць і зовнішніх статевих органів.
У дитини освіти можуть виникнути в області обличчя або на шкірі повік. Вкрай рідко вузлики формуються на стопах і долонях. Висипання розташовуються в основному групами, рідше відзначаються поодинокі елементи висипки на різних ділянках шкіри.
Папули (вузлики) з’являються на незміненій шкірі і мають характерну форму півкулі з втисненням в центрі, яке нагадує пупок людини. Колір у утворень рожевий або відповідає тону шкіри. Суб’єктивні відчуття у вигляді болю, печіння та свербежу відсутні.
Розмір вузликів знаходиться в межах від 0,1 до 1 см в діаметрі.
Під час натискання на вузли з них виділяється маса білуватого кольору, яка складається з клітин епідермісу, часток збудника і жиру. Небезпека інфекції полягає в тому, що можливе приєднання бактеріальної флори та розвиток запальних реакцій. У цьому випадку хворих турбують місцеві і загальні симптоми, що ускладнює діагностику, змащуючи клінічну картину, характерну для молюска.
Захворювання не становить серйозної загрози життю або здоров’ю, але є індикатором розвитку порушень в організмі. При появі симптомів потрібно звертатися за консультацією до дерматолога. Необхідно диференціювати контагіозний молюск від таких захворювань, як сифіліс, піодермії та інші шкірні патології.
Необхідно як можна раніше визначити патологію, з-за якої виник імунодефіцит, і почати її лікування.
3
Діагностика
В першу чергу діагностика полягає в зборі скарг і анамнезу, аналізі клінічної картини. Лікар звертає увагу на локалізацію і характер висипань.
При сумнівних ситуаціях для постановки точного діагнозу проводять гістологічне дослідження, суть якого полягає у виявленні специфічних моллюсковых тілець. Вони утворюються в базальному шарі епідермісу, після чого починають збільшуватися в розмірах і відтісняти епітеліальні клітини, тим самим утворюючи вузлик півсферичної форми.
Також хворим необхідно провести повне обстеження органів і систем.
4
Лікування
Доктор Комаровський не рекомендує лікувати контагіозний молюск у дітей, так як в більшості випадків захворювання проходить самостійно, а методи видалення висипань досить болючі.
Організм виробляє антитіла проти вірусу молюска, але відбувається це досить повільно, і для того, щоб симптоми зникли, необхідно час.
Якщо в період вироблення антитіл і при гострому перебігу захворювання почати видаляти вузлики, на шкірі можуть залишитися рубці. Крім того, підвищується ризик повторного розвитку висипань в більшій кількості. Це пов’язано з тим, що вірус ще активно розмножується в організмі і при пошкодженні папул починає поширюватися з новою силою.
Видалити висипання можна за бажанням хворих або якщо вузли розташовані у дитини на обличчі, повіках або на статевих органах, так як поява висипань в цих місцях не тільки являє собою естетичну проблему, але і завдає значний дискомфорт пацієнта.
Всі хірургічні способи видалення папул є болючими, тому перед проведенням маніпуляцій необхідно знеболити місце видалення. Краще всього обробляти шкіру за допомогою 5%-ної мазі ЕМЛА з місцевим анестетиком. Також використовуються такі місцеві знеболюючі засоби, як Новокаїн, Лідокаїн та інші, але вони менш ефективні.
Найбільш частими методами видалення папул є:
| Назва процедури | Опис |
| Припікання з допомогою рідкого азоту | Процедура проводиться наступним чином: на кожну папули справляють вплив рідким азотом на протязі від 6 до 20 секунд. Після цього шкіру потрібно обробити розчином антисептика або йоду. Метод досить болючий. Крім того, він не показаний для видалення вузликів з естетичних міркувань, так як після обробки рідким азотом на шкірі можуть утворитися бульбашки з подальшим формуванням рубців і ділянок депігментації |
| Вилущування і кюретаж | Є механічними способами видалення папул. Проводять маніпуляції з допомогою ложки Фолькмана або тонкого пінцета. Процедура вкрай болісна, після неї можуть утворюватися кровотечі. В обов’язковому порядку після даних процедур необхідно проводити обробку місць впливу розчинами йоду або антисептиками. Не можна видаляти цим способом папули з косметичних причин, так як практично завжди залишаються рубці |
| Лазерне видалення | Використовують імпульсний або вуглецевий лазер. Кожен вузлик обробляють апаратом, який випромінює промені певної довжини хвилі. Тривалість дії залежить від величини вузлика і глибини ураження. Після проведення процедури шкіру необхідно змастити розчином йоду. Якщо через тиждень після видалення вузлики не вкрилися зверху кіркою і не відпали, потрібно проводити ще одну процедуру навчання. У 80-90% випадків вже після першого сеансу відбувається повне руйнування папул. Метод може бути використаний при видаленні вузликів з косметичних міркувань, так як після відпадання кірок на шкірі практично непомітні рубці або шрами |
| Електрокоагуляція, або припікання | Проводиться спеціальним апаратом, який вивчає електричний струм певної сили і напруги, необхідний для руйнування структури вузлика. Після припікання шкіру необхідно обробити розчином антисептика або йодом. Через 7 днів проводять оцінку результату. Якщо не відбулося відпадання вузликів, їх потрібно припікати повторно |
Вищезазначені методики є офіційно визнаними Міністерством охорони здоров’я і вважаються найбільш ефективними.
Вилущування узєлков
Існують і інші способи позбавлення від контагіозного молюска. Досить часто використовують мазі і різні розчини з хімічними засобами, які здатні руйнувати папули.
Найчастіше застосовують зовнішні засоби, що містять трихлороцтову і саліцилову кислоту, Третиноїн, Кантаридин, Хлорофіліпт, Іміквімод і альфа-інтерферон.
У дітей лікарі-дерматологи рекомендують використовувати оксолінову мазь – її наносять товстим шаром на уражені поверхні. Через день місце нанесення може трохи почервоніти, це є нормальною реакцією організму. Вже на другий-третій день вузлики почнуть підсихати і покриватися кіркою.
Також у разі видалення утворень у дитини в домашніх умовах можна локально змащувати вузлики спиртовим розчином саліцилової кислоти. Вона має антисептичну дію і сприяє швидкому зникненню висипань.
4.1
Використання народних методів
Для лікування контагіозного молюска у дітей використовують як народні засоби, виготовлені самостійно, так і аптечні препарати. Найбільшою ефективністю володіють наступні рецепти, які можна приготувати в домашніх умовах:
- Сік часнику. Необхідно подрібнити в кашку зубчики часнику і викласти на складену в кілька разів марлю, потім віджати сік. Їм потрібно обробляти вузлики 5-6 разів на день до повного зникнення висипань.
- Примочки з маслом і часником. Знову часник подрібнюють до стану кашки і змішують його з вершковим маслом в пропорції 1:1. Суміш товстим шаром накладають на місце укусу, зверху накривають марлевою пов’язкою і приклеюють пластир. Міняти пов’язку необхідно два-три рази в день. Лікування проводиться до тих пір, поки симптоми не зникнуть.
- Настоянка календули. Аптечним засобом виробляють обробку уражених ділянок від 3 до 5 разів на добу. Терапію проводять до зникнення висипань.
- Настій з череди. Готують його так: 2 ст. л. трави необхідно взяти 200 мл окропу (один стакан) і довести до кипіння на водяній бані. Потім дати настоятися одну годину. Отриманим розчином виробляють обробку уражених ділянок шкірного покриву тричі на день.
- Сік черемхи. Для отримання ліки необхідно зібрати свіжі листки рослини, промити і пропустити через м’ясорубку. Отриману масу потрібно викласти на марлю і віджати сік. Потім його змішують з вершковим маслом в пропорції один до одного. Отриману суміш необхідно накладати на папули у вигляді пов’язки на всю ніч.
Ліки, приготовані по всім перерахованим вище рецептами, не можна зберігати більше 2 днів. Краще готувати безпосередньо перед вживанням: чим більше свіжість кошти, тим сильніше надається ефект.
