Контагіозний молюск – вірусна хвороба, яка може уразити людину в будь-якому віці. Поширеність контагіозного молюска становить до 22% серед населення в усьому світі. Захворювання не небезпечно для життя людини і являє собою естетичний дефект. При приєднанні вторинної бактеріальної інфекції можливі ускладнення у вигляді дерматиту. Ця хвороба є своєрідним індикатором знижених захисних функцій організму перед інфекціями. При лікуванні використовують два способи – хірургічне видалення і зовнішні засоби.
1
Опис хвороби
Контагіозний молюск – шкірне захворювання (код за МКХ-10 – B08. 1, Molluscum contagiosum), що викликається ДНК-вмісних вірусом, який належить до групи поксивирусов. До цієї ж групи відноситься вірус віспи. Захворювання вражає тільки людини. Воно проявляється в тому, що на поверхневих шарах шкіри (рідше – на слизових) утворюються вузлики полушаровидной форми, іноді на ніжці, розміром від шпилькової головки до горошини. Вони злегка виступають над рівнем шкіри. Найчастіше розмір вузликів становить 0,3-0,5 див. Зовні вони схожі на папіломи. У центрі доброякісного утворення знаходиться пупковидное поглиблення.
Розрізняють 4 типи цього вірусу, з яких найбільш поширені два:
- I-MCV, зустрічається у 75% хворих;
- II-MCV, що передається у дорослих статевим шляхом.
Захворювання частіше схильні діти у віці 1-4 роки, ніж дорослі. В дитячих колективах спостерігаються епідемічні спалахи. Характерними особливостями висипань є наступні симптоми:
- при розтині підшкірного освіти на поверхню виходить сирна крошковидная маса (моллюсковое тільце), яка містить ороговілі клітини і вірусні моллюскообразные частинки;
- колір папул такий же, як у шкіри, або трохи більше рожевого відтінку;
- відсутність хворобливості;
- на початковій стадії – невелика кількість папул;
- слабкий свербіж на стадії дозрівання;
- наявність поглиблення в центрі шкірного освіти.
Висипання можуть запалитися, якщо відбудеться бактеріальне зараження. Тоді на шкірі утворюються хворобливі виразки, що містять гній. Така форма захворювання часто зустрічається у ВІЛ-інфікованих людей, у яких папули можуть покривати великі ділянки шкіри.
В середньому через 2-3 місяці у ураженого контагіозний молюском виробляється набутий імунітет до вірусу, але він нестійкий і особливо слабкий у людей похилого віку.
Найбільш часто висипання з’являються на таких поверхнях тіла:
- кисті рук;
- внутрішні поверхні плечей і передпліч;
- ноги і сідниці;
- особа;
- передня поверхня живота;
- шия і груди;
- область ануса.
У дорослих при передачі вірусу статевим шляхом висип з’являється на статевих органах (стовбур статевого члена у чоловіків, великі статеві губи у жінок), внизу живота, на лобку і внутрішньої поверхні стегон.
Саме по собі це захворювання не небезпечно, але воно може викликати три ускладнення:
- дерматит (при приєднанні бактеріальної інфекції);
- утворення великих вогнищ ураження шкіри при злитті вузликів. Це ускладнення спостерігається у хворих з яскраво вираженим зниженням захисних сил організму;
- кон’юнктивіт у результаті ураження повік.
Діагноз захворювання найчастіше встановлюється візуально. У деяких випадках проводять мікроскопічне дослідження вмісту папули.
2
Як передається вірус?
Зараження вірусом відбувається в наступних випадках:
- при безпосередньому контакті з інфікованою людиною;
- за рахунок перенесення інфекції з ураженої ділянки тіла на здоровий;
- діти можуть заразитися вірусом, граючи в пісочниці або при відвідуванні басейну;
- при статевому контакті;
- через забруднені побутові предмети та предмети особистої гігієни (мочалки, губки, рушники, постільні приналежності та інше).
Інкубаційний період триває від 2 тижнів до півроку. До груп ризику належать особи:
- діти;
- молоді люди, які ведуть активне сексуальне життя;
- пацієнти з імунодефіцитними станами, в тому числі страждають на атопічний дерматит, псоріаз та ВІЛ-інфекцією;
- особи, у яких спостерігається дисбактеріоз кишечника;
- пацієнти з хронічними вірусними інфекціями (необов’язково в стадії загострення) і тяжкими системними захворюваннями;
- літні люди.
Поодинокі ураження шкіри можуть відбуватися мимовільно. У людей, що мають хронічні захворювання і знижений імунітет, висипання поширюються по всьому тілу і часто рецидивують. У цьому випадку необхідно пройти консультацію у імунолога з дослідженням імунограми.
3
Причини появи захворювання
Факторами, що провокують появу висипу, є наступні:
- зниження імунітету під впливом несприятливих чинників зовнішнього середовища та захворювань;
- лікування кортикостероїдними препаратами і цитостатиками;
- механічний вплив і пошкодження шкіри (розчісування, дряпання, гоління, видавлювання).
Щоб повністю усунути висип, необхідно боротися з головною її причиною – послабленням захисних функцій організму.
4
Лікування
Так як папули мають схильність до мимовільного зникнення, при неускладнених випадках лікування не потрібно. Специфічних методів терапії цього захворювання не існує. Якщо хворого турбує свербіння, то призначають антигістамінні засоби. У разі приєднання вторинної бактеріальної інфекції папули обробляють спиртовими барвниками: йодом, зеленкою, Фукорцином, спиртовим розчином борної кислоти або медичним спиртом. Якщо стафілококова бактеріальна інфекція досягла гнійної стадії, то уражені ділянки очищають від гною, дезінфікують вологим пов’язками з борною кислотою і змащують антибактеріальними мазями.
При приєднанні бактеріальної інфекції (стафілокок, стрептокок) у хворого може піднятися температура, і з’являться ознаки загальної інтоксикації організму. У такому випадку лікар призначає антибіотики системної дії. Лікування рецидивуючої форми контагіозного молюска повинно обов’язково супроводжуватися терапією інших патологій, що впливають на імунний стан шкіри.
При обширних ураженнях шкіри в лікуванні контагіозного молюска застосовують противірусні та імуномодулюючі засоби:
- Протефлазит (15-20 крапель двічі в день);
- Віферон (ректальні свічки, 1 шт. на ніч);
- Інтерферон (3-4 краплі в ніздрю, 4-5 разів у день );
- Метисазон (по 2-3 таблетки двічі на день через 1-1,5 год після їжі);
- Ацикловір;
- Изопринозин.
В якості препаратів місцевої дії використовують:
- сірчану мазь;
- 3% оксолінову мазь;
- мазь Віферон;
- гель Алломедин;
- ацикловировую мазь (Ацикловір-Акрі, Герпевір);
- йод;
- розчин Бетадин на основі йоду після розтину молюска;
- розчин брильянтового зеленого.
Дрібні висипання до 2 мм обробляють 2 рази в день, великі – по 3-4 рази.
У вагітних жінок захворювання необхідно лікувати до потрапляння у пологовий будинок, щоб дитина при проходженні через родові шляхи не заразився від матері. Це проводиться тими ж самими місцевими засобами, як і для інших груп пацієнтів.
5
Захворювання у дітей
У дітей висипання найчастіше спостерігаються на обличчі, шиї, руках і плечах. У дитячому віці висип зазвичай проходить протягом 1-3 місяців. У маленьких дітей, якщо висипання не прогресує, захворювання не лікують. В якості місцевого засобу при лікуванні рекомендується використовувати оксолінову мазь протягом 7-10 днів. Папули попередньо обробляють йодом 1-2 рази на добу протягом перших 5-7 днів і 1 раз в наступні дні. Якщо кількість папул невелике і є ефект від застосування йоду, то противірусні засоби можна не застосовувати.
Хвору дитину необхідно ізолювати від інших дітей, а його одяг і постільні приналежності регулярно прати і прасувати з двох сторін. Після миття шкіру дитини не розтирають рушником, а тільки промакивать і відразу обробляють зеленкою або йодом.
В цілях профілактики появи висипки у дитини необхідно забезпечити йому правильне харчування, режим дня, зміцнювати імунітет повітряними і сонячними ваннами і частіше бути з ним на свіжому повітрі. Як вважає відомий педіатр Е. О. Комаровський, прискорити вироблення імунітету якими-небудь противірусними засобами при контагіозний молюск у дітей неможливо. Тому єдиною тактикою при даному захворюванні є очікування природного вироблення специфічних антитіл у дитини.
6
Видалення контагіозного молюска
Видалення контагіозного молюска краще здійснювати на початковій стадії, щоб запобігти появі висипань на значній площі шкіри. Це можна зробити кількома способами:
- видавлюванням пінцетом;
- припікання рідким азотом (кріодеструкція);
- вишкрібання острозаточенной кюреткой (хірургічної ложкою);
- диатермокоагуляцией (припікання струмом високої частоти) з подальшим змазуванням 2-5% розчином йоду ;
- радіохвильовим методом;
- лазеротерапією. Цей спосіб найчастіше застосовується для видалення утворень на обличчі. Так як метод безболісний, то його можна застосовувати і для дітей.
При видаленні рідким азотом не потрібно знеболювання, але приблизно через годину освіта стає болючим. Після кріодеструкції протягом 40-60 хвилин формується міхур, що містить прозору рідину. Його обробляють 5% розчином марганцівки по 2-3 рази в день, поки не з’явиться скориночка. Для попередження інфікування рани на неї накладають мазь Бактробан або Фузідерм. Скоринки відходять протягом 5-10 днів.
Після механічних способів видалення (пінцетом, кюреткой) уражені місця змазують 5-10% спиртовим розчином йоду. У маленьких дітей розкриття верхівки новоутворення найкраще робити стерильною голкою, видавлюючи потім пінцетом вміст пустули.
В стаціонарних умовах видалення молюска проводиться в наступному порядку:
- хірург проводить дезінфекцію рук та одягає стерильні рукавички;
- проводиться обробка видаляються утворень (перекисом водню, йодом та іншими засобами);
- видаляється вміст пустул механічним способом, щипковыми рухами;
- потім проводиться повторна дезінфекція та висип прижигается 5%-м йодом.
Видалення в домашніх умовах небезпечно тим, що можна рознести інфекційне вміст пустули на інші ділянки здорової шкіри.
7
Лікування народними способами
У народній медицині практикується кілька методів, що дозволяють позбутися від контагіозного молюска:
- Припікання чистотілом і суперчистотелом, у якого вище концентрація активного компонента. Так як чистотіл – це достатньо токсична речовина, його застосування у маленьких дітей не рекомендується. Чистотіл завдають точечно на шкірне утворення 3-4 рази за один прийом. Слід уникати попадання засобу на здорові ділянки шкіри.
- Припікання йодом, зеленкою, Ферезолом, міцним розчином марганцівки або Фукорцином по 3-4 рази в день.
- Протирання папул настоянкою череди і календули по 3-4 рази на добу. Цей безболісний метод може застосовуватися для лікування дітей. Настоянку низки можна купити в готовому вигляді в аптеці або приготувати самим: 2 ст. л. трави заливають окропом і настоюють 1 годину.
- Часник натирають на дрібній тертці або пропускають через часникодавку, змішують з вершковим маслом і цю кашку наносять на уражені місця. Можна також просто прикладати свіжонарізаних часник, який знезаражує і припікає висип.
Припікання чистотілом, йодом та іншими засобами не здійснюється для великих шкірних утворень (розміром більше 1 см).
8
Профілактика
В цілях профілактики появи контагіозного молюска рекомендується дотримувати наступні заходи:
- особиста гігієна, часте миття рук;
- захист статевих органів за допомогою презерватива (при висипу на стовбурі статевого члена у чоловіків);
- загальне зміцнення організму;
- дотримання здорового способу життя;
- правильне, збалансоване харчування, прийом комплексних вітамінних препаратів.
Хворій людині, щоб запобігти поширенню вірусів серед оточуючих, слід користуватися індивідуальними засобами і предметами побуту (мочалки, рушники, одяг, постільна білизна, іграшки), а також виключити статеві контакти на час лікування.



