Способи лікування та профілактики нападів жовчнокам’яної хвороби

Способи лікування та профілактики нападів жовчнокам’яної хвороби

Жовчнокам’яна хвороба довго протікає без яких-небудь явних симптомів і найчастіше «щасливий» власник каменів у жовчному міхурі дізнається про своє захворювання після раптового нападу жовчної кольки. У даному матеріалі мова піде про те, як запобігти утворенню каменів і полегшити приступ коліки, в разі його появи.

Якою буває ЖКБ? Формулювання і симптоми різних видів хвороби

Розрізняють чотири форми жовчнокам’яної хвороби:

  • Латентна;
  • Диспептична;
  • Больова;
  • і рецидивуюча.

Латентна ЖКБ протягом довгого часу не проявляється за допомогою симптомів, до того ж існують випадки, коли камені виявлялися за допомогою оглядів УЗД за іншими скаргами.

Диспептична форма відрізняється:

  • вагою в правому боці після прийому їжі;
  • частою печією;
  • постійним метеоризмом;
  • неоформленим стільцем.

Біль при такій формі жовчнокам’яної хвороби проявляється після поїдання жирних, смажених або гострих страв, переїдання або ж тривалої відмови від їжі.

Больова форма, всупереч своїй назві, не має гострої, сильної болі в симптоматиці, проте, характеризується:

  • терпимою, ниючим болем під ребрами справа, що віддає в лопатку і триває досить довго;
  • слабкістю, нездужанням;
  • дратівливістю, слізливістю.

Цю форму відносять до хронічної стадії хвороби.

При симптомах рецидивуючої форми присутні:

  • раптовий напад сильного болю в області правого підребер’я і лопатки;
  • нудота;
  • розлади травлення.

З’являються подібні симптоми після вживання жирних продуктів, прянощів, сильних стресів, фізичних навантажень. І також у жінок спровокувати біль здатні вагітність або менструації.

Діагностика: як обстежитися?

При підозрі на жовчнокам’яну хворобу необхідно звернутися до сімейного лікаря або терапевта, який призначить:

  • біохімічний аналіз крові;
  • УЗД;
  • дуоденальне зондування;
  • а також рентген при необхідності.

Код за МКХ

У переліку МКБ-10 жовчнокам’яна хвороба зашифрована під кодом К80 – Жовчнокам’яна хвороба (холелітіаз).

Під К80.0 слід розуміти гострий холецистит з камінням, а під К80.1 – цю ж хворобу хронічного перебігу.

К80.2 – це шифр каменів у жовчному, що не мають ознак ЖКБ або холециститу, а К80.3 використовується, якщо потрібно зашифрувати діагноз з симптомами холангіту.

Як зрозуміти, що почався напад жовчнокам’яної хвороби?

Напад відбувається внаслідок руху каменів з жовчного міхура в протоки. Якщо камінь занадто великий, він закупорює протока, а людина відчуває сильний, гострий, нестерпний біль під правими ребрами.

Найчастіше напад трапляється вночі. Біль підребер’я поступово поширюється на праву лопатку, плече, шию, верхній відділ живота і неухильно наростає. Супроводжується біль нудотою, з появою блювоти напад трохи йде на спад. Живіт протягом усього нападу роздутий, промацати його праву сторону практично неможливо.

Скільки триває напад ЖКБ?

Загальноприйнятою тривалості нападу не існує. Деякі люди відчувають біль всього пару хвилин, а у деяких відчуття затягуються на 2-5 годин. Максимальна тривалість нападу, зафіксована медиками, – 2 дні.

Скільки б не тривала біль, важливо викликати лікаря додому або швидку допомогу, це дозволить швидко зняти гостроту відчуттів і своєчасно почати адекватне лікування.

Що провокує напад жовчнокам’яної хвороби?

Напад цілком можуть спровокувати такі фактори:

  • алкоголізм або навіть прийняття алкоголю в розумних межах;
  • нерегулярне харчування, часте відчуття голоду;
  • переважання в раціоні жирних, смажених, гострих, пряних, консервованих страв або фаст-фуду;
  • часті переїдання;
  • сидяча робота, відсутність достатньої рухової активності;
  • ожиріння;
  • панкреатит;
  • вживання гормональних таблеток;
  • вагітність;
  • дискінезія жовчного міхура.

Як зняти напад при жовчнокам’яної хвороби?

Зменшити біль можна за допомогою:

  • спокою (укласти хворого в ліжко і зайвий раз намагатися його не турбувати);
  • теплої ванни або грілки, яку потрібно прикласти на праве підребер’я;
  • спазмолитика (Но-Шпа, Папаверин, Платифилин, Еуфілін);
  • а також виклику бригади швидкої допомоги.

До приїзду лікаря, якщо у хворого лихоманка, його можна вкрити її ковдрою і зігріти стопи грілками, а також напоїти теплою водою. Харчування в такий період бути, природно, не має. Хворого не можна залишати на самоті, оскільки у нього може початися блювота або статися непритомність.

Викликати лікаря більш ніж необхідно, адже ситуація може потребувати хірургічного лікування, відмова від якого призведе до плачевних наслідків.

Чого не можна робити при нападі ЖКБ?

При тому, що відбувається нападі жовчнокам’яної хвороби не бажано:

  • вживати їжу;
  • пити знеболюючі препарати без відома та призначення лікаря, інакше самолікування може утруднити постановку діагнозу;
  • прикладати холодне до місця болю;
  • підвищувати дозу спазмолітиків.

Профілактика захворювання

Основною профілактикою жовчнокам’яної хвороби є правильне харчування. Важливо виключити з раціону:

  • жирні, смажені продукти, приготовані на грилі або з присутністю великої кількості масла;
  • концентровані бульйони;
  • жирне м’ясо;
  • гострі соуси в стравах і вогненні приправи;
  • страви швидкого приготування, фасфуд, снеки;
  • соління, консервовані продукти.

Харчування, не провокує утворення каменів у жовчному, відбувається 5-6 разів на день. Порції, при цьому, не великі, після їжі повинно залишатися відчуття перенасиченості.

Не менш важливо вести активний спосіб життя, не піддаватися стресам, не займатися самолікуванням і приймати вітамінно-мінеральні комплекси тільки після консультації з лікарем.

Що потрібно робити, щоб не турбували напади?

Щоб напади жовчнокам’яної хвороби не турбували, необхідно:

  • своєчасно звертатися до лікаря для лікування, як тільки біль з’явилася вперше, необхідно викликати лікаря і виконувати всі його призначення;
  • не займатися самолікуванням;
  • харчуватися продуктами, дозволеними в дієті при жовчнокам’яній хворобі;
  • дотримуватися помірної фізичної активності, відмовитися від активних, рухливих видів спорту (аеробіки, стьопа, бігу) і силових вправ (підняття ваги в будь-якому положенні);
  • відмовитися від городництва, т. к. довге знаходження в зігнутому положенні може спровокувати напад;
  • намагатися уникати трясок в транспорті;
  • не нервувати;
  • не палити і не вживати алкоголь.

Як лікується жовчнокам’яна хвороба?

Лікування жовчнокам’яної хвороби вимагає суворого дотримання лікарських призначень. Воно може бути медикаментозним, фізіотерапевтичним, хірургічним або санаторно-курортним, в залежності від форми хвороби і її ступеня.

Наприклад, якщо камінь один, але великий або каменів утворилося багато, лікар цілком ймовірно прийме рішення видалити жовчний міхур.

Коли камінь один і його розмір не перевищує 1 см або багато дрібних утворень, лікар може порадити вдатися до їх розчинення або дроблення. Особливо актуальний спосіб для розчинення холестеринових каменів. Однак після дроблення або розчинення в половині випадків хвороба повертається знову.

Будь-яке лікування має супроводжуватися зміною схеми і характеру харчування, т. к., найчастіше саме неправильний раціон є основною причиною формування конкрементів.

Санаторно-курортне лікування ЖКБ полягає в наступних пунктах:

  • помірні фізичні навантаження – хворим встановлюється режим фізичних навантажень, а саме лікувальну ходьбу без різких рухів і швидких темпів;
  • лікування мінеральними водами з вживанням вод середньої і малої мінералізації;
  • азотні та кисневі ванни, в яких хворий перебуває не більше 15 хвилин при температурі від 35 до 37°С.

Також в умовах санаторію на хворого позитивно впливають як сам клімат, так і дієтичне харчування установи.

Лікувальна фізкультура при ЖКБ

Якщо немає можливості відправитися в санаторій за лікуванням, то і перебуваючи вдома можна створити оптимальні умови для нормального струму жовчі, наприклад, виконуючи спеціальні вправи, як доповнення до основних лікарських настанов.

Людині, у якого діагностовано камені в жовчному міхурі, не можна стрибати на скакалці, крутити хула-хуп, качати прес і займатися легкою атлетикою. Навантаження в такому випадку повинні бути помірними, без різких змін поз і рухів. Добре підійдуть звичайні прогулянки на свіжому повітрі розміреним кроком або плавання. Також можна кожен день, не поспішаючи, робити спеціальну гімнастику:

  1. Сидячи на стільці, тримати ноги прямими, а долоні покласти на коліна. На вдиху розвести ноги і руки в сторони, на видиху повернутися у вихідне положення.
  2. Не змінюючи положення, піднімати руки вгору через сторони вгору на вдиху, з видихом повертати долоні на коліна.
  3. Ноги випрямити, тримаючи стопи на ширині плечей. Пружинистими рухами нахилятися вперед.
  4. Не міняючи вихідного положення, піднімати ноги, згинаючи в колінах, і ставити стопи на стілець.
  5. Відпочити 30 секунд і лягти на підлогу.
  6. Лежачи на підлозі, зігнути ноги в колінах на вдиху і випрямляти їх з виходом, ковзаючи по підлозі.
  7. Зігнути ноги в колінах і нахиляти їх на вдиху, тримаючи разом, вправо і вліво, зупиняючись на виході по центру.
  8. Опустити ноги на підлогу, глибоко подихати.
  9. Стати на коліна і руки, згинаючи їх в ліктях наближатися до підлоги на вдиху, віддалятися на видиху.
  10. Не змінюючи положення вигнути спину на вдиху, прогнутися з видихом.
  11. Встати на ноги, походити на місці в помірному темпі 3 хвилини.
  12. Зупинитися і підняти руки вгору на вдиху, опустити до рівня грудей на видиху. Повторити 4 рази і гімнастику можна вважати закінченою.

ВАМ ТАКОЖ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ