Туберкульозний піонефроз

Проблема захворюваності на туберкульоз залишається актуальною і сьогодні, незважаючи на розвиток медицини та покращення якості життя населення. Друге місце після туберкульозу легенів займає ураження сечостатевої системи і нирок. Подібний діагноз мають близько 30-40% осіб від загального числа хворих. Якщо туберкульоз легенів частіше вражає чоловіків, то ураження нирок з однаковою частотою зустрічається у обох статей. Часто проблема виникає як вторинний процес.

Головна небезпека туберкульозу нирок — тривала відсутність симптомів. В результаті у пацієнта розвиваються численні ускладнення. Найнебезпечнішим вважається піонефроз. Це важке захворювання, в результаті якого відбувається гнійне розплавлення ниркової паренхіми. В результаті орган перетворюється в «мішок», наповнений гноєм. Уражена нирка втрачає функціональність, а єдиний спосіб лікування — проведення операції.

Причини розвитку патології

Туберкульозний піонефроз виникає на фоні ураження нирок паличкою Коха. Мікроб стійкий до температурних впливів і зберігає життєздатність поза тіла носія довгий час. Таким чином, заразитися туберкульозом можна не тільки при прямому контакті з хворим. Високі ризики зараження є при використанні предметів, які належать інфікованій людині.

Часто у людини розвивається туберкульоз легенів, і тільки потім уражаються нирки. Мікроб здатний переміщатися по організму з током крові. Саме нирки страждають від туберкульозу найчастіше, так як не мають достатньо сильною захисту. Після попадання в нирки паличка швидко розмножується, однак перші симптоми можуть не проявлятися тривалий час. Болі при цьому, як правило, відсутні. Запідозрити розвиток проблеми можна за наявності домішки крові в сечі.

Відразу після інфікування нирок їх функції залишаються на колишньому рівні. Однак з плином часу орган перестає справлятися з основними завданнями, а потім повністю відмовляє. При відсутності своєчасної терапії туберкульозний піонефроз призводить до інвалідності або загибелі пацієнта.

Діагностика захворювання

Діагностика захворювання починається з бесіди з пацієнтом. Лікар уважно вислуховує скарги хворого. Після цього проводиться зовнішній огляд і пальпація ураженого органу. Під час першого відвідування потрібно вивчити історію хвороби пацієнта. Важливо з’ясувати, чи немає у нього туберкульозу легенів. Також запідозрити наявність туберкульозу нирок можна, якщо людина тривалий час контактував з людьми, які мають підтверджений діагноз туберкульоз.

Відразу після бесіди з лікарем пацієнту видають направлення на аналізи і обстеження. Обов’язковими заходами є:

• здача загального аналізу сечі;
• УЗД;
• рентген;
• урографію;
• МРТ;
• КТ.

Перераховані процедури можна комбінувати. Це робить процес діагностики більш точним. Крім того, з їх допомогою можна з’ясувати, наскільки уражена нирка, який метод лікування буде доречним. При необхідності хворому призначають біопсію.

Симптоми піонефрозу

Піонефроз — швидко захворювання, що вимагає термінового хірургічного втручання. На жаль, не завжди вдається діагностувати захворювання на ранньому етапі. Пов’язано це з тим, що піонефроз часто плутають з іншими ураженнями сечовивідних шляхів. Для захворювання в закритій формі на ранній стадії характерні наступні ознаки:

• слабкість і загальне нездужання;
• сонливість;
• втрата ваги;
• проблеми з сечовипусканням;
• підвищення температури тіла до 37,5-38 градусів;
• ниючі болі в області попереку.

З часом до основних симптомів приєднуються наступні:

• різке підвищення температури до 40-41 градуса;
• пітливість;
• озноб;
• сильна слабкість;
• нудота;
• блювота.

При відкритій формі піонефрозу клінічна картина менш виражена. Справа в тому, що в цьому випадку гнійний вміст може виділятися з організму разом з сечею. При цьому вона стає мутною, з’являється виражений неприємний запах. Іноді процентний вміст гною в сечі досягає 10%.

При пионефрозе, викликаний туберкульозною паличкою, нерідко діагностуються вторинні інфекції. Зазвичай на тлі ослаблення імунітету у хворих розвивається пневмонія, паранефрит, стоматит та інші хвороби.

Іноді закрита форма захворювання переходить у відкриту. При цьому гнійний вміст виривається в заочеревинний простір або черевну порожнину. На цьому тлі пацієнт може відчути деяке полегшення, однак без хірургічної допомоги через невеликий час у пацієнта розвивається перитоніт або сепсис. В результаті зростає ризик летального результату.

Навіть якщо при пионефрозе пошкоджена тільки одна нирка, друга також буде страждати від цього. Органу доведеться взяти на себе подвійне навантаження, що в підсумку може призвести до накопичення нерозчинного білка. Проте найнебезпечнішим є розвиток хронічної ниркової недостатності.

Лікування захворювання

Лікування піонефрозу — екстрене хірургічне. Залежно від стану пацієнта йому можуть провести наступні види операцій:

• нефректомію — повне видалення ураженої нирки;
• нефруретероэктомию — видалення нирки разом з сечоводом.

Після проведення операції пацієнтам призначають антибіотики та препарати, що дозволяють позбутися від наслідків інтоксикації.

У пацієнтів у важкому стані і літніх людей в першу чергу проводять нефростомія. Це процедура дозволяє відвести гнійний вміст з органу і дещо зменшити його розміри. Після стабілізації стану хворого йому роблять операцію з видалення нирки.

Видалення нирки — складний процес, що вимагає обережного підходу. Справа в тому, що під час процедури існує ризик травмування сусідніх органів: селезінки, кишечника, очеревини і т. д. Саме тому, якщо орган сильно збільшений в розмірах через гнійного вмісту, попередньо рекомендується провести аспірацію. Крім того, така процедура знижує ризик попадання гною в кров.

Після успішної операції пацієнтові призначають ряд підтримуючих процедур. У складних ситуаціях може знадобитися пересадка нирок.

Піонефроз: наслідки та профілактика

При своєчасно проведеної операції захворювання має досить сприятливий прогноз. Після видалення ураженого органу пацієнт повинен спостерігатися у нефролога, здавати аналізи сечі і крові, а також проходити УЗД 2-3 рази в рік.

При двосторонньому пионефрозе прогноз більш невтішний. Після проведення хірургічного лікування пацієнту може знадобитися гемодіаліз або екстрена пересадка нирок.

На етапі одужання важливу роль відіграє повноцінне харчування. Хворому рекомендується повністю виключити солоне, алкоголь, копченості і багато інші продукти. Необхідно випивати до 1,5 літрів рідини на добу. Для підтримки роботи залишилася нирки можна пити спеціальні препарати:

• Цистон;
• Фитолизин;
• Уролесан;
• Канефрон.

Санаторне лікування не показано до тих пір, поки організм не відновиться після перенесеного хірургічного втручання. Зазвичай на це йде близько півроку. Після цього необхідно проконсультуватися з лікарем. Реабілітація можлива тільки в тому випадку, якщо здоров’ю пацієнта нічого не загрожує.

Особливості харчування пацієнтів

Харчування при ураженні нирок є важливим аспектом на шляху до одужання. Після перенесеного піонефрозу хворим рекомендують дотримуватися лікувального стола №7 по Певзнеру. Головними принципами цілющого харчування є:

• Скорочення вживання солі до чотирьох грамів на добу. При цьому враховують її зміст у вже готових стравах і продуктах. Домашня випічка повинна готуватися без солі.
• Обов’язкове відварювання риби і м’яса. Можна вживати рибу та м’ясо тільки нежирних сортів і не більше 100 грамів на день. Попередньо їх необхідно відварювати, а потім запікати в духовці.
• Скорочення вживання яєць. У добу можна вживати не більше 2-х яєць. З них можна готувати омлети або відварювати некруто.
• Відмова від соняшникової олії, кетчупу, майонезу і покупних соусів. Заправляти готові страви можна сметаною, йогуртом або оливковою олією.
• Відмова від цукру. Краще замінити цукор на мед. При цьому не варто зловживати солодким. Досить пари ложок в день.
• Включення в раціон свіжих овочів і фруктів. Їх їдять у свіжому вигляді, відварюють і готують салати. Крім того, будь-які супи готуються виключно на овочевих бульйонах.

З напоїв хворим можна киселі, морси, кисломолочні напої, чаї і неміцна кава без кофеїну. Корисні натуральні трав’яні чаї, які мають виражену сечогінну ефектом. При цьому будь-які напої не повинні містити цукру. Для поліпшення смаку можна додати трохи меду.

Профілактика туберкульозу

Уникнути розвитку піонефрозу дозволяє своєчасна профілактика туберкульозу. Головними профілактичними заходами при цьому є:

• Проходження регулярної диспансеризації. Приблизно раз на рік проходять флюорографію. Це дозволяє виявити хворобу на ранній стадії. Особливо показана процедура особам, які контактують з хворими на туберкульоз.
• Ведення здорового способу життя. Важливо відмовитися від куріння, нормалізувати режим відпочинку і зробити щоденний раціон максимально корисним і багатим вітамінами і мікроелементами.
• Дотримання правил особистої гігієни. При відвідуванні громадських місць не забувайте мити руки. Крім того, при собі носити спеціальний гель з антисептичним ефектом.
• Регулярно відвідуйте лікаря. При наявності підозри на ураження легень негайно зверніться до лікаря.

Піонефроз — небезпечний стан, що виникає на тлі туберкульозу. При відсутності медичної допомоги та адекватного лікування хвороба стає причиною загибелі пацієнта. Своєчасна діагностика при цьому відіграє першорядну роль, дозволяючи зробити результат хвороби сприятливим.