Ретинопатія у новонароджених

Немовлята, народжені раніше визначеного строку в силу недостатнього внутрішньоутробного розвитку схильні до ризику розвитку небезпечних захворювань, одним з яких відносять ретинопатію.

Так називається патологія у розвитку сітківки ока у дітей, народжених з глибокої недоношеністю. У неношеных дітей така патологія зустрічається частіше унаслідок особливостей розвитку сітківки очей через відставання у розвитку органу зору у таких дітей.

Ретинопатію вважають небезпечною патологією, розвиток якої без відповідної терапії і профілактики може призвести до повної втрати дитиною здатності бачити. Захворювання, згідно з медичною статистикою, зустрічається у 1/5 всіх дітей, що народилися раніше терміну. До 8% таких дітей страждають від цього небезпечного захворювання. У міжнародній класифікації така патологія має 10 код мкб – Н 35.1.

Соціальне значення проблеми

Значення соціальної сторони даної проблеми залежить не тільки частоти її розвитку у малюків. Страждати від ретинопатії можуть не тільки немовлята з дефіцитом ваги та відставанням у розвитку. Захворювання може несподівано перестати розвиватися на ранніх стадіях розвитку, не приводячи до повної втрати зору.

Лікарі відзначають факт прогресуючого перебігу такої патології у новонароджених у 5-40 % випадків, коли вона досягає термінальній стадії. На такий перебіг захворювання впливає не тільки рівень незрілості недоношених, але і цілий ряд зовнішніх факторів, в тому числі і умови виходжування таких млаенцев, а також своєчасність проведення профілактичного лікування:

• медикаментозної терапії;
• лазерної коагуляції;
• та кріохірургії.

Застосування новітніх методик лікування недоношених від РН дозволяє знизити важкі форми її розвитку і відсоток сліпих немовлят.

На сьогоднішній день у світовій медичною статистикою з-за ретинопатії народжується понад 50 тис. немовлят щороку. На період 2010 року було зареєстровано понад 1,26 млн. сліпих малят, які народжуються недоношеними.

Зростання частоти передчасних пологів у розвинених країнах, у тому числі і в Росії, становить 5 — 12%. Медична статистика фіксує народження немовлят, які мають при появі на світ масу тіла менш 1000 р. до 1,2%, життєздатними з цієї кількості малюків вважаються 25 — 65%. Діти, які при народженні важать менше 1500г, складають у цій статистиці від 0,4 до 1,8% . У РФ щорічно з’являється на світ не менш 6 % недоношених дітей, у яких в подальшому розвивається РН.

З-за активного розвитку в Росії перенатальных центрів очікується збільшення кількості недоношених немовлят. До цього приводить зміна світових критеріїв життєздатності плодів, у яких термін гестації відсувається до 22 тижні, а вага плоду, якого можна виходити за допомогою сучасних методик, починається з 500 р.

Розвиток неонатлогии призводить до зростання відсотка вижили немовлят з глибокої недоношеністю. Це веде до зростання розвитку ретинопатії серед народжених недоношених. Збільшується кількість тяжких форм такої патології з яскраво вираженими порушеннями зорових функцій.

Діти, що з’явилися на світ раніше терміну, знаходяться в групі ризику. У них можуть уражатися всі системи організму в наслідок порушення природного розвитку у внутрішньоутробному періоді. Особливо підвищується небезпека розвитку у таких немовлят у ранньому віці аномалій зорового органу, які виявляються в 2,5-5 разів хащами у таких дітей, ніж у новонароджених з нормальним внутрішньоутробним розвитком.

На частоту розвитку РН впливає велика кількість зовнішніх факторів різного типу:

• соціально-економічні;
• біологічні;
• екологічні.

За медичною статистикою серед кількості вижили немовлят з відставанням розвитку в період внутрішньоутробного життя, ризик розвитку такої патології складає від 17 до 43%. На 100 тис. вижили новонароджених із цієї групи припадає 24,7 тис. немовлят з потенційною можливістю розвитку у них РН.

В Росії представлена наступна статистика народження недоношених з РН:

• 0,2-0,3 на одну тисячу немовлят;
• 24,7 на 100 тис. выхоженных немовлят з дефіцитом маси тіла та відставанням у розвитку;
• У групу ризику немовлят з такою патологією входить від 25 до 42,7 %;
• Немовлят з тяжкою формою РН з’являється щороку від 4-10 %.
• Кожен 10-й новонароджений від такої патології повністю втрачає зір.

Через зростання кількості виходжених немовлят, які з’явилися на світ передчасно, сліпим з-за РН стає 60 тис. з 10 млн. В країнах Заходу на одну тисячу дітей припадає від 0,2 до 0, 3% дітей з такою патологією. В країнах цей відсоток вищий за відставання в медичних методики діагностування та лікування такого захворювання. Частка хворих немовлят становить 450 тис. на 10 млн., або 0,7-0,9% на одну тисячу немовлят. У державах з низьким рівнем медичного обслуговування населення таких немовлят немає, так як вони не виживають при пологах.

Причини появи

Причиною ретинопатії може бути велика кількість факторів, але основний вважається фізіологічна незрілість і несформованість дитячого організму, що з’явився на світ раніше часу, пробувши в утробі матері менше 34 тижнів. При цьому слід враховувати той факт, що недоношеність сама по собі не є причиною такої хвороби зору дитини. навіть народився в покладений термін дитина в силу причин може бути фізіологічно незрілим також.

Також причинами, що призводять до такої патології зору, можуть виступати:

• невелика вага новонародженого, що не відповідає нормі;
• гестоз;
• багатоплідна вагітність;
• розвиток супутніх патологій внутрішньоутробного розвитку;
• наявність хронічного інфекційного ураження родових проходів матері;
• кровотеча, що виникає під час родового процесу;
• ШВЛ застосування кисню відразу після завершення процесу пологів.

Судинна сітка очей повноцінно розвивається у немовлят у внутрішньоутробному стані тільки на 40 тижні. У недоношених дітей розвиток всіх органів, у тому числі і зору, не завершено повністю. Це відноситься і до судинній сітці очних яблук дитини. Саме через незавершеність процесу розвитку починається розвиток ретинопатії.

На частоту появи РН впливає більша кількість факторів:

• ступінь недоношеності;
• соматична обтяженість, що включає в себе здоров’я матері і плоду;
• соціальні умови життя майбутньої матері.

Частіше зустрічається така патологія при багатоплідній вагітності із-за скорочення маси тіла плода, гіпоксії та інших відхилень під час протікання такої складної вагітності. Здоров’я вагітної жінки має великий вплив на розвиток плоду і може призвести до появи РН при наявності у матері хронічних інфекцій та інших патологій. Шкідливі звички, такі як куріння під час вагітності також збільшують ризик появи РН. Застосування киснетерапії, необхідної на період боротьби за виживання в перенатальных центрах також відноситься до агресивних факторів. У таких немовлят при народженні є патології багатьох важливих органів, із-за чого їм потрібно для підтримки життя штучне постачання організму киснем, побічним ефектом такої перенатальной терапії є розвиток патології в недорозвиненому зоровому органі. Відсутність киснетерапії може призвести до розвитку у немовляти, народженого раніше термін пороку серця, пневмонії, ателактазы та інших репираторных синдромів, що ведуть до летального результату.

Залежить розвиток такої патології і від наявних у недоношених різних системних захворювань:

• сепсису;
• ацидозу;
• анемії;
• повторної гемотрансфузії та інших дисфункцій.

На недорозвинену судинну сітку таких немовлят сильніше впливають вільні радикали. Він швидко накопичуються в ослабленому організмі дитини, ще не готовому, фактично, до появи на світ, і викликають розвиток різних небезпечних захворювань:

• бронхолегеневої дисплазії;
• некротизирующего ентероколіту;
• кардіопатії;
• интравентрикулярной геморагії та інших захворювань, що відносяться до групи хвороб вільних радикалів.

Медична статистика показує, що ризик розвитку РН недоношеного немовляти зростає після того, як він знаходиться на штучній вентиляції легень більше 5 днів. збільшується ймовірність розвитку такої патології після того, як загальний курс киснетерапії перевищує 20-денний термін.

Крім цього є генетична схильність розвитку РН у недоношених немовлят. Західні фахівці, ґрунтуючись на аналізі клінічних спостережень, прийшли до висновку про те, що у деяких зародків відбувається порушення генетичної програми, регулюючої васкулогенез очної сітківки ще на початкових етапах вагітності. Після цього хвороба починає розвиватися у народженого малюка з ознаками недоношеності.

Порівняльна таблиця розвитку РН у немовлят у різних країнах

Недоношені діти	В Росіії	За кордоном	Скандинавські країни
Массса тіла при народженні	менше 2000 р.	менше 1500 р.	менше 1250 р.
Термін гестації	до 35 тижнів.	до 28-32 тижнів.	до 30 тижнів.

На розвиток такої патології впливає не стільки фізіологічний вік дитини на момент її народження, скільки строк вынашиваемости плода (гестация). Клінічні спостереження показують, що захворювання починає розвиватися в період з 34 по 44 тиждень гестації. Це первинний чинник, який впливає на розвиток у немовляти РН. Після нього починають діяти інші зовнішні чинники, які його ускладнюють. Вчені медики до такої гіпотези прийшли на підставі результатів молекулярних досліджень медичної генетики. Це дозволило вченим зробити висновок про те, що мутація генів, що призводить до розвитку хвороби Норри, тягне за собою розвиток особливо важких форм РН. Діти, що мають при народженні вага від 2000 м і більше практично ніколи не страждають від такої патології.

Особливості зору недоношених немовлят при розвитку у них ретинопатії

Початок формування судин очей починається на 16 тижні внутрішньоутробного розвитку. До цього їх у плода немає. З цієї причини у глибоко недоношених дітей судин очей в рази менше, ніж у сітківці у новонароджених з нормальним розвитком. Зростання судин починається в місці виходу на периферію зорового нерва. Зростання судин триває до самого народження плода.

Недоношені діти з глибокими відставаннями в розвитку на момент перебування в утробі, при народженні можуть мати цілі ділянки, які не мають судинної сітки. Їх називають аваскулярными. Вплив агресивних факторів навколишнього середовища у вигляді світла і кисню призводить до розвитку ретинопатії. Це відбувається з-за того, що порушується нормальний розвиток судин і розвитку патології зорового органу у малюка. Недорозвинені судини з тромбозными новоутвореннями проростають у склоподібне тіл, йде зростання сполучної тканини, який викликає відшарування сітківки.

Негативний вплив кисню

На такий не до кінця сформований орган зору у передчасно народженої дитини починають чинити негативний вплив денне світло і кисень, що міститься в повітрі або в барокамері або кювезі, куди поміщають недоношених дітей з великим дефіцитом ваги відразу після пологів. Це необхідно для порятунку життя недоношеної дитини. Без кисню врятувати такої дитини неможливо, так як дитині потрібно дихати і забезпечувати киснем всі системи в організмі. Як тільки кисень потрапляє в недорозвинену судинну сітку очей, починається розвиток ретинопатії у немовлят.

Кисень робить негативний вплив на судинну сітку очей у неношеных дітей. Через брак повноцінного внутрішньоутробного розвитку судини таких новонароджених мають вузький просвіт. Про₂ , потрапляючи в кров, викликає утворення тромбів. Клітини такої судинної сітки починають ділитися і проростати в склоподібне тіло очей. В результаті на сітківці недоношеної дитини починають утворюватися рубці, які викликають розвиток відшарування сітківки.

Вплив дефіциту маси тіла і терміну внутрішньоутробного розвитку

Найчастіше у недоношених дітей розвиток такої патології зачіпає обидва ока, на яких лікарі можуть фіксувати різну ступінь ретинопатії. У більшості випадків у таких немовлят втрачається зір.

Побачити у недоношених дітей таку патологію відразу після народження неможливо. Для її виявлення потрібно спеціальне обстеження у офтальмолога. Його роблять завжди дітям, що з’явилися на світ раніше 32 тижня і які важать менше 1400 г

Такі діти, що мають більш низькі показники фізичного розвитку, ніж потрібно за терміном вагітності, складають 5-12% серед всіх новонароджених, недоношених дітей їх відсоток становить від 20 до 30%. Сьогодні лікарі відзначають тенденцію зростання частоти затримки внутрішньоутробного розвитку плода як прояв виражених порушень у системі мати-плацента-плід.

Форма затримки може бути симетричною і асиметричною. При поєднанні великого дефіциту ваги, довжини тіла та окружності голови у порівнянні з існуючими для даного гестаційного віку показниками, спостерігається симетрична форма ЗВРП. Такі малюки не схожі на недоношених. Така форма дефіциту тіла і затримки розвитку плода починається з другого триместру вагітності.

При асиметричній формі ЗВРП спостерігається значний дефіцит маси тіла при нормальній довжині і окружності голови для гестаційного періоду. Формування такої форми затримки в розвитку спостерігається у недоношених дітей з максимально несприятливими умовами внутрішньоутробного розвитку в III триместрі вагітності. Неонатологи виділяють кілька стадій такої патології, пов’язаної із затримкою розвитку:

• I ступінь — відставання на 2 тижнів;
• II ступінь — від 2 до 4 тижнів;
• III ступінь — більше 4 тижнів.

Затримка внутрішньоутробного розвитку плода може початися з-за різних причин:

• захворювання плід;
• ураження плаценти;
• особливостей стану організму матері.

У недоношених дітей всі ці причини, що призводять до розвитку ретинопатії,

Стадії розвитку

Недоношені немовлята, що тільки що з’явилися на світ, не мають ретинопатії. Захворювання виявляється при спеціальному обстеженні, яке офтальмологи проводять дітям у віці до 2 років. Зазвичай така патологія розвивається на тлі проведення спеціальних процедур в особливих умовах, що імітують середовище утроби матері, але в яких присутній кисень. Після подолання сильних відставання в масі тіла лікарі можуть провести обстеження очей. Без його проведення батьки зможуть розпізнати таку патологію з того, що дитина буде занадто близько підносити іграшки та предмети до очей, або буде розглядати їх тільки одним оком. У дитини також можуть розвиватися:

• косоокість;
• неможливість розрізняти окремі предмети;
• при моргання у малюка може рухатися тільки одне око.

Фахівці ділять ретинопатію у дітей з відставаннями в період внутрішньоутробного розвитку на кілька стадій, від яких недоношені діти можуть мати ті чи інші патології в розвитку зорового органу.

Стадії ретинопатії у недоношених немовлят

У новонароджених з відставаннями в розвитку лікарі виділяють кілька стадій ретинопатії:

• 1 – починає формуватися демаркаційна лінія, що розділяє сітківку на дві частини – там, де є судини, і де їх немає зовсім;
• 2 – усталені лінія починає проростати і підноситися над поверхнею сітківки;
• 3 – у новонароджених утворюються нові судини, які приростають до центральної частини ока. Діти з нормальним розвитком такої особливості не мають. Лікарі називають цю стадію порогової у недоношених немовлят. Після неї потрібно дітям лікування;
• 4 – починається відшарування сітківки, склоподібне тіло починає рубцюватися і втрачає свою прозорість;
• 5 – у недоношених малюків повністю сітківка відшаровується.

Лікарі повинні якомога раніше виявити ретинопатію і призначити таким дітям відповідне лікування. Слід пам’ятати про те, що вища стадія розвитку патології, тим важче буде проходити лікування. На останній стадії захворювання терапія не має сенс, так як зоровий нерв повністю атрофується і дитина стає сліпим.

За міжнародною класифікацією РН має різні стадії протікання, протяжності і локалізації, в залежності від стадії її розвитку. На перших початкових етапах у 70-80% немовлят може починати мимовільно регрес і затухання хвороби, після якої залишаються залишкові патології на очному дні.

А на перших стадіях процес зачіпає трохи меридіанів і відрізняється невеликою локалізацією. При такому перебігу РН найбільш яскраво виражені залишкові зміни. На третій порогової стадії патологічний процес набуває незворотного характеру. Лікарі ділять цю стадію за ступенем розвитку на три етапи:

• легкий;
• середній;
• важкий.

Дві останні стадії РН вважаються термінальними. Лікарі в цьому випадку дають погані прогнози на збереження дитиною можливості бачити. При встановленні стадії розвитку РН тільки для перших трьох має значення поширення патологічних змін в сітківці.

Лікарі розділяють при діагностиці такого захворювання по локалізації три зони часових меридіанів:

• 1 – це коло, центром якого є ДЗН, його радіус дорівнює відстані диск-макула, помноженого на 2;
• 2 – це кільце, захоплююче периферію першої зони. Її межа проходить по зубчастій лінії носового сегмента;
• 3 – це зона у формі півмісяця, яка тягнеться від скроневої периферії від другої зони.

Найважче патологія протікає в першій зоні. При її розвитку в більшості випадків настає сліпота.

Особливості патогенезу

Ретинопатія у немовлят з відставанням у розвитку розвивається поступово:

• першим починається у недоношених немовлят активний період, який триває від моменту народження до 6 місяців. За цей час у дитини розширюються вени, змінюються артерії, дрібні судини стають звитими, склоподібне тіло очі може помутніти, на цьому етапі може початися тракційної відшарування клітковини. Її розрив або відрив у цей період спостерігається рідко, так як недоношені немовлята ще активно набирають у зростанні в момент їх змісту в особливих умовах.
• другим етапом йде фаза зворотнього розвитку ретинопатії. Цей період починається з 6 місяців у недоношених немовлят і може розвиватися до першого року їх життя.
• на третьому етапі починається рубцевий період у розвитку патології. У цей час може формуватися у недоношених міопія, може спостерігатися помутніння кришталика, відшарування або розриву сітківки, зменшуватися в розмірі очні яблука, підвищується внутрішньоочний тиск. Рогівка і кришталик можуть зміщуватися вперед, з-за чого відбувається помутніння рогівки і починається її дистрофія.

Симптоми

На початкових етапах виявити зовнішні симптоми РН у немовляти можна тільки при проведенні офтальмологічного обстеження новонароджених. Фахівці, які проводять таке обстеження ділять захворювання на дві фази – активну і рубцеву.

Активну поділяють на 5 стадій РН:

• перша буває бессосудистой і судинної, має тонку розділову лінію вогнища патологічних змін судинної сітки;
• друга характеризується тим, що демаркаційна лінія починає перетворюватися в опуклий вал, який складають зрощені із тромбозом судини. Для неї характерна поява нових зон васкуляризації;
• третя відрізняється розростанням судин звивистій форми і зростанням сполучної тканини, які поширюються з вала на нову поверхню сітківки ока і починають вростати в склоподібне тіло;
• четверта стадія починається з частково відшарування сітківки і макулярної зони;
• п’ята характеризується появою воронкообразно відшарування всієї сітківки ока.

Протягом декількох місяців стадії поступово переходять одна в іншу і при відсутності правильно підібраного лікування можуть привести до повної сліпоти дитини. Якщо у немовляти є фонове захворювання, патологія буде розвиватися стрімкими темпами.

Після завершення п’ятої стадії може наступити регрес або утворення рубців, після яких почнуть розвиватися важкі ускладнення зорового органу у новонароджених.

Діагностика ретинопатії недоношених у новонародженого

Лікарі відразу після появи немовляти з дефіцитом маси тіла і недоношеністю не можуть поставити точний діагноз через слабкість розвитку таких немовлят, яким потрібно насамперед процедури виходжування на даному етапі життя.

Перше діагностичне обстеження починається після першого року життя дитини. Сьогодні в офтальмології існують різні діагностичні методики:

• офтальмоскопія при розширенні зіниці;
• обстеження за допомогою ультразвуку;
• диафаноскопия;
• оптична когерентна томографія.

Після першого обстеження дитині призначають діагностичні процедури з частотою один раз в два тижні. При наявності у немовляти фонових патологій обстеження проводиться через 2-3 дні. Таким способом офтальмологи стежать за розвитком васкуляризації – освітою судин сітківки, які не встигли дозріти у внутрішньоутробний період. Медики таким чином отримують можливість своєчасно побачити процес стихійного розвитку патології.

Очне дно дитини оглядається з допомогою методики непрямої бінокулярної офтальмоскопії. Для цього використовуються спеціальні препарати, що розширюють зіницю і пристрої для розширення вік немовляти. Перше діагностичне обстеження таких новонароджених проводять в палаті інтенсивної терапії з використанням комп’ютерного обладнання. Вся інформація виводиться на спеціальні монітори, що дозволяють чітко побачити стан сітківки очей немовляти.

При необхідності в якості додаткової діагностики може використовуватися ультразвукове обстеження очей. Сучасна перенатальная медицина широко використовує диференціальну діагностику для виявлення РН, так як часто у таких дітей спостерігається наявність і інших супутніх патології:

• часткової атрофії зорових нервів;
• аномалій в їх розвитку та інших патологій.

Якщо в період первинної діагностики спостерігається регресія патології, то офтальмологічні обстеження проводять раз на півроку – рік до тих пір, поки дитині не виповниться 18 років. Це необхідно для своєчасного виявлення супутніх ускладнень, викликаних РН. Особливо небезпечно відшарування сітківки, що може призвести до повної втрати зору.

Диференціальна діагностика

Така діагностика проводиться в тих випадках, коли є супутні хвороби очного нерва у немовляти. При дотриманні всіх рекомендацій і урахуванням усіх проявів РН диференційована діагностика не викликає труднощів при активному перебігу захворювання.

При наявності супутньої патології потрібно правильно диференціювати прояви патології, щоб не переплутати їх з проявами патології центральної нервової системи. Така діагностика дозволяє виділити симптоми і форми протікання РН із загального фону ретінальних крововиливів, які спостерігаються в перші години і дні життя дитини поле його появи на світло при патології внутрішньоутробного розвитку. Також такі симптоми можуть проявлятися після затяжних пологів та у нормальних дітей, що мають велику вагу.

Диференційна діагностика також необхідна для визначення типу рубцевих тканин і стадій РН. Використання новітніх діагностичних методик розширює можливості офтальмологів і дозволяє поставити точний діагноз.

Ускладнення

Правильно поставлений діагноз і визначення стадії РН на ранніх стадіях такого захворювання дозволяє зберегти зір. Батьки повинні розуміти, що при наявності такого захворювання навіть при його знятті у малюків у шкільному віці можуть з’являтися такі ускладнення в роботі зорового нерва як:

• косоокість;
• короткозорість;
• далекозорість;
• астигматизм;
• нистагам;
• пізня відшарування сітківки;
• катаракта;
• вторинна глаукома;
• фіброз склоподібного тіла;
• атрофія очного яблука.

Діти з такою патологією завжди піддаються загрозі часткової або повної втрати зору при недотриманні певних медичних рекомендацій та проведення правильно підібраного лікування. Для цього слід постійно спостерігатися у офтальмолога. Тільки лікар зможе точно поставити діагноз і своєчасно виявити ті чи інші ускладнення, підібравши правильне їх лікування та профілактику.

Форми лікування

Лікування РН не проводиться на перших стадіях розвитку такої патології. На цих етапах РН може довільно регресувати і зникати. Лікарям необхідно тільки спостерігати за її станом, щоб своєчасно виявити її стихійне зворотний розвиток і супутні патології.

Лікування починається з третьої прикордонної стадії, яку лікують тільки лазерної криооперацией. Така методика дозволяє провести корекцію судинної сітки і не дозволяє патології розвинутися до термінальних стадій. Після проведення лазерного оперативного впливу фахівці на 10-14 день проводять обстеження дитини. якщо виявляється повторний прогрес, знову використовується лазер. У тих випадках, коли настає регрес РН, офтальмолог призначає медикаментозну терапію, прописуючи дитині:

• антиоксиданти;
• дезінфікуючі засоби;
• протизапальні препарати.

Часто призначається комплексне лікування, в якому використання фармакологічних засобів доповнюється проведенням физиопрцедур у формі:

• магнітної стимуляції;
• електрофорезу;
• электроокулистистимуляции.

Для лікування РН на останніх стадіях її розвитку лікарі використовують спеціальні пломбувальні матеріали, з допомогою яких закладають склери, мають патологічну клітинну структуру. Таким чином запобігається розростання уражених судин і сполучної тканини.

Лікарі попереджають розростання патологічно змінених тканин зорового органу з допомогою кріопроцедур і лазерної коагуляції. Ці методики потрібно застосовувати протягом 72 двох годин після діагностування у дитини третьої порогової стадії РН. Після цього буде потрібно застосування хірургічного втручання для збереження зору і купірування наслідків важких форм РН.

Сучасні методики лікування: особливості проведення

Кріопексія найчастіше проводиться під наркозом. Фахівець під час такої процедури заморожує ті місця в сітківці, де не утворилися судини. Клінічна практика показує, що в 50-89 випадках таке лікування дає хороший результат, призводить до припинення утворення рубцевої тканини в зоровому нерві.

Як будь-яке медичне втручання в роботу організму, яке проводиться з використанням наркозу, крипексия проводиться при постійному спостереженні дихальних функцій хворого. Після такої процедури на обличчі навколо очей утворюються гематоми та набряки, які проходять через тиждень.

Меншим травматизмом відрізняється лазерна коагуляція. Вона не викликає больових відчуттів, не піддає небезпеки дихальні функції, після неї на обличчі не утворюються набряки і синяки. Лазер відрізняється точковим впливом і дозволяє максимально точно провести всі необхідні маніпуляції.

Для лікування термінальних стадій РН немовлятам проводять операцію – склеропломбировку. Така операційна методика ефективна при невеликому відшаруванні сітківки. Лікар видаляє уражені ділянки склоподібного тіла та розвинулася на ньому рубцеву тканину. За рахунок цього знімається натяг сітківки та її відшарування.

У тих випадках, коли склеропломбировка не дає позитивних результатів, проводять вітректомію, яка також дозволяє усунути натяг сітківки, що призводить до її відшарування.

При повній відшарування сітківки повернути зір неможливо. У цих випадках наступає повна сліпота.

Профілактика

Сучасна медицина не має поки ефективних методів, що дозволяють повністю вылеччиить таке небезпечне захворювання, у недоношеної дитини, як РН. Лікарі рекомендують майбутнім матерям проводити регулярну профілактику, спрямовану на запобігання передчасних пологів. Жінка повинна вести здоровий спосіб життя в момент зачаття і під час вагітності, регулярно спостерігатися у акушера-гінеколога, приймати вітаміни і уникати чинників, що провокують викидень, звести до мінімуму емоційні та фізичні навантаження.

При народженні недоношеної дитини рекомендується використовувати правильний догляд, дозуючи вентиляцію легенів за допомогою кисню, регулярно спостерігатися у офтальмолога і вибирати найбільш ефективні методики терапії такої патології.

Чим раніше буде виявлена РН у немовляти, народженого до терміну, тим менше ризику повної втрати зору. Батьки дітей, що народилися недоношеними, повинні розуміти, що тільки з допомогою сучасних діагностичних методик офтальмолог зможе надати дитині кваліфіковану допомогу. Хвороба неможливо на початкових етапах виявити у немовлят без сучасного діагностичного обладнання, тому мами малюків, народжених з дефіцитом ваги раніше терміну, вже після першого місяця життя повинні починати відвідувати офтальмолога. Це дозволить уникнути важких ускладнень і инвалидизаци дитини.

Жінки, які планують завести дитину, повинні розуміти, що зростання можливостей виходжування дітей, народжених раніше термін, завдяки використанню сучасних перенатальных центрів тягне за собою необхідність тривалих спостережень у лікарів малюків, які з’явилися на світ недоношеними. У них зростає ризик розвитку патологій, в тому числі і патологій зорового нерва у формі НР. Матері таких дітей повинні регулярно відвідувати окуліста з першого місяця життя дитини. це дозволить вчасно розпочати лікування, якщо патологія буде швидко прогресувати.