3 групи ВПЛ, у тому числі з високим онкогенних ризиком

Вірус папіломи людини віднесений до розряду найбільш поширених патологій інфекційної природи.

Згідно з даними статистики, понад 70% середньостатистичного населення планети — носії різних генотипів впл. Більшість з них не представляють небезпеки для здоров’я, і можуть знаходитися в організмі в латентному стані протягом усього життя. Але існують також небезпечні штами патогенних мікроорганізмів, віднесені до групи впл високого онкогенного ризику.

Зараження вірусами цього типу без належного своєчасного лікування може призвести до виникнення злоякісних пухлин, появі масового кількості кондилом і бородавок. Як попередити інфікування та своєчасно виявити небезпечний вірус? Поговоримо про це далі.

Що таке впл

Термін «впл» застосовується для визначення великої групи вірусів, в яку входять хвороботворні мікроорганізми, що провокують утворення на шкірі і слизових наростів і бородавок. Близько тринадцяти генотипів даного сімейства є вірусами високого онкогенного ризику.

Що це означає? Інфікування організму наведеними штамами хвороботворної флори може стати причиною перетворення кондилом на статевих органах і шкірних наростів на злоякісні пухлини, тобто призвести до розвитку хвороб онкологічного характеру.

Симптоми впл високого онкогенного ризику можуть проявитися не відразу, а через тривалий проміжок часу після інфікування.

У деяких випадках етап інкубації може зайняти близько десяти років. Обумовлено це тим, що активне розмноження вірусних мікроорганізмів відбувається частіше на тлі зниження імунних сил або розвитку у інфікованої людини хронічних захворювань.

Типи

Незважаючи на те, що рівень захворюваності населення різними типами впл неймовірно високий, призвести до переродження клітин епітелію і розвитку ракових пухлин можуть лише певні різновиди вірусів. Наприклад, штами 11, 6, 13, 18, 39 віднесені до групи впл низького онкогенного ризику. При швидкому виявленні та проведенні лікування ймовірність розвитку раку мінімальна.

Слід зазначити, що зазначені штами призводять до появи на слизових тканинах і шкірних покривах статевих органів гострокінцевих кондилом, які можуть розростатися і збільшуватися. При відсутності терапії високий ризик перетворення кондилом в онкологічну пухлина або появи злоякісних папілом.

Найбільш небезпечними є онкогенні типи впл— 16, 18, 31, 33, 35, 45, 51,56, 59,66, 68. Інфікування даними генотипами вірусів може призвести до розвитку ряду онкологічних захворювань, найбільш поширеними серед яких є: рак шийки матки, виникнення злоякісних новоутворень, які уражають слизові оболонки статевих органів, товсту кишку.

Відео

Вірус папіломи високого онкогенного ризику

Онкогенная класифікація

У сфері практичної медицини застосовується поділ типів вірусів папіломи людини на три групи, кожна з яких містить патогенні мікроорганізми, у тієї або іншій мірі впливають на можливість формування злоякісних пухлин. Всього існує три групи, онкогенний впл входить у другу і третю.

Перша група

Перша група не включає впл високого онкогенного типу, в цій категорії об’єднані штами від 1 до 5, зараження організму якими загрожує появою наростів і папілом, але не призводить до підвищення ризиків виникнення злоякісних пухлин.

Друга

У другу групу також не включені високоонкогенні типи впл, у даної категорії об’єднані віруси, інфікування якими може стати причиною розвитку ракових захворювань тільки при наявності сприятливих обставин, в числі яких знижений імунітет, хронічні хвороби. Друга група включає штами впл 6, 11, 42, 43, 44.

Третя

Третя група об’єднує генотипи вірусів з високою активністю онкогенної: 16, 18, 33, 31, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 59, 68. Наявність в організмі людини наведених штамів хвороботворних мікроорганізмів може призвести до появи загострених кондилом, а також розвитку ракових захворювань сечового міхура, матки, товстої кишки. Слід зазначити, що викликати ріст злоякісних пухлин може не тільки наявність вірусу в організмі, а також сукупні фактори, наприклад, хронічні хвороби, низька резистентність організму та інші.

Чим небезпечні 16 і 18 типи

Найбільш небезпечними типами впл є штами під номерами 16 і 18. Наявність в організмі зазначених типів вірусних мікроорганізмів в семи із десяти випадках призводить до розвитку раку шийки матки у представниць прекрасної половини людства. Для чоловіків цей тип впл також несе небезпеку і може стати причиною онкологічного ураження сечового міхура або товстої кишки.

Чимала небезпека впл високого канцерогенного ризику 16 і 18 криється також у відсутності характерних для більшості штамів клінічних проявів. Визначити зараження неможливо навіть при проведенні стандартних лікарських діагностичних процедур і аналізів. Для виявлення наведених типів впл потрібно задіяння вузьконаправлених методів досліджень, що здійснюються тільки в умовах лабораторії.

Діагностика

Для своєчасного виявлення вірусу рекомендується проводити діагностику захворювання не рідше одного разу протягом трьох років. Інформативними та достовірними методами, що дозволяють виявити впл високого онкогенного типу, є:

• Полімеразна ланцюгова реакція. Один з найбільш достовірних методів, за допомогою якого визначають не тільки наявність патогенної флори, а також штам вірусу.
• Дайджин тест. Один з інноваційних і дорогих методів діагностики, який в даний час застосовується тільки у великих медичних центрах. Є найбільш інформативним, дозволяє визначити кількість вірусних мікроорганізмів в крові, штам, онкогенні ризики.
• Пап – тест. Також досить достовірний метод виявлення впл високого онкогенного, що використовується переважно для діагностики інфекційних захворювань у жінок.
• ІФА. Цей спосіб дозволяє визначити рівень вірусного навантаження на організм, штам і онкогенні інфекції ризики. Крім того, метод є одним з небагатьох, на основі яких можна скласти повну картину захворювання і визначити тривалість інфікування, тобто знаходження в організмі впл.

Нерідко для додаткової діагностики застосовують метод генотипування, який дозволяє визначити приналежність патогенної флори. Найчастіше цей спосіб актуальний при наявності підозри на зараження впл високого онкогенного типу.

Лікування впл високого онкогенного ризику

На жаль, універсального та ефективного противірусного ліки, застосування якого дозволило би позбавитися від вірусу, ні в сучасній медицині. Способи лікування впл високого онкогенного ризику базуються на комплексному підході, і включають застосування засобів місцевої дії, ліків для прийому всередину, при необхідності – інвазивних методів, спрямованих на видалення наявних новоутворень.

Як правило, стандартні схеми терапії онкогенних впл включають використання таких засобів і методів:

• При появі на шкірних покривах і слизових тканинах великої кількості новоутворень проводять деструктивне лікування папілом, тобто, видалення наростів. Відповідно кількості і розмірів новоутворень можуть бути застосовані наступні методи: кріодеструкція або обробка рідким азотом, лазерна терапія, електрокоагуляція, радіохвильова терапія, видалення оперативним шляхом.
• При наявності невеликих наростів допускається застосування консервативних методик, що передбачають використання противірусних кремів, мазей. Максимальною ефективністю володіють: Кондилин, Солкодерм, Ацикловір, Панавир, звичайна оксолінова мазь.
• Обов’язковою є терапія, спрямована на підвищення місцевого імунітету, що включає застосування таких препаратів, призначених для прийому всередину: Иммуномакс, Алокін – Альфа.

Важливо! При виявленні онкогенних впл застосовувати з метою проведення лікування різноманітні народні засоби категорично не рекомендується.

Використання домашніх ліків може призвести до отримання зворотних результатів, тобто, поширенню інфекції.

Слід знати, що інфікування вірусом папіломи онкогенного типу не є вироком. Наявність в крові патогенних мікроорганізмів призводить до розвитку онкологічних захворювань тільки при сприятливих умовах, в числі яких знижений імунітет і відсутність терапії. Проведення своєчасного лікування, погодженого з фахівцем, дозволить звести ризик виникнення злоякісних пухлин до мінімуму.