ЖОВЧНОКАМ’ЯНА ХВОРОБА-захворювання, обумовлене утворенням каменів в жовчному міхурі, рідше в печінкових жовчних протоках. Після 40 років камені знаходять у 32% жінок і 16% чоловіків. При наявності каменів у 30% випадків відзначають інфікування жовчі. В основі каменеутворення лежить порушення рівноваги між стабілізаторами жовчі (жовчні кислоти і лецитин) і кількістю розчинених у ній речовин (карбонат кальцію, білірубін і холестерин).
Симптоми, перебіг. Безсимптомний перебіг жовчнокам’яної хвороби зустрічається рідко. Як правило, в більшості випадків воно змінюється типовими нападами жовчної кольки або гострого холециститу. Наявність каменів відзначається в середньому в 90% хворих на рак жовчного міхура, а серед хворих на жовчнокам’яну хворобу рак міхура розвивається в середньому у 4-5%. Післяопераційна летальність серед хворих жовчнокам’яної хворобою майже в 10 разів нижче, ніж при гострому холециститі. Жовчнокам’яна хвороба є показанням до операції, так як операція до розвитку ускладнень менш небезпечна.
Ускладнення жовчнокам’яної хвороби обумовлені або приєднанням інфекції (гострий холецистит), або міграцією каменів (розвиток холедохолитиаза, механічної жовтяниці), або поєднанням цих двох моментів (гострий холецистит при обструкції протоки міхура, холангіт). Холедохолітіаз може ускладнитися папиллитом з розвитком рубцевої стриктури фатерова соска.
Діагностика грунтується на клінічному обстеженні та додаткових методах обстеження хворих. Оглядовий рентгенографічне дослідження черевної порожнини виявляє тільки рентгеноконтрастні камені, вміст солей кальцію в яких перевищує 3%. Ультразвукове сканування жовчного міхура і жовчовивідних шляхів є досить інформативним (до 90%) неінвазивним методом. Його можна застосовувати також при гострому холециститі, механічної жовтяниці, коли пероральна та внутрішньовенна холеграфія неефективна. Розрізняють прямі (наявність каменів у міхурі та протоках) і непрямі (контрастування жовчних ходів при відключеному міхурі) рентгенологічні ознаки жовчнокам’яної хвороби.
Лікування оперативне -холецистектомія з інтраопераційні обстеженням жовчовивідних шляхів. Останнє включає огляд, пальпацію, трансиллюминацию жовчних проток, а також інтраопераційну холангіографію. При виявленні конкрементів у загальній жовчній протоці його розкривають, камені видаляють і контролюють відсутність перешкоди для відтоку жовчі шляхом зондування проток і холедохоскопія.
Після холедохотоміі глухий шов протоки використовують рідко, частіше протока дренують через куксу міхурової протоки (за Пиковскому) або Т-подібним дренажем (за Керу). При виявленні стриктури холедоха і його розширенні вище звуження накладають анастомоз (наприклад, холедоходуоденоанастомоз).
