Лишай — це шкірне захворювання, яке проявляє себе висипом, лущенням і свербежем. Збудником хвороби є бактерії і віруси, а також безліч грибків. Заразитися досить легко після контакту з хворим або при наявності деяких внутрішніх причин: зниження імунітету, сильного стресу або прогресування хронічних захворювань.
Грибкові захворювання вкрай підступні і легко передаються від людини до людини. Тому при виявленні перших симптомів хвороби слід негайно звернутися до лікаря, щоб запобігти подальший розвиток мікозу. Самолікування користі не принесе, а от прискорити поширення висипки і лущення по всьому тілу може.
1
Різновиди мікозів
Найчастіше у людини медики виділяють наступні види:
- Стригучий лишай, який викликається мікроскопічним грибком-паразитом.
- Висівкоподібний лишай, що викликається дрожжеподобным грибком.
- Оперізувальний лишай, який викликається вірусом герпесу.
- Червоний плоский лишай.
- Рожевий лишай.
Кожен з видів недуги має свої окремі симптоми і методи лікування.
2
Стригучий лишай
Ця різновид хвороби є найнебезпечнішою. Заразитися можна від хворої людини або тварини. Тому найчастіше від захворювання страждають маленькі діти після контактування з безпритульними тваринами, яких вони гладять і тискают. Грибок вражає переважно шкіру голови, але може поширитися і по всьому тілу.
Якщо грибок вражає волосисту частину голови, то на ній з’являються круглі лисини, волосся на яких обламуються у самого кореня. Тим самим на місці ураження утворюється некрасива лисина. Якщо ж грибок вражає тіло, то на ділянці зараження утворюється невелике плоске пляма рожевого кольору, оточене щільним червоним валиком шкіри. Центральна частина плями покривається невеликими білими лусочками.
Вогнища мікозу сильно сверблять, тим самим викликаючи появу расчесов на шкірі. Якщо в них потрапляє інфекція, то відбувається поширення хвороби по всьому тілу. Людина після зараження стригучим лишаєм стає небезпечний для оточуючих, тому лікарі рекомендують на весь період лікування уникати контакту з іншими людьми.
2.1
Медикаментозна терапія
Впоратися з недугою дозволяє медикаментозна терапія і деякі народні засоби. Курс лікування дозволяється починати тільки після того, як лікар обстежив хворого. Для обробки вогнищ інфекції використовують спеціальні протигрибкові засоби у вигляді мазей і кремів. До них відносяться Міконазол, Клотримазол і Ламізил. Їх застосовують, суворо дотримуючись інструкції, використовуючи препарат по 2-3 рази за добу. Для усунення грибка на волосистій частині голови слід застосовувати протигрибкові шампуні — Нізорал, Себозол, Микозорал.
Лікарі також рекомендують використовувати для оброблення вогнищ позбавляючи йод, сірчану або саліцилову мазь. Якщо свербіж занадто сильний, лікар призначається використання кортикостероїдних негормональних препаратів, таких як Сінафлан і Флуконазол. Вони швидко справляються з симптомами хвороби. Але використання препаратів дозволяється не більше п’яти днів. В іншому випадку можуть виникнути побічні явища.
Якщо ураження великі, лікарі рекомендують приймати протигрибкові засоби у таблетках. Найчастіше для цього використовується препарат Гризеофульвін і Интроконазол. Прийом препаратів ведеться суворо у зазначеному дозуванні, тому як перевищення її може негативно позначитися на дії нирок і печінки.
Підібрати протигрибкові препарати може тільки фахівець. Багато з них мають серйозні протипоказання, і наслідки від їх застосування можуть бути плачевними. З особливо обережністю слід підбирати препарати для вагітних жінок, хворих з хронічними захворюваннями органів дихання і травлення, дітей молодшого віку. Якщо хвороба вразила дитину, то його необхідно повністю ізолювати від дитячого колективу і суворо дотримуватися схеми лікування, підібраною лікарем.
2.2
Народні методи
Одночасно із застосуванням медикаментів дозволяється використовувати деякі методи народної медицини. Чудово допомагає від недуги сірчана мазь. Для цього в аптеці потрібно купити жовту сірку і розігріти її на водяній бані. Після цього сірку змішують з рослинним маслом і можна використовувати її за призначенням. Суміш наноситься на уражені ділянки шкіри щодня перед сном.
Непогано справляється зі стригучим лишаєм і часниковий настій. Для цього головку часнику потрібно залити холодною кип’яченою водою в кількості однієї склянки і додати туди ж 10 мл оцту. Настоюється складу не менше двох годин. В отриманий настій потрібно додати 20 г камфорного масла і можна використовувати засіб за призначенням. Обробляти уражені ділянки шкіри слід не менше двох разів на день.
3
Висівкоподібний лишай
Ця різновид позбавляючи проявляє себе як невеликі коричневі плями з чіткими кордонами. Для цієї форми захворювання свербіж, постійно турбує хворого при інших видах мікозу, не є властивою рисою. На дотик такі плями злегка опуклі, зливаються в єдине ціле. Різнобарвний лишай здатний перейти в хронічну форму в досить короткі терміни.
Головним засобом у лікуванні цього різновиду хвороби є ультрафіолет. Тому сонячні ванни рекомендується поєднувати з медикаментозною терапією. Адже під дією сонячного світла і чиниться їм дії грибкові клітини вмирають. В якості зовнішніх препаратів лікар підбирає креми, мазі і лосьйони, які ефективно будуть боротися з ураженням шкірного покриву. Цими препаратами рекомендується кілька разів на день змащувати вогнища захворювання. Найчастіше для цього підбираються такі препарати, як Бифоназол, мазь Міконазол, саліциловий розчин, розчин Клотримазолу. Якщо ж ураження шкіри великі, то рекомендується приймати протигрибкові препарати всередину. Для цього застосовуються Клотримазол і Тербінафін.
Але фахівці радять дотримуватися певної схеми лікування. З ранку слід використовувати креми та мазі, а ввечері підсушувати шкіру саліциловим спиртом. Це допоможе прискорити відлущування тканин на уражених мікозом ділянках тіла. На ніч рекомендується знову нанести мазь. Подібної схеми слід дотримуватися до повного одужання.
3.1
Лікування народними засобами
Якщо з’єднати народні способи лікування і медикаментозну терапію, то хвороба відступить набагато швидше. Але застосовувати народні методи дозволяється тільки після консультації з фахівцем.
Найчастіше для лікування застосовується ялицеве масло. Його змішують з горілкою в рівних кількостях і залишають настоюватися в темному місці кілька днів. Одержаним складом потрібно регулярно обробляти уражені ділянки шкіри за допомогою ватного диска, змоченого в складі. Але перед застосуванням ємність слід ретельно струсити. Обробку слід проводити не рідше 5 разів на добу. Подібне лікування допомагає в найкоротші терміни позбавитися від хвороби.
Не меншого ефекту досягає лікування вогнищ шкірного ураження за допомогою чистотілу. Для цього береться сік чистотілу і змішується з горілкою в рівній кількості. Настоюється склад протягом 10 днів в темному місці. Засобом рекомендується протирати уражену шкіру не рідше трьох разів на день.
4
Оперізуючий лишай
Основним збудником хвороби є вірус герпесу. В результаті зараження тіло вкривається дрібними пухирцями, наповненими рідиною. Вони викликають сильне печіння і свербіж. Хвороба проявляється також сильними симптомами інтоксикації організму. Найчастіше висип локалізується в області предреберья, де проходять нервові стовбури. Після того як бульбашки лопаються, на їх місці утворюється груба кірочка. Вона з часом лопається, в ранки потрапляє інфекція, починається повторне зараження.
Лікувати лишай можна тільки за допомогою застосування противірусних засобів. Найчастіше для цього застосовують такі засоби, як Ацикловір, Валтрекс. Для того щоб зняти свербіж і біль рекомендується приймати нестероїдні препарати протизапальної дії у вигляді мазей —Ібупрофен та Індометацин або кошти з лідокаїном.
Якщо хвороба супроводжується сильним підвищенням температури, то слід приймати такі препарати, як Парацетамол. Бульбашки слід обробляти зеленкою або розчином фукорцина. Це допоможе їх підсушити і зупинити подальше розповсюдження.
Найбільшою ефективністю при лікуванні цього різновиду мікозу відрізняється крем Эпиген, в основі якого знаходиться гліциризинова кислота, яка допомагає бульбашок швидше зникати. Використовувати кортикостероїдні засоби при лікуванні оперізувального лишаю не варто, тому що це призведе до серйозних ускладнень і проблем зі здоров’ям. Якщо приєднується інфекційне зараження, лікарі призначають застосування антибіотиків.
4.1
Рецепти народної медицини
Терапія по усуненню оперізувального лишаю у домашніх умовах може доповнюватися засобами народної медицини. Але робити це дозволяється тільки після консультації з лікарем.
Ефективно зняти свербіж і запалення на поверхні шкіри допомагає компрес з яблучним оцтом. Для цього потрібно взяти оцет і змочити їм стерильну серветку. Її потрібно прикласти до ушкодженої ділянки шкіри на кілька хвилин. Після застосування примочки неприємні симптоми слабшають і хворому стає набагато легше. Повторювати процедуру рекомендується не рідше трьох разів на день.
Для підвищення імунітету і усунення запальних процесів рекомендується приймати настій меліси. Для цього листя рослини заливаються окропом і одержаний настій п’ється як чай.
5
Лікування рожевого лишаю
Цей різновид захворювання має специфічну форму розвитку. Спочатку на шкірі утворюється велика материнська бляшка, покрита усередині світлими лусочками. За формою вона нагадує невеличкий медальйон. Але вже через тиждень по всьому тілу будуть з’являтися дрібні рожеві бляшки, які супроводжуються нестерпним свербінням. Поява висипки супроводжується лихоманкою, високою температурою і сильною інтоксикацією організму.
Висипання при хворобі Жильбера, ще одна назва рожевого лишаю, стрімко поширюються по всьому тілу. При цьому вони мають властивість поєднуватися між собою в єдине пляма і при відсутності лікування можуть покривати більшу частину тіла людини. Плями покриваються сухими лусочками, при утворенні яких свербіж тільки посилюється.
При перших же симптомах цієї різновиди мікозу рекомендується починати лікування, щоб хвороба не перейшла в запущену форму і не знадобилася госпіталізація хворого. Спочатку терапія складається із застосування антигістамінних препаратів Кларитина або Супрастину. Вони допомагають знизити нестерпний свербіж і полегшити стан хворого. Для підвищення імунітету хворого прописується вітамінний комплекс, а в найбільш важких випадках імуномодулюючі препарати.
Для зняття симптомів лихоманки і усунення високої температури рекомендується приймати Парацетамол. А для запобігання поширенню висипки по всьому тілу слід використовувати для обробки місць висипання Хлорофіліпт. Використовувати йод і інші засоби, підсушують шкіру, не рекомендується, тому що після пересихання свербіж і печіння тільки посиляться.
Розчісування в більшості випадків призводять до того, що приєднується ще й стрептококова інфекція. Для її усунення хворому прописується курс прийому антибіотиків. А для обробки висипки рекомендується використовувати негормональні мазі і креми, щоб пом’якшити шкіру і усунути додаткове пересихання.
Під час лікування не рекомендується приймати водні процедури і відвідувати лазню або сауну. Розтирання шкіри мочалкою або долонею призведе до поширення висипки по всьому тілу і тільки погіршить стан хворого.
Із засобів народної медицини рекомендується використовувати березовий дьоготь, на основі якого виготовляється спеціальна мазь. Для цього потрібно взяти березовий дьоготь і змішати його з вершковим маслом. Отриманим засобом рекомендується обробляти уражені ділянки шкіри не рідше трьох разів на день. Висип швидше проходить, і свербіж стає менш вираженим.
6
Червоний мікоз
Ця різновид мікозу найчастіше виникає у жінок в області рук, ніг, живота або грудей. Висип супроводжується сильним свербінням, але сухість шкіри при цьому відсутня. Небезпека захворювання полягає в тому, що висип вражає не тільки шкіру, але і слизові оболонки ротової порожнини та статевих органів.
В основі лікувальних заходів лежить застосування кортикостероїдів (гидроксихлорофина), які допомагають впоратися з сверблячкою і висипом, а також антибактеріальні засоби, що допомагають позбутися від запальних процесів. Гидрокортизоновая мазь допомагає видалити висип і знизити відчуття печіння.
Антигістамінні засоби слід приймати в обов’язковому порядку. Тавегіл, Супрастин та інші препарати допоможуть впоратися з сильним свербінням. При наявності сильного болю рекомендується прийом анальгетиків.
Із засобів народної медицини допомагає мазь з календули і обліпихова олія. Перше виготовляється шляхом розтирання квітів і змішування їх з вазеліном. Така мазь допомагає усунути симптоми хвороби і істотно полегшити стан хворого. Використовувати її рекомендується не рідше трьох разів на день.
Обліпихова олія активно застосовується при загоєнні виразок на слизових оболонках. Для цього просоченої складом марлею протирають уражені ділянки кілька разів в день. Дозволяється також робити з обліпихової олії аплікації.
Але для того, щоб уникнути зараження будь-яким видом мікозу, слід дотримуватися особистої гігієни і уникати контактів із зараженими людьми і бездомними тваринами.
