Розрив передньої або задньої хрестоподібної зв’язки

Одним з найбільш типових видів травматизму, є травми колін. Їх можна отримати не тільки в професійному спорті або під час фізичної активності, але і в побуті, а також на виробництві. Серед різноманітних травм коліна, найбільш часто на практиці зустрічається розрив хрестоподібної зв’язки, як передній, так і задній.

Саме їх повний або частковий розрив, стає причиною больових відчуттів і обмеження рухливості. Передня хрестоподібна зв’язка коліна є не такою міцною, як задня, тому і її розрив відбувається набагато частіше.

Причини та різновиди розриву хрестоподібної зв’язки

Повний або частковий розрив хрестоподібних зв’язок, може статися при інтенсивному занятті спортом. В результаті спортивних навантажень найчастіше трапляється розрив передньої хрестоподібної зв’язки, коли колінний суглоб прокручується з зафіксованої гомілкою.

Іншими причинами можуть стати:

• раптові і різкі рухи в коліні, включаючи згинання, стрибки, розгинання або зупинку після швидкого бігу;
• осічка, падіння, наприклад, при катанні на лижах;
• отримання прямого удару по коліну;
• потрапляння у дорожньо-транспортні пригоди;
• падіння з висоти;
• розвиток дегенеративних і запальних захворювань, пов’язаних з пошкодженням зв’язок колінного суглоба.

Також слід відзначити деякі сприятливі фактори, наприклад, анатомічні особливості будови скелета, особливості розвитку м’язової тканини ніг, індивідуальні гормональні особливості організму.

У відповідності з кількістю та ступенем пошкодження волокон зв’язки, розрізняють три основні ступені пошкодження:

• микроразрыв, при якому порушується лише незначна ділянка зв’язки, що супроводжується слабо вираженими симптомами і потребує лише консервативного нескладного лікування;
• частковий розрив, при якому пошкоджується половина волокон зв’язки і порушується функція коліна, супроводжується яскраво вираженої симптоматики, що потребує в окремих випадках консервативного лікування, а в окремих – хірургічного;
• повний розрив, при якому анатомічна цілісність зв’язки порушується, а опорна функція постраждалої ноги втрачається, вимагає тільки оперативного лікування.

Проявляється симптоматика

На розрив задньої або передньої хрестоподібної зв’язки будуть вказувати наступні симптоми:

• поява болю безпосередньо в момент травмування, посилюється при спробах здійснити будь-які рухи хворою ногою;
• освіта набряку в області коліна;
• характерний звук тріска;
• нестабільність пошкодженої кінцівки, вивих гомілки;
• поява подряпин, синців, почервоніння і синюшність коліна;
• розвиток гемартрозу в результаті кровотечі в порожнину колінного суглоба;
• місцеве підвищення температури.

Діагностика та лікування розриву хрестоподібних зв’язок

Встановити повний або частковий розрив хрестоподібних зв’язок зможе травматолог-ортопед. При цьому він зверне увагу, за яких обставин була отримана травма, яка спровокувала утворення набряку і поява больових відчуттів. Для діагностики має значення сам механізм отримання травми. Як правило, це характерне кручення на опорній нозі в напівзігнутому положенні. Найбільш характерно це рух для таких видів спорту, як футбол, гірські лижі.

Для підтвердження діагнозу обов’язковим дослідженням є рентгенографія. Переважно її проводять, щоб виключити інші патології, які можуть викликати схожі симптоми в колінному суглобі — це може бути артроз і перелом або внутрішньосуглобове тіло.

Найбільш інформативним методом дослідження в даному випадку є МРТ, так як допомагає виявити саме внутрішньосуглобові ураження. За допомогою томографії можна не тільки виявити ступінь пошкодження, але і конкретне місце розриву, а також виключити інші можливі причини суглобових болів, наприклад, ураження хряща або розрив менісків.

Ще одним популярним методом діагностики є артроскопія — ця процедура також може бути і лікувальної. Із застосуванням цього методу, наприклад, відбувається хірургічна пластика розірваної зв’язки.

Інтенсивність і вибрані методи лікування безпосередньо залежать від ступеня пошкодження зв’язки колінного суглоба, а також давності отриманої травми. Консервативне лікування проводиться з метою зняття гострої симптоматики. Для цього можна впливати на травмований суглоб холодом. Надалі проводиться пункція колінного суглоба, з метою викачування крові з його порожнини. Після цього проводиться іммобілізація постраждалої кінцівки за коштами жорсткого наколенника або гіпсової лангеты, а також рекомендується обмеження навантажень.

Як правило, консервативне лікування застосовується при незначній мірі нестабільності колінного суглоба, відсутність у повсякденному житті пацієнта систематичних фізичних навантажень і відсутність скарг на незручності, пов’язані з отриманою травмою. Після такого лікування пацієнтам рекомендується уникати значних навантажень, човникових і ривкових рухів, а також використання спеціальних наколінників в момент виконання навантажень.

Що стосується оперативного лікування, то воно, як правило, показано людям, зайнятим у професійному спорті, а також при значній ступеня травматизації хрестоподібної зв’язки. Найбільш сучасним і малотравматичним методом хірургічного втручання є артроскопія. При цьому проводиться ретельне дослідження порожнини колінного суглоба і пластику пошкодженої хрестоподібної зв’язки з заміщенням. При своєчасному і професійному лікуванні даного виду травми прогноз завжди сприятливий.