Рак простати у чоловіків старшого та похилого віку часта патологія. Це злоякісне захворювання має різні стадії. Прогноз хвороби залежить від своєчасності розпізнавання і повноти наданої медичної допомоги.
Передракові стани та хвороби статистика
Часто зустрічаються захворювання це хронічне запалення простати (простатит) і зміна у вигляді доброякісної гіперплазії, або аденоми. Ці хвороби протікають роками.
З часом на тлі згасаючого імунітету будова залози змінюється. З’являються мікроскопічні ділянки дисплазії, які можуть стати початком ракової пухлини.
За статистикою у чоловіків від 40 до 59 років рак передміхурової залози виявляють в одному випадку з 39. В той час коли після 70 років рак діагностують вже у кожного сьомого.
Карцинома передміхурової залози, стадії розвитку
Вчені встановили, що ракові клітини з’являються в тілі постійно. Лімфоцити крові розпізнають їх і руйнують. Ефективність цього захисту залежить від рівня імунітету. Якщо імунний фон людини в 20 років взяти за 100%, то до 40 років від нього залишається близько 1/5. Ця захист ще більше слабшає до літньому віку.
Спочатку виникнувши, рак передміхурової залозі має вигляд дрібного вузлика. Іноді такий ділянка складається всього з 5-6 змінених дрібних залозок, що займають площу близько чверті міліметра.
При першій стадії раку такий вузол не викликає ніяких хворобливих відчуттів. Діагноз в цьому випадку встановлюють при дослідженні з інших причин. З часом пухлина розростається і займає частину частки.
З’являються перші симптоми у вигляді:
- періодичних болів при сечовипусканні;
- відчуття дискомфорту в промежині;
- прискореного сечовипускання вночі;
- порушення сексуальної функції.
Якщо пухлинні клітини не проростає капсулу органу, і не поширюються на навколишні тканини, таку стадію оцінюють, як другу.
При проростанні новоутворення за межі органу пухлина класифікують як рак 3-го ступеня.
При поширенні злоякісного процесу на віддалені органи говорять про 4 ступеня з метастазами.
Діагностика
При підозрі на карциному застосовують наступні методи обстеження:
- пальцеве дослідження;
- УЗД;
- дослідження крові для визначення ПСА;
- мультифокальна голкова біопсія.
На прийомі в уролога залозу обстежують трансректально. Лікар обмацує її пальцем, введеним в пряму кишку. Визначають симетрію часток, наявність вузлів і судять про розмірах органу.
! При виявленні асиметрії залози може бути ознакою раку.
УЗД дослідження точніше визначить розмір залози. У разі нерівномірної щільності і вогнищевого збільшення необхідно виключити наявність пухлинних вузлів.
Лабораторний метод діагностики новоутворень простати це дослідження сироватки крові для визначення простат-специфічного антигену (ПСА). В нормі вміст цього онкомаркера в плазмі 50-річного чоловіка до 2,7 нг/мл
Після 50 років необхідний щорічний аналіз крові для визначення рівня ПСА. Високі цифри цього маркера можуть свідчити про наявність раку.
Найбільш достовірним способом діагностики вважається мультифокальна голкова біопсія. Спеціальним приладом роблять забір проб тканини з 12 областей простати. Отриманий матеріал досліджує лікар-гістолог і дає висновок про наявність або відсутності злоякісного процесу.
Способи лікування
Лікування раку простати − одна з найбільш відпрацьованих медичних методик. Для зцілення застосовують консервативні та оперативні способи.
- Нехірургічні методи. Консервативні методи при другій стадії карциноми простати використовуються частіше оперативних.
- Променева терапія зовнішня і внутрішня. Ракові клітини в силу своєї неповноцінності сприйнятливі до зовнішніх впливів. Саме на цьому і заснована променева терапія злоякісних пухлин. Сучасний варіант променевої терапії ‒ внутрішня терапія або брахітерапія. В уражену тканину при цьому вводяться спеціальні пластини з радіоізотопом йоду. Перевага цього методу в тому, що вплив на клітини пухлини відбувається постійно. Випромінювання поширюється локально, і не страждають інші органи хворого.
- Гормональна терапія. Розмноження клітин передміхурової залози залежить від рівня чоловічих статевих гормонів ‒ андрогенів. Та ж залежність простежується і у клітин карциноми простати. На цьому заснована терапія пухлини жіночими гормонами. Мета її максимально знизити кількість андрогенів в організмі. Така методика застосовується найчастіше в тих випадках, коли пухлина вийшла за межі капсули і дала метастази. При раку 2 стадії гормони застосовують для сповільнення росту пухлини, у разі запланованої на майбутнє операції. Нерідко медикаментозного лікування гормонами передує операція кастрації для повного виключення дії чоловічих гормонів.
- При хіміотерапії застосовують препарати, що уповільнюють зростання ракових клітин. Цей спосіб показаний у тих випадках, коли гормональна терапія перестала діяти, звичайно через 5-6 років лікування гормонами.
- При захворюваннях простати і нирок кріотерапія отримала розвиток в останні 10-15 років. При цьому в тканину ураженої залози вводять спеціальний криозонд, охолоджуваний проходять по ньому газом до -40проС. Клініцисти вважають, що таке лікування при обмежених пухлинах не поступається радикального хірургічного лікування.
Метод кріотерапії поки ще залишається експериментальним. Слід зважити при виборі способу лікування.
Хірургічні методи
Оперативний метод лікування ‒ це операція радикальної простатектомії. Під час операції уражена залоза видаляється з підлеглими лімфатичними вузлами і насіннєвими бульбашками.
У тому випадку якщо ракова пухлина не дала метастазів вогнище хвороби можна вважати зціленим. Найменш травматичною вважають робот-ассистированную простатектомію. Операція проводиться ендоскопічними методами.
При цьому роблять невеликі розрізи черевної стінки в які вводять маніпулятори. Цей вид оперативного втручання вважають найбільш щадним. Перебування в стаціонарі після операції не перевищує 6 діб.
Можливий прогноз
Тривалість життя в післяопераційному періоді безпосередньо залежить від розповсюдження пухлинного процесу. Після встановлення такого грізного діагнозу як рак хворий замислюється про те, скільки можна прожити з цим захворюванням?
При розпізнане вчасно і правильно лікуванні раку 2 стадії тривалість життя істотно не міняється. У випадках 3 і 4 стадій тривалість життя в післяопераційному періоді залежить від типу пухлини і передує раку стану здоров’я.
Вважається, що ця цифра в середньому коливається від 5 до 10 років. Однак слід пам’ятати, що організм кожної людини індивідуальний і усереднені прогнози тут незастосовні.
Висновок
Всякому чоловікові старше 50 років необхідно знати про ризик захворювання раком передміхурової залози. Регулярне обстеження допоможе вчасно розпізнати цю загрозу здоров’ю. Сучасні методи лікування на ранніх стадіях дозволять повністю відновити здоров’я.
