Кістозні утворення репродуктивних органів часта патологія у жінок. Одне з них ендометріоїдна кіста яєчника. Сумісна ця патологія і вагітність? Не може перейти в рак? Це ті питання, які хвилюють кожну жінку.
Що таке кіста
Кістою називають порожнисте патологічне утворення. Термін походить від давньогрецького слова, що означає «міхур». З цього випливає, що пухлинна формація має оболонку і порожнину з вмістом.
Розрізняють наступні найбільш часто зустрічаються кісти яєчників:
- фолікулярна;
- тератома;
- жовтого тіла;
- цистаденома;
- ендометріоїдна кіста;
По локалізації кісти розташовані в тканини поверхнево. Фолікулярна являє собою розтягнутий перероджений фолікул яйцеклітини. Тератома ‒ це розрослися зачатки тканин, що залишилися після ембріогенезу. Кіста жовтого тіла виникає при крововиливі в скупчення з лютеиновых клітин при перериванні вагітності.
Ендометріоїдна утворена клітинами эндометриоидного типу, в нормі выстилающими внутрішню оболонку матки. З не встановленої поки однозначно причини ці клітини іноді переміщуються в навколишні тканини. У цьому випадку говорять про ендометріозі. Ендометріоз тканини яєчників і призводить до утворення кістозних порожнин.
Механізм виникнення
В процесі поділу і збільшення кількості, переміщених клітин ендометрію в тканини придатків виникає вузол. Клітини його реагують на коливання рівня жіночих гормонів, що веде до періодичного відмирання переміщеної ендометріоїдної тканини.
Так, в результаті зростання і подальшого регресу утворюється порожнина вистелена клітинами ендометрію. В стінці її з-за частих крововиливів відкладається коричневий пігмент − гемосидерин.
Такі пухлини з-за темно-коричневого вміст іноді називають «шоколадними». Нерідко пухлинні бульбашки виникають одночасно в тканини правого яєчника, і лівого яєчника.
Ознаки ендометріоїдної кісти
Виникнення кістозного утворення часто супроводжують такі симптоми:
- болі в бічній ділянці живота;
- зміни менструального циклу;
- порушення репродуктивної функції;
- ознаки гострої хірургічної патології при розриві або перекруте ніжки пухлинного міхура.
Клінічні симптоми залежать від розмірів порожнини. При малому діаметрі симптоми виражені слабко або зовсім відсутні. Часто це лише нетривалі тупі болі внизу живота. Найчастіше патологія супроводжується змінами менструального циклу.
Менструації стають рясними і тривалими. Нерідко пацієнтки скаржаться на мізерні мажучі виділення в межменструальном періоді. В результаті механічної травми можливий розрив кістозної стінки. Рідше виникає перекрут ніжки, який ускладнюється шоком.
При появі гострих приступообразных болів у бічній ділянці живота, потрібно негайно звернутися за медичною допомогою.
Діагностика
Якщо у жінки з’явилися тупі болі у нижній ділянці живота, що посилюються при менструації, слід припустити наявність у неї патології придатків.
При розпитуванні лікар уточнює, чи не стали менструації більш тривалими і рясними, чи немає кров’янистих виділень в межменструальном періоді. Іноді пацієнтки скаржаться на неможливість зачаття.
Для остаточного діагнозу гінеколог призначає інструментальні методи діагностики:
- гістероскопію — при гістероскопії обстежують шийку і порожнину матки. При цьому визначають, чи немає впровадження ендометріоїдних клітин в шийку і м’язову стінку матки. Нерідко ендометріоз має поширений характер;
- УЗД органів черевної порожнини — ультразвукова ехолокація органів тазу проводиться після попередньої підготовки. Кістозні порожнини відбивають ультразвукові хвилі інакше, ніж яєчник і легко діагностуються на моніторі;
- найбільш достовірними способами діагностики вогнищевих утворень є КТ та МРТ. Ці методи використовують оброблені комп’ютером дані рентгенівського та магнітно-резонансного випромінювання. На жаль апаратура для них дорога і з цієї причини не всюди доступна.
Перед УЗД органів тазу необхідно за кілька днів виключити з раціону продукти, що викликають надмірне газоутворення.
Лікування
Лікування може бути як медикаментозним, так і хірургічним. Це залежить від стану пацієнтки та інших факторів.
Медикаментозне лікування
Лікування кісти залежить від її розмірів. Якщо вона одинична і малого діаметра рекомендовано лікування без операції.
При цьому застосовується гормональна терапія, сповільнюються ріст клітин ендометрію. У разі вираженого больового синдрому рекомендовані знеболюючі та седативні препарати.
Хірургічне лікування
Розміри для операції мають вирішальне значення. Якщо освіта збільшилася до 7 см і більше, супроводжується безпліддям або вираженим больовим синдромом, показано його видалення. Таке оперативне втручання також рекомендують при двосторонній локалізації кістозних утворень.
Довгий час хірургічні маніпуляції на органах малого тазу проводили з застосуванням лапаротомії − розсікання черевної стінки. При цьому виді хірургічного втручання черевна стінка разрезалась по середній лінії живота з подальшою ревізією внутрішніх органів.
В останні роки широко застосовують ендоскопічну техніку. При цьому делікатному методі роблять кілька розрізів довжиною по 2 див. В один з них вводять оптичний прилад званий телескоп.
Такий розріз роблять по середній лінії живота над лоном. В інші розрізи в бічних областях заводять інструменти − маніпулятори. Ендоскопічна методика більш щадна. Термін перебування в стаціонарі не перевищує тижня.
У разі коли освіти займають більше третини яєчника і пацієнтка знаходиться в постменопаузі, показано тотальне видалення ураженого органу. У дітородному періоді лікування намагаються проводити найбільш щадним чином. Мета цього − збереження репродуктивної функції.
Остаточний діагноз встановлюють лише при мікроскопічному вивченні віддаленого освіти з застосуванням сучасних методів иммуногистохимии.
Післяопераційний період
Після видалення ендометріоїдних кісти супутні їй симптоми зникають. Протягом наступного місяця рекомендований статевий спокій. Фізичні навантаження перші півроку після кистэктомии також слід обмежити.
В подальшому слід регулярно спостерігатися у гінеколога. При дотриманні рекомендацій фахівця можна завагітніти і народити здорову дитину.
Для профілактики рецидиву бажано щорічно проводити УЗД. Жінок в пременопаузі та постменопаузі рекомендовано щорічне дослідження для визначення СА 125.
Це високомолекулярний глікопротеїн, який надмірно виробляється злоякісною пухлиною яєчника. У нормі значення цього онкомаркера у здорової жінки не перевищує 10 од/мл
! Граничне значення СА 125 становить 35 од/мл При перевищенні цих показників необхідна консультація онколога.
Висновок
За статистикою ендометріоїдні кісти одна з найпоширеніших форм уражень яєчників. Клінічні симптоми у вигляді болів, безпліддя, дискомфорту, порушення менструального циклу майже завжди зникають після радикального хірургічного втручання.
Ймовірність переродження такий доброякісної пухлини в ракову невелика. Між тим повністю виключити таку можливість не можна. Регулярні консультації фахівця допоможуть зберегти здоров’я.
